Составить схему "природный комплекс", расположив все компоненты - составные части вокруг почвы. Выписать в два столбца примеры природного комплекса и соответствующего ему антропогенного.
У Індійському океані флора і фауна досить багата. На мілководдях тропічного поясу ростуть корали, які з червоними і зеленими водоростями створюють справжні острови. Найвідоміші з коралових островів – Мальдівські острови. Серед міцних коралових рифів та островів мешкає безліч видів безхребетних, таких як краби, морські їжаки, губки, риби. У цьому океані знаходяться величезні ділянки густих заростей бурих водоростей. У відкритому океані переважно знаходяться планктонні водорості, а для Аравійського моря характерні синьо-зелені водорості, які є причиною цвітіння води.
Тваринний світ Індійського океану багатий також. Наприклад, серед тварин Індійського океану найбільш поширені рачки – копеподи, а також сифонофори і медузи. Живуть в океані кальмари, деякі види летючих риб, біла акула, риба-вітрильник, отруйна морська змія, кити, черепахи, тюлені. Серед птахів найбільш поширені фрегати і альбатроси. Рибні багатства Індійського океану здавна використовувалися людиною, тим більше що для багатьох жителів узбережжя, особливо на півночі, це єдине джерело доходів. Дуже розвинений промисел голотурій – трепангів, яких дуже люблять китайці. З давніх-давен тут добували перли. Прибережні райони Цейлону (Шрі-Ланка) з глибокої давнини служили джерелом алмазів, смарагдів і інших дорогоцінних каменів. У товщах осадових порід Перської затоки виявлені запаси нафти і газу.
Tемпературу воздуха в горах определяют совсем другие факторы.
Сам по себе воздух обладает очень низкой теплопроводностью (физика 8 кл) ,
то есть плохо проводит тепло. Поэтому солнечные лучи, проходя через него, не успевают его нагреть. А нагревается воздух на Земле вовсе не от солнечного излучения, а от того, что земная поверхность и водная оболочка Земли поглощают тепло солнечных лучей и затем его излучают. Это тепловое излучение и нагревает воздух.
Тепловое излучение, идущее от Земли прогреть воздух примерно до высоты 15 километров. Чем дальше от поверхности земли, тем температура воздуха ниже.
Это происходит, во-первых, потому, что нагретый у земли воздух при удалении от нее быстро охлаждается, а во-вторых, потому, что в верхних слоях атмосферы воздух более разрежен, чем у земли. Чем ниже плотность воздуха, тем меньше передается тепла. Образно это можно объяснить так: чем выше плотность воздуха, тем больше молекул в единице объема, тем быстрее они двигаются и чаще сталкиваются, а такие столкновения, как и любое трение, вызывают выделение тепла. Чем ниже плотность газа (в нашем случае воздуха) , тем хуже он проводить тепло.
У Індійському океані флора і фауна досить багата. На мілководдях тропічного поясу ростуть корали, які з червоними і зеленими водоростями створюють справжні острови. Найвідоміші з коралових островів – Мальдівські острови. Серед міцних коралових рифів та островів мешкає безліч видів безхребетних, таких як краби, морські їжаки, губки, риби. У цьому океані знаходяться величезні ділянки густих заростей бурих водоростей. У відкритому океані переважно знаходяться планктонні водорості, а для Аравійського моря характерні синьо-зелені водорості, які є причиною цвітіння води.
Тваринний світ Індійського океану багатий також. Наприклад, серед тварин Індійського океану найбільш поширені рачки – копеподи, а також сифонофори і медузи. Живуть в океані кальмари, деякі види летючих риб, біла акула, риба-вітрильник, отруйна морська змія, кити, черепахи, тюлені. Серед птахів найбільш поширені фрегати і альбатроси. Рибні багатства Індійського океану здавна використовувалися людиною, тим більше що для багатьох жителів узбережжя, особливо на півночі, це єдине джерело доходів. Дуже розвинений промисел голотурій – трепангів, яких дуже люблять китайці. З давніх-давен тут добували перли. Прибережні райони Цейлону (Шрі-Ланка) з глибокої давнини служили джерелом алмазів, смарагдів і інших дорогоцінних каменів. У товщах осадових порід Перської затоки виявлені запаси нафти і газу.
Tемпературу воздуха в горах определяют совсем другие факторы.
Сам по себе воздух обладает очень низкой теплопроводностью (физика 8 кл) ,
то есть плохо проводит тепло. Поэтому солнечные лучи, проходя через него, не успевают его нагреть. А нагревается воздух на Земле вовсе не от солнечного излучения, а от того, что земная поверхность и водная оболочка Земли поглощают тепло солнечных лучей и затем его излучают. Это тепловое излучение и нагревает воздух.
Тепловое излучение, идущее от Земли прогреть воздух примерно до высоты 15 километров. Чем дальше от поверхности земли, тем температура воздуха ниже.
Это происходит, во-первых, потому, что нагретый у земли воздух при удалении от нее быстро охлаждается, а во-вторых, потому, что в верхних слоях атмосферы воздух более разрежен, чем у земли. Чем ниже плотность воздуха, тем меньше передается тепла. Образно это можно объяснить так: чем выше плотность воздуха, тем больше молекул в единице объема, тем быстрее они двигаются и чаще сталкиваются, а такие столкновения, как и любое трение, вызывают выделение тепла. Чем ниже плотность газа (в нашем случае воздуха) , тем хуже он проводить тепло.
Объяснение: