Рельє́ф Украї́ни переважно рівнинний (95 % території країни) з невеликими абсолютними висотами (низовини складають 70 % території, височини — 25 %)[1]. Територія країни займає південно-західний край Східноєвропейської (Руської) рівнини[1]. Середні висоти рівнинної частини країни — 170 м. Окремі вершини Карпатських гір сягають висот 1700—2000 м (Говерла, 2061 м), Кримських — 1500 та більше м над рівнем моря (Роман-Кош, 1545 м)[1].
Гіпсометрична карта рельєфу України
Вивчення рельєфу має важливу роль в розумінні розміщення природних ресурсів, особливостей формування і розміщення корисних копалин, використання сільськогосподарських земель, планування розміщення промислового виробництва, транспортних магістралей, будівництва населених пунктів, проведення природоохоронних заходів, мінімізації наслідків стихійних лих тощо[2].
Загалом рельєф України створює сприятливі можливості для розвитку продуктивних сил та освоєння природних ресурсів країни. Рівнинний характер території дає величезні можливості з економії витрат на спорудження та підтримку транспортної мережі країни. Широке залучення геоморфологічних методів в практику геологічно-інженерних вишуковувань дає змогу звужувати території пошуку корисних копалин і тим здешевлювати процес, скорочувати час і зменшувати затрати виробництва.
есть и те и эти.
Центры действия атмосферы в северном полушарие
I. Постоянные центры действия атмосферы (в течение всего года)
1. Исландский циклон (минимум).
2. Азорский антициклон (максимум).
3. Северотихоокеанский (гонолульский) антициклон.
4. Гренландский антициклон.
II. Зимние центры действия атмосферы.
1. Алеутский циклон (Алеутская депрессия).
2. Средиземноморский циклон.
3. Азиатский (сибирский) антициклон.
4. Североамериканский (Канадский) антициклон.
III. Летние центры действия атмосферы.
1.Южноазиатский циклон.
Североамериканский циклон.
Рельє́ф Украї́ни переважно рівнинний (95 % території країни) з невеликими абсолютними висотами (низовини складають 70 % території, височини — 25 %)[1]. Територія країни займає південно-західний край Східноєвропейської (Руської) рівнини[1]. Середні висоти рівнинної частини країни — 170 м. Окремі вершини Карпатських гір сягають висот 1700—2000 м (Говерла, 2061 м), Кримських — 1500 та більше м над рівнем моря (Роман-Кош, 1545 м)[1].
Гіпсометрична карта рельєфу України
Вивчення рельєфу має важливу роль в розумінні розміщення природних ресурсів, особливостей формування і розміщення корисних копалин, використання сільськогосподарських земель, планування розміщення промислового виробництва, транспортних магістралей, будівництва населених пунктів, проведення природоохоронних заходів, мінімізації наслідків стихійних лих тощо[2].
Загалом рельєф України створює сприятливі можливості для розвитку продуктивних сил та освоєння природних ресурсів країни. Рівнинний характер території дає величезні можливості з економії витрат на спорудження та підтримку транспортної мережі країни. Широке залучення геоморфологічних методів в практику геологічно-інженерних вишуковувань дає змогу звужувати території пошуку корисних копалин і тим здешевлювати процес, скорочувати час і зменшувати затрати виробництва.