Вся система Кордильер делится на две части — Кордильеры Северной Америки и Кордильеры Южной Америки, или Анды.
Длина — более 18 тыс. км, ширина — до 1600 км в Северной Америке и до 900 км в Южной. Кордильеры расположены на территории Канады, США, Мексики, государств Центральной Америки, Венесуэлы, Колумбии, Эквадора, Перу, Боливии, Аргентины и Чили. Почти на всём протяжении являются водоразделом между бассейнами Атлантического и Тихого океанов, а также резко выраженной климатической границей.
По высоте Кордильеры уступают только Гималаям и горным системам Центральной Азии. Наиболее высокие вершины: в Северной Америке — гора Денали (прежнее название — Мак-Кинли; 6190 м), в Южной Америке — гора Аконкагуа (6961 м[1]).
Кордильеры лежат во всех географических поясах Америки (кроме субарктического и арктического) и отличаются большим разнообразием ландшафтов и ярко выраженной высотной поясностью. Снеговая граница на Аляске — на высоте 600 метров, на Огненной Земле — 500—700 метров, в Боливии и Южном Перу поднимается до 6000—6500 метров. В северо-западной части Кордильер Северной Америки и на юго-востоке Анд ледники спускаются до уровня океана, в жарком поясе они покрывают лишь наиболее высокие вершины. Общая площадь оледенений — около 90 тыс. км² (в Кордильерах Северной Америки — 67 тыс. км², в Андах — около 20 тыс. км²).
Гірські́ поро́ди (англ. rocks, нім. Gesteine) — природні агрегати однорідних або різних мінералів, що виникли за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні, більш чи менш стійкі за складом, які утворюють самостійні геологічні тіла[1][2]. Академік М. С. Шатський (1905—1960) визначав гірську породу, як парагенезис мінералів[3][4]. Як правило, гірськими породами вважаються лише тверді тіла, хоча в широкому розумінні до гірських порід належать також рідкі речовини (вода, нафта тощо) та природні гази.
Природні скупчення мінеральних агрегатів вивчає петрографія (від грецьких слів грец. πετρα — камінь; γραφω — пишу) — геологічна наука, яка вивчає мінеральний склад гірських порід, їх будову, походження, умови залягання, розповсюдження та утворення корисних копалин (руд, вугілля, нафти, газу, солей та підземних вод). Крім того, інженерна геологія вивчає гірські породи як основу фундаментів для будівель і споруд, середовище і матеріал для будівництва, агрономія — як родючі ґрунтоутворювальні породи.
Вся система Кордильер делится на две части — Кордильеры Северной Америки и Кордильеры Южной Америки, или Анды.
Длина — более 18 тыс. км, ширина — до 1600 км в Северной Америке и до 900 км в Южной. Кордильеры расположены на территории Канады, США, Мексики, государств Центральной Америки, Венесуэлы, Колумбии, Эквадора, Перу, Боливии, Аргентины и Чили. Почти на всём протяжении являются водоразделом между бассейнами Атлантического и Тихого океанов, а также резко выраженной климатической границей.
По высоте Кордильеры уступают только Гималаям и горным системам Центральной Азии. Наиболее высокие вершины: в Северной Америке — гора Денали (прежнее название — Мак-Кинли; 6190 м), в Южной Америке — гора Аконкагуа (6961 м[1]).
Кордильеры лежат во всех географических поясах Америки (кроме субарктического и арктического) и отличаются большим разнообразием ландшафтов и ярко выраженной высотной поясностью. Снеговая граница на Аляске — на высоте 600 метров, на Огненной Земле — 500—700 метров, в Боливии и Южном Перу поднимается до 6000—6500 метров. В северо-западной части Кордильер Северной Америки и на юго-востоке Анд ледники спускаются до уровня океана, в жарком поясе они покрывают лишь наиболее высокие вершины. Общая площадь оледенений — около 90 тыс. км² (в Кордильерах Северной Америки — 67 тыс. км², в Андах — около 20 тыс. км²).
Объяснение: но я думаю что так
Гірські́ поро́ди (англ. rocks, нім. Gesteine) — природні агрегати однорідних або різних мінералів, що виникли за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні, більш чи менш стійкі за складом, які утворюють самостійні геологічні тіла[1][2]. Академік М. С. Шатський (1905—1960) визначав гірську породу, як парагенезис мінералів[3][4]. Як правило, гірськими породами вважаються лише тверді тіла, хоча в широкому розумінні до гірських порід належать також рідкі речовини (вода, нафта тощо) та природні гази.
Природні скупчення мінеральних агрегатів вивчає петрографія (від грецьких слів грец. πετρα — камінь; γραφω — пишу) — геологічна наука, яка вивчає мінеральний склад гірських порід, їх будову, походження, умови залягання, розповсюдження та утворення корисних копалин (руд, вугілля, нафти, газу, солей та підземних вод). Крім того, інженерна геологія вивчає гірські породи як основу фундаментів для будівель і споруд, середовище і матеріал для будівництва, агрономія — як родючі ґрунтоутворювальні породи.