Государство в Северной Европе, расположенное на территории полуострова Ютландия, Датского архипелага (407 островов, из которых 79 необитаемые) и острова Борнхольм. Площадь страны составляет 43 тысячи 376 км², из них 667 км² приходится на внутренние воды. Дания имеет сухопутную границу с Германией протяжённостью 68 км.
В состав королевства входят Гренландия и Фарерские острова, которые пользуются внутренней автономией. Фарерские острова (площадь 1 тысяча 393 км²) расположены в северо-восточной части Атлантического океана. Гренландия — самый большой остров в мире (площадь 2 миллиона 166 тысяч 86 км², из которых 81 % территории покрыт материковым льдом) — омывается Северным Ледовитым и Атлантическим океанами.
Столица — Копенгаген.
Дания относится к скандинавским странам. Расположена она на полуострове Ютландия, материковая площадь страны составляет 43 093 кв. км. Также стране принадлежат остров Гренландия и Фарерские острова и еще 406 небольших островов. Дания на суше граничит только с Германией, морская граница с Германией проходит через Кильскую бухту, пролив Фемарн-Бельт и по Балтийскому морю, на востоке Дания граничит со Швецией по проливам Эресунн и Каттегат, а на севере пролив Скагеррак отделяет Данию от Норвегии.
В рельефе преобладают холмистые равнины. Самая высокая точка страны - гора Идинг-Сковхой в восточной Ютландии (173 м) , а самая низкая точка (12 м ниже уровня моря) - на западном побережье Ютландии. Восточное побережье сильно изрезано, здесь много фьордов, а на западном и северном побережье - в основном песчаные пляжи.
На территории Дании есть месторождения нефти, природного газа и калийной соли.
На зміну чисельності населення впливають два чинники — природний приріст та міграційний приріст , або міграційне сальдо.
Природний приріст — це різниця між народженими та померлими.
Міграційне сальдо — різниця між прибулими в країну на постійне місце проживання та вибулими з країни .
Населення на Землі (і в Євразії зокрема) розміщене нерівномірно, що зумовлено рядом факторів:
Природними. Певні природні екосистеми, як то густі вологі тропічні ліси, пустелі, тундра, високогір'я, чи покривні льодовики, не сприяють розселенню людей. З розвитком технологій роль таких чинників поступово знижується.
Історичними. Хід історії людства зумовив особливості сучасного стану заселення земної суші.
Демографічними. Відмінності в демографічній ситуації впливають на тенденцію розвитку картини розміщення населення на континентах.
Соціальними. Соціально-економічні умови життя людей, їхня господарська діяльність, рівень розвитку виробництва значно впливають на характер розселення людства все більше у зв'язку з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу.
Найбільш заселеним континентом є Азія, демографічний центр континенту розташований у районі Індостанського субконтиненту, це зони інтенсивного сільського господарства (вирощування рису), дельти Гангу з Брахмапутрою, Іраваді
Сільське населення Південно-Західної Азії зосереджене вздовж передгір'їв Леванту, Ельбурсу, у межиріччі Тигру і Євфрату. Досить висока густота населення на узбережжі Перської затоки, що пов'язано з видобутком нафти. У Східній Азії на берегах Японського моря густота населення від 300 осіб/км² (Японські острови) до 500 осіб/км² (Південна Корея)[22]. Суворі кліматичні умови завадили заселенню північних регіонів Азії, особливо Сибір і Далекий Схід Росії, середня густота населення Росії — 8,7 особи/км²[22].
Нерівномірно заселена Європа, головна смуга розселення людства на цьому континенті простягається з півночі на південь від Північної Ірландії через Англію, долину Рейну до Північної Італії (переривається в Альпах). У цій смузі зосереджено багато галузей промисловості та інтенсивне сільське господарство, сильно розвинена інфраструктура. Інша смуга проходить в широтному напрямку, від Бретані, вздовж річок Самбр і Маас через північ Франції до Німеччини (Рурська область). Саме в цьому регіоні зародилися промислові райони як явище, що призвело до підвищення природного приросту населення і притоку робочої сили. У цих двох смугах проживає близько 130 млн осіб, середня густота населення сягає 119 осіб/км²[22]. Досить висока густота населення характерна для ряду країн Центрально-Східної Європи, але розміщено воно нерівномірно, малозаселеними є гірські території і лісові масиви.
Объяснение:
Государство в Северной Европе, расположенное на территории полуострова Ютландия, Датского архипелага (407 островов, из которых 79 необитаемые) и острова Борнхольм. Площадь страны составляет 43 тысячи 376 км², из них 667 км² приходится на внутренние воды. Дания имеет сухопутную границу с Германией протяжённостью 68 км.
В состав королевства входят Гренландия и Фарерские острова, которые пользуются внутренней автономией. Фарерские острова (площадь 1 тысяча 393 км²) расположены в северо-восточной части Атлантического океана. Гренландия — самый большой остров в мире (площадь 2 миллиона 166 тысяч 86 км², из которых 81 % территории покрыт материковым льдом) — омывается Северным Ледовитым и Атлантическим океанами.
Столица — Копенгаген.
Дания относится к скандинавским странам. Расположена она на полуострове Ютландия, материковая площадь страны составляет 43 093 кв. км. Также стране принадлежат остров Гренландия и Фарерские острова и еще 406 небольших островов. Дания на суше граничит только с Германией, морская граница с Германией проходит через Кильскую бухту, пролив Фемарн-Бельт и по Балтийскому морю, на востоке Дания граничит со Швецией по проливам Эресунн и Каттегат, а на севере пролив Скагеррак отделяет Данию от Норвегии.
В рельефе преобладают холмистые равнины. Самая высокая точка страны - гора Идинг-Сковхой в восточной Ютландии (173 м) , а самая низкая точка (12 м ниже уровня моря) - на западном побережье Ютландии. Восточное побережье сильно изрезано, здесь много фьордов, а на западном и северном побережье - в основном песчаные пляжи.
На территории Дании есть месторождения нефти, природного газа и калийной соли.
как то так
1 рівень
1)в
2)б
3)а
4)в
5)б
6)б
7)в
8)б
9)в
10)в
2 рівень
1)а,б,г,е
2)в
3)в,д
4)е
5)б,г,е,з
6)в,д
3 рівень
1)
а-4,5
б-3
в-2
г-1
2)
1-тектонічне
2-залишкове
3-льодовиково-тектонічне
3)
1-д
2-г
3-е
4-ж
5-а
6-є
7-в
8-б
4 рівень
На зміну чисельності населення впливають два чинники — природний приріст та міграційний приріст , або міграційне сальдо.
Природний приріст — це різниця між народженими та померлими.
Міграційне сальдо — різниця між прибулими в країну на постійне місце проживання та вибулими з країни .
Населення на Землі (і в Євразії зокрема) розміщене нерівномірно, що зумовлено рядом факторів:
Природними. Певні природні екосистеми, як то густі вологі тропічні ліси, пустелі, тундра, високогір'я, чи покривні льодовики, не сприяють розселенню людей. З розвитком технологій роль таких чинників поступово знижується.
Історичними. Хід історії людства зумовив особливості сучасного стану заселення земної суші.
Демографічними. Відмінності в демографічній ситуації впливають на тенденцію розвитку картини розміщення населення на континентах.
Соціальними. Соціально-економічні умови життя людей, їхня господарська діяльність, рівень розвитку виробництва значно впливають на характер розселення людства все більше у зв'язку з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу.
Найбільш заселеним континентом є Азія, демографічний центр континенту розташований у районі Індостанського субконтиненту, це зони інтенсивного сільського господарства (вирощування рису), дельти Гангу з Брахмапутрою, Іраваді
Сільське населення Південно-Західної Азії зосереджене вздовж передгір'їв Леванту, Ельбурсу, у межиріччі Тигру і Євфрату. Досить висока густота населення на узбережжі Перської затоки, що пов'язано з видобутком нафти. У Східній Азії на берегах Японського моря густота населення від 300 осіб/км² (Японські острови) до 500 осіб/км² (Південна Корея)[22]. Суворі кліматичні умови завадили заселенню північних регіонів Азії, особливо Сибір і Далекий Схід Росії, середня густота населення Росії — 8,7 особи/км²[22].
Нерівномірно заселена Європа, головна смуга розселення людства на цьому континенті простягається з півночі на південь від Північної Ірландії через Англію, долину Рейну до Північної Італії (переривається в Альпах). У цій смузі зосереджено багато галузей промисловості та інтенсивне сільське господарство, сильно розвинена інфраструктура. Інша смуга проходить в широтному напрямку, від Бретані, вздовж річок Самбр і Маас через північ Франції до Німеччини (Рурська область). Саме в цьому регіоні зародилися промислові райони як явище, що призвело до підвищення природного приросту населення і притоку робочої сили. У цих двох смугах проживає близько 130 млн осіб, середня густота населення сягає 119 осіб/км²[22]. Досить висока густота населення характерна для ряду країн Центрально-Східної Європи, але розміщено воно нерівномірно, малозаселеними є гірські території і лісові масиви.