Восточно-Европейская равнина (Русская равнина: нидерл. Russisch Laagland; Сарматская равнина: итал. Bassopiano sarmatico) — обширная равнина в Восточной Европе, составная часть Европейской равнины от побережья Балтийского моря до Уральских гор, от Баренцева и Белого морей — до Чёрного, Азовского и Каспийского. На северо-западе ограничена Скандинавскими горами, юго-западе — Судетами и другими горами центральной Европы, юго-востоке — Кавказом, а на западе условной границей равнины служит река Висла
Серед континентів Кордильєри Півн. Америка займає провідне місце за запасами вугілля, зал. руд, ільменіту, руд вольфраму, молібдену, рідкісноземельних металів, свинцю, срібла, цинку, бариту, калійних солей, азбесту, графіту, 2-е місце за запасами нафти, природного горючого газу, самородної сірки (після Азії), руд літію і міді (після Півд. Америки), золота, платиноїдів, сурми, фосфоритів (після Африки), 3-є — за запасами урану, ніобію, танталу, флюориту. Тут зосереджені також значні запаси руд берилію, кобальту, нікелю і інш. Енергетичні ресурси. Пошуково-розвідувальне буріння на нафту і газ в Півн. А. ведеться з 1859. До сьогодні виявлено понад 80 нафтогазоносних басейнів, відкрито понад 19 тис. нафт. і 10 тис. газових родов. Запаси нафти і газу зосереджені г.ч. у США, Канаді і Мексиці. Нафт. родов. відомі також в Гватемалі, на Кубі в Тринідаді і Тобаго. Найбільшим в Півн. А. є унікальний Мексиканської затоки нафтогазоносний басейн. Суттєві запаси мають Пермський та Зах. Внутрішній нафтогазоносні басейни, Уїллістонський, а також басейни Іллінойський, Мічиганський, Гудзонової затоки, Баффіно-Лабрадорський і інш. У Зах.-Канадському бас., крім запасів звичайної, враховуються запаси т.зв. синтетичної нафти, що видобувається з бітумінозних пісків району Атабаска. У Півн. А. (г.ч. США) є великі родов. нафтоносних сланців.
Восточно-Европейская равнина (Русская равнина: нидерл. Russisch Laagland; Сарматская равнина: итал. Bassopiano sarmatico) — обширная равнина в Восточной Европе, составная часть Европейской равнины от побережья Балтийского моря до Уральских гор, от Баренцева и Белого морей — до Чёрного, Азовского и Каспийского. На северо-западе ограничена Скандинавскими горами, юго-западе — Судетами и другими горами центральной Европы, юго-востоке — Кавказом, а на западе условной границей равнины служит река Висла
ответ
Объяснение:
Серед континентів Кордильєри Півн. Америка займає провідне місце за запасами вугілля, зал. руд, ільменіту, руд вольфраму, молібдену, рідкісноземельних металів, свинцю, срібла, цинку, бариту, калійних солей, азбесту, графіту, 2-е місце за запасами нафти, природного горючого газу, самородної сірки (після Азії), руд літію і міді (після Півд. Америки), золота, платиноїдів, сурми, фосфоритів (після Африки), 3-є — за запасами урану, ніобію, танталу, флюориту. Тут зосереджені також значні запаси руд берилію, кобальту, нікелю і інш. Енергетичні ресурси. Пошуково-розвідувальне буріння на нафту і газ в Півн. А. ведеться з 1859. До сьогодні виявлено понад 80 нафтогазоносних басейнів, відкрито понад 19 тис. нафт. і 10 тис. газових родов. Запаси нафти і газу зосереджені г.ч. у США, Канаді і Мексиці. Нафт. родов. відомі також в Гватемалі, на Кубі в Тринідаді і Тобаго. Найбільшим в Півн. А. є унікальний Мексиканської затоки нафтогазоносний басейн. Суттєві запаси мають Пермський та Зах. Внутрішній нафтогазоносні басейни, Уїллістонський, а також басейни Іллінойський, Мічиганський, Гудзонової затоки, Баффіно-Лабрадорський і інш. У Зах.-Канадському бас., крім запасів звичайної, враховуються запаси т.зв. синтетичної нафти, що видобувається з бітумінозних пісків району Атабаска. У Півн. А. (г.ч. США) є великі родов. нафтоносних сланців.