ответ:Головна ознака, яка відрізняє води Світового океану від води суші – це висока їх солоність. Солоністю називають кількість деяких речовин (в грамах), розчинених в одному літрі води. Наведемо як приклад деяке порівняння. Морська вода є розчином з 44 хімічних елементів. Але першочергова роль належить саме солі. Солоність показують в проміле, тисячній частці числа. В одному літрі океанічної води в середньому розчинено 35 грамів речовин, а кількість солі, розчиненої в Світовому океані, становить 49,2 • 10 тонн. Щоб зрозуміти настільки величезне це число, уявіть – якщо всю сіль розподілити в сухому вигляді по поверхні суші, то вона буде покрита шаром цього хімічного елемента в 150 метрів.
Исторически, ранние эпохи, географические знания были устными, и как правило, такой информацией особо не попользуешся. Тогда начали делать приблизительные зарисовки местности, мерять шаги, и рисовать очертания берегов. Со временем точность измерительных приборов всё повышалась, Ойкумена отойшла в , и людям нужно было точно знать насколько велик и какой наш мир. Теперь, мы хотя на уроках и используем устные географические знания, но географические карты стали донимирующим языком географии.
ответ:Головна ознака, яка відрізняє води Світового океану від води суші – це висока їх солоність. Солоністю називають кількість деяких речовин (в грамах), розчинених в одному літрі води. Наведемо як приклад деяке порівняння. Морська вода є розчином з 44 хімічних елементів. Але першочергова роль належить саме солі. Солоність показують в проміле, тисячній частці числа. В одному літрі океанічної води в середньому розчинено 35 грамів речовин, а кількість солі, розчиненої в Світовому океані, становить 49,2 • 10 тонн. Щоб зрозуміти настільки величезне це число, уявіть – якщо всю сіль розподілити в сухому вигляді по поверхні суші, то вона буде покрита шаром цього хімічного елемента в 150 метрів.
Объяснение:
Відповідь:
Исторически, ранние эпохи, географические знания были устными, и как правило, такой информацией особо не попользуешся. Тогда начали делать приблизительные зарисовки местности, мерять шаги, и рисовать очертания берегов. Со временем точность измерительных приборов всё повышалась, Ойкумена отойшла в , и людям нужно было точно знать насколько велик и какой наш мир. Теперь, мы хотя на уроках и используем устные географические знания, но географические карты стали донимирующим языком географии.
Пояснення: