ответ:море між Європою та Західною Азією (проходить водна межа між Європою і Малою Азією). Сполучене протокою Босфор із Мармуровим морем. Площа 422 тис. км², найбільша глибина до 2 245 м (на південь від Ялти), солоність 17—18 ‰. Нижче глибини 150 м органічне життя відсутнє (сірководень). Розвинене рибальство (ставрида, скумбрія, тюлька, кефаль, бички, шпрот, осетрові, камбала, хамса, судак, креветки). Чорне море — важливий район транспортних перевезень: зерно, залізна руда, металопрокат, боксити, непродовольчі товари особистого вжитку. Один з найбільших курортних регіонів Євразії.
Географічне положення та берегова лінія. Чорне море омиває Україну з півдня. Воно займає площу понад 420 тис. км2. Море затиснуте між горами Малої Азії – на півдні і Східноєвропейською рівниною та Кримськими горами – на півночі, між Балканським півостровом – на заході та Кавказом – на сході. Вузькими протоками Босфор і Дарданелли та невеликим Мармуровим морем Чорне море сполучається із Середземним, а Керченською протокою – з Азовським морями. Між Чорним і Азовським морями вклинюється найбільший півострів – Кримський, який Перекопським перешийком сполучається з материком. Узбережжя рівнинне, тільки на Кримському півострові вздовж берега простягаються пасма Кримських гір. На північному заході береги моря плоскі, а від гирла Дністра до лиману Дніпра – круті. На цьому відтинку майже нема заток (крім невеликої Одеської), натомість багато озер-лиманів, відокремлених від моря пересипами. Далі на схід до мису Сарич берегова лінія доволі порізана: в суходіл вдаються затоки – Каркінітська, Каламітська, Дніпровський лиман, в море виступають Тарханкутський півострів та намиті піщані коси-острови – Тендрівська і Джарилгач. На півдні Кримського півострова майже впритул до моря підходять схили гір, берег стає високим і крутим. Ця ділянка незручна для прибережного судноплавства. І лише в окремих місцях є невеликі затоки-бухти – гавані для морських кораблів (Севастопольська, Балаклавська). На цій ділянці чорноморського узбережжя Криму мальовничі середземноморські ландшафти створюють найкращі умови для відпочинку. На сході Кримського півострова в берег вдається Феодосійська затока.
Геологічна будова і рельєф дна. Улоговина Чорного моря за формою нагадує чашу з найбільшими глибинами в центральній і південній частинах (максимальна глибина – 2 245 м). Значні глибини йпоблизу Південного берега Криму. Улоговина моря розміщена у скидовій западині, опускання дна якої триває й дотепер. Натомість північна частина моря (між гирлом Дунаю і Кримським півостровом) зайнята шельфом. Україна володіє найбільшою площею шельфу серед усіх причорноморських держав.
Існування Чорного моря бере початок з розпаду океану Тетіс на окремі басейни (30 – 40 млн років тому). На його місці виникали різні за конфігурацією моря, аж поки близько 500 тис. років тому не з’явився басейн, подібний в основних рисах до сучасних Чорного й Азовського морів. Однак він не мав зв’язку із Середземним морем і був прісним. У подальшому такий зв’язок виникав і знову втрачався. Близько 9 – 7 тис. років тому Чорне море остаточно сполучилося із Середземним, воно знову стало солоним і набуло сучасних обрисів.
України Чорне море має відносно невеликі глибини і тому добре прогрівається. Температура води на поверхні влітку підвищується до +27 °С, а взимку становить –0,5... +8 °С. Глибше 150 м температура стає незмінною (+9 °С). В окремі суворі зими північно-західна частина моря замерзає.
Солоність чорноморської води неоднакова: біля берегів вона становить до 10 ‰, у центральній частині – 18 ‰. Тобто вона вдвічі менша від середньої солоності вод Світового океану. Це пояснюється притоком у Чорне море великої кількості прісної річкової води. Цікаво, що назва Чорного моря не має нічого спільного з кольором його води, для якої характерний синьо-зелений відтінок. Вода доволі прозора (прозоріша, ніж в Атлантичному океані чи Балтійському морі).
На шельфі Чорного моря розвідано промислові запаси нафти і природного газу. У морській воді розчинені залізо, срібло, мідь, сіль та інші речовини. Лікувальне значення мають грязі чорноморських лиманів. Пляжі вздовж узбережжя є чудовими місцями відпочинку.
Охорона моря. Екологічна ситуація в Чорному морі визначається передусім стоками річок, що впадають у нього, а також викидами шкідливих речовин, які потрапляють у воду при аваріях кораблів і видобутку корисних копалин. Найбільше забруднюючих речовин зі стоками приносять Дунай, Дністер, Дніпро. Внаслідок цього відбувається «цвітіння» води у північно-західній частині моря. Забруднюють море також промислові підприємства й порти, заклади сфери відпочинку, що знаходяться на його берегах, побутові стоки міст. Води Керченської протоки і узбережжя однойменного півострова зазнали сильного забруднення нафтопродуктами восени 2007 р. під час аварії суден-танкерів. Внаслідок цього відбулася масова загибель риби, загинуло понад 30 тис. птахів. Мазут, що скупчився на дні, утворив плями, які роблять ці ділянки непридатними для життя організмів. Це вимагає вживання низки заходів щодо очищення стоків та охорони води Чорного моря від забруднення.
ответ:море між Європою та Західною Азією (проходить водна межа між Європою і Малою Азією). Сполучене протокою Босфор із Мармуровим морем. Площа 422 тис. км², найбільша глибина до 2 245 м (на південь від Ялти), солоність 17—18 ‰. Нижче глибини 150 м органічне життя відсутнє (сірководень). Розвинене рибальство (ставрида, скумбрія, тюлька, кефаль, бички, шпрот, осетрові, камбала, хамса, судак, креветки). Чорне море — важливий район транспортних перевезень: зерно, залізна руда, металопрокат, боксити, непродовольчі товари особистого вжитку. Один з найбільших курортних регіонів Євразії.
Географічне положення та берегова лінія. Чорне море омиває Україну з півдня. Воно займає площу понад 420 тис. км2. Море затиснуте між горами Малої Азії – на півдні і Східноєвропейською рівниною та Кримськими горами – на півночі, між Балканським півостровом – на заході та Кавказом – на сході. Вузькими протоками Босфор і Дарданелли та невеликим Мармуровим морем Чорне море сполучається із Середземним, а Керченською протокою – з Азовським морями. Між Чорним і Азовським морями вклинюється найбільший півострів – Кримський, який Перекопським перешийком сполучається з материком. Узбережжя рівнинне, тільки на Кримському півострові вздовж берега простягаються пасма Кримських гір. На північному заході береги моря плоскі, а від гирла Дністра до лиману Дніпра – круті. На цьому відтинку майже нема заток (крім невеликої Одеської), натомість багато озер-лиманів, відокремлених від моря пересипами. Далі на схід до мису Сарич берегова лінія доволі порізана: в суходіл вдаються затоки – Каркінітська, Каламітська, Дніпровський лиман, в море виступають Тарханкутський півострів та намиті піщані коси-острови – Тендрівська і Джарилгач. На півдні Кримського півострова майже впритул до моря підходять схили гір, берег стає високим і крутим. Ця ділянка незручна для прибережного судноплавства. І лише в окремих місцях є невеликі затоки-бухти – гавані для морських кораблів (Севастопольська, Балаклавська). На цій ділянці чорноморського узбережжя Криму мальовничі середземноморські ландшафти створюють найкращі умови для відпочинку. На сході Кримського півострова в берег вдається Феодосійська затока.
Геологічна будова і рельєф дна. Улоговина Чорного моря за формою нагадує чашу з найбільшими глибинами в центральній і південній частинах (максимальна глибина – 2 245 м). Значні глибини йпоблизу Південного берега Криму. Улоговина моря розміщена у скидовій западині, опускання дна якої триває й дотепер. Натомість північна частина моря (між гирлом Дунаю і Кримським півостровом) зайнята шельфом. Україна володіє найбільшою площею шельфу серед усіх причорноморських держав.
Існування Чорного моря бере початок з розпаду океану Тетіс на окремі басейни (30 – 40 млн років тому). На його місці виникали різні за конфігурацією моря, аж поки близько 500 тис. років тому не з’явився басейн, подібний в основних рисах до сучасних Чорного й Азовського морів. Однак він не мав зв’язку із Середземним морем і був прісним. У подальшому такий зв’язок виникав і знову втрачався. Близько 9 – 7 тис. років тому Чорне море остаточно сполучилося із Середземним, воно знову стало солоним і набуло сучасних обрисів.
України Чорне море має відносно невеликі глибини і тому добре прогрівається. Температура води на поверхні влітку підвищується до +27 °С, а взимку становить –0,5... +8 °С. Глибше 150 м температура стає незмінною (+9 °С). В окремі суворі зими північно-західна частина моря замерзає.
Солоність чорноморської води неоднакова: біля берегів вона становить до 10 ‰, у центральній частині – 18 ‰. Тобто вона вдвічі менша від середньої солоності вод Світового океану. Це пояснюється притоком у Чорне море великої кількості прісної річкової води. Цікаво, що назва Чорного моря не має нічого спільного з кольором його води, для якої характерний синьо-зелений відтінок. Вода доволі прозора (прозоріша, ніж в Атлантичному океані чи Балтійському морі).
На шельфі Чорного моря розвідано промислові запаси нафти і природного газу. У морській воді розчинені залізо, срібло, мідь, сіль та інші речовини. Лікувальне значення мають грязі чорноморських лиманів. Пляжі вздовж узбережжя є чудовими місцями відпочинку.
Охорона моря. Екологічна ситуація в Чорному морі визначається передусім стоками річок, що впадають у нього, а також викидами шкідливих речовин, які потрапляють у воду при аваріях кораблів і видобутку корисних копалин. Найбільше забруднюючих речовин зі стоками приносять Дунай, Дністер, Дніпро. Внаслідок цього відбувається «цвітіння» води у північно-західній частині моря. Забруднюють море також промислові підприємства й порти, заклади сфери відпочинку, що знаходяться на його берегах, побутові стоки міст. Води Керченської протоки і узбережжя однойменного півострова зазнали сильного забруднення нафтопродуктами восени 2007 р. під час аварії суден-танкерів. Внаслідок цього відбулася масова загибель риби, загинуло понад 30 тис. птахів. Мазут, що скупчився на дні, утворив плями, які роблять ці ділянки непридатними для життя організмів. Це вимагає вживання низки заходів щодо очищення стоків та охорони води Чорного моря від забруднення.