В Евразии представлены все климатические пояса и климатические зоны. На севере преобладают полярный и субполярный климатические пояса, затем широкой полосой Евразию пересекает умеренный пояс, далее следует субтропический пояс. Тропический пояс на территории Евразии прерывается, растянувшись по континенту от Средиземного и Красного морей до Индии. Субэкваториальный пояс выступает на север, охватывая Индию и Индокитай, а также крайний юг Китая, а экваториальный пояс охватывает, в основном, острова юго-восточной Азии. Климатические зоны морского климата находятся преимущественно на западе континента в Европе, а также островах. Зоны муссонного климата преобладают в восточных и южных районах. С углублением вглубь суши растёт континентальность климата, особенно это заметно в умеренном поясе при движении с запада на восток. Зоны наиболее континентального климата находятся в Восточной Сибири
Амазо́нка — ріка в Південній Америці, друга за довжиною (6592 км) і найповноводніша ріка нашої планети. Її основні витоки, Мараньйон і Укаялі беруть початок у Перуанських Андах і об'єднуються в один потік довжиною 4 тисячі км, що тече на схід через Бразилію. Система має близько 48 280 км навігаційних шляхів, басейн ріки складає 7 мільйонів км², біля половини загальної площі Південної Америки. Впадає в Атлантичний океан у районі екватора, створюючи у гирлі острів Маражо.
Її дельта має ширину 80 км, через яку проходить така величезна кількість води, що на відстані 64 км від берега вода на поверхні океану залишається прісною. У басейні Амазонки 5 мільйонів км² займають тропічні ліси, у яких зустрічаються 30% усіх відомих видів тварин і рослин. Це найвологіша область Землі; середній рівень опадів — 2540 мм у рік. Незалежні дослідження показали, що з 1985 року відбувається інтенсивна вирубка лісів (12% проти 0,6% у 1975 році), що може порушити екологічну систему регіону.
Нил:
Ніл (араб. النيل an-nīl, в Єгипті називається Ель-Бахр; лат. Nilus) На ділянці між Асуаном і Каїром Ніл тече через западину у вапняковому плато.
Ширина долини змінюється від 1-3 км на півдні до 20-25 км на півночі. Нижче Каїру річище розширюється і переходить у багаторукавну дельту площею приблизно 24 тис. кв. км.
Щорічні розливи Нілу, які супроводжувалися відкладенням на заплаві великої кількості родючого мулу, сприяли ранньому розвитку землеробства. Внаслідок того, що велика кількість мулу осідає на дні та берегах річки, поверхня долини Нілу має нахил від річки, а не до неї. Береги на 1-2 метри вищі за середній рівень долини. Тому під час розливів Ніл заливав своїми водами всю рівнину.
В результаті будівництва в 1960-х роках висотної Асуанської греблі на півдні країни утворилося велике озеро Насер, з'явилася можливість регулювати стік Нілу і попереджувати катастрофічні паводки.
У Єгипті Ніл не має жодної постійної притоки. Ніл розливається тому, що у субекваторіальному поясі панують екваторіальні вітри. Випаровуваність з поверхні ріки значно перевищує кількість атмосферних опадів. На території Єгипту початок паводка Нілу припадає на червень-липень, а його пік — на вересень. Взимку відбувається поступове зниження рівня води, і в травні він мінімальний. У цей час вода прозора, тоді як у повноводдя — каламутна через високий вміст принесених з екваторіальних районів наносів.
У Хартумі, столиці Судану, з'єднуються два могутні потоки — Білий Ніл і Блакитний Ніл, які формують річку, що багато тисячоліть тому стала колискою великої цивілізації фараон
В Евразии представлены все климатические пояса и климатические зоны. На севере преобладают полярный и субполярный климатические пояса, затем широкой полосой Евразию пересекает умеренный пояс, далее следует субтропический пояс. Тропический пояс на территории Евразии прерывается, растянувшись по континенту от Средиземного и Красного морей до Индии. Субэкваториальный пояс выступает на север, охватывая Индию и Индокитай, а также крайний юг Китая, а экваториальный пояс охватывает, в основном, острова юго-восточной Азии. Климатические зоны морского климата находятся преимущественно на западе континента в Европе, а также островах. Зоны муссонного климата преобладают в восточных и южных районах. С углублением вглубь суши растёт континентальность климата, особенно это заметно в умеренном поясе при движении с запада на восток. Зоны наиболее континентального климата находятся в Восточной Сибири
Амазонка:
Амазо́нка — ріка в Південній Америці, друга за довжиною (6592 км) і найповноводніша ріка нашої планети. Її основні витоки, Мараньйон і Укаялі беруть початок у Перуанських Андах і об'єднуються в один потік довжиною 4 тисячі км, що тече на схід через Бразилію. Система має близько 48 280 км навігаційних шляхів, басейн ріки складає 7 мільйонів км², біля половини загальної площі Південної Америки. Впадає в Атлантичний океан у районі екватора, створюючи у гирлі острів Маражо.
Її дельта має ширину 80 км, через яку проходить така величезна кількість води, що на відстані 64 км від берега вода на поверхні океану залишається прісною. У басейні Амазонки 5 мільйонів км² займають тропічні ліси, у яких зустрічаються 30% усіх відомих видів тварин і рослин. Це найвологіша область Землі; середній рівень опадів — 2540 мм у рік. Незалежні дослідження показали, що з 1985 року відбувається інтенсивна вирубка лісів (12% проти 0,6% у 1975 році), що може порушити екологічну систему регіону.
Нил:
Ніл (араб. النيل an-nīl, в Єгипті називається Ель-Бахр; лат. Nilus) На ділянці між Асуаном і Каїром Ніл тече через западину у вапняковому плато.
Ширина долини змінюється від 1-3 км на півдні до 20-25 км на півночі. Нижче Каїру річище розширюється і переходить у багаторукавну дельту площею приблизно 24 тис. кв. км.
Щорічні розливи Нілу, які супроводжувалися відкладенням на заплаві великої кількості родючого мулу, сприяли ранньому розвитку землеробства. Внаслідок того, що велика кількість мулу осідає на дні та берегах річки, поверхня долини Нілу має нахил від річки, а не до неї. Береги на 1-2 метри вищі за середній рівень долини. Тому під час розливів Ніл заливав своїми водами всю рівнину.
В результаті будівництва в 1960-х роках висотної Асуанської греблі на півдні країни утворилося велике озеро Насер, з'явилася можливість регулювати стік Нілу і попереджувати катастрофічні паводки.
У Єгипті Ніл не має жодної постійної притоки. Ніл розливається тому, що у субекваторіальному поясі панують екваторіальні вітри. Випаровуваність з поверхні ріки значно перевищує кількість атмосферних опадів. На території Єгипту початок паводка Нілу припадає на червень-липень, а його пік — на вересень. Взимку відбувається поступове зниження рівня води, і в травні він мінімальний. У цей час вода прозора, тоді як у повноводдя — каламутна через високий вміст принесених з екваторіальних районів наносів.
У Хартумі, столиці Судану, з'єднуються два могутні потоки — Білий Ніл і Блакитний Ніл, які формують річку, що багато тисячоліть тому стала колискою великої цивілізації фараон