Найвища точка над р. м. – г. Джомолунгма (8 848 м)
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Євразія – це материк, на якому ми живемо. Вона є найбільшим континентом нашої планети. Її площа складає майже третину площі всього суходолу Землі. Євразія – єдиний материк, який омивають усі чотири океани Землі. Значна її протяжність з півночі на південь (на 8 500 км) обумовила розміщення в усіх географічних поясах Північної півкулі. Ще більшою є протяжність із заходу на схід – на 16 000 км. Це спричиняє надзвичайну різноманітність природних умов.

Мал. Озеро в заполяр'ї. Швеція
Ви вже знаєте, що в Євразії розрізняють дві частини світу – Європу й Азію. Назва Європа походить від фінікійського слова: „ереб” – захід, а Азія – від ассірійського слова „асу” – схід. Уявлення про них як різні частини світу склалося в давнину, значно раніше, ніж люди дізналися про істинні розміри всього материка. Тому такий поділ є не географічним, а лише історичним. Межу між Європою й Азією проводять умовно по таким об’єктам: східне підніжжя Уральських гір – річка Емба – північне узбережжя Каспійського моря – Кумо-Маницька западина – Азовське і Чорне моря – протоки Босфор і Дарданелли, що сполучають Чорне, Мармурове і Середземне моря. Босфор, завширшки у найвужчому місці лише 700 м, є найвужчою протокою в світі (при довжині 30 км). Через Босфор збудовано мости, що з’єднують Азію з Європою.
Азіатська частина материка значно більша за площею, ніж європейська, яка видається лише великим півостровом Азії. В Європі неможливо віддалитися від морського узбережжя більш ніж на 600 км. Натомість внутрішні райони Азії так віддалені від морів, як ніде на земній кулі (більш як на 1 500 км).
Євразія наближена до Африки, від якої її відокремлюють лише вузькі смужки води –Гібралтарська протока, Суецький канал і Червоне море. Так само лише вузька Берингова протокавідділяє Євразію від Північної Америки. Від інших материків її відділяють значні простори океанів.
БЕРЕГОВА ЛІНІЯ. Крайніми точками Євразії є: на півночі – мис Челюскін на півострові Таймир, південна – мис Піай на Малаккському півострові, західна – мис Рока на Піренейському півострові, східна – мис Дежньова на Чукотському півострові.
Береги Євразії сильно розчленовані. На заході Атлантичний океан глибоко вдається в суходіл своїми внутрішніми Чорним, Азовським, Середземним іБалтійським морями, виокремлюючи Кримський,Балканський, Апеннінський, Піренейський таСкандинавський півострови. Глибоко вдаються в материк і великі затоки – Біскайська і Ботнічна. Поблизу узбережжя лежать острови Великобританія,Ірландія, Сицилія.
Натомість окраїнні моря Північного Льодовитого океану такі, як Баренцове та Східносибірськенеглибоко вдаються в суходіл. Найбільшими півостровами на півночі Євразії є Таймир і Чукотський. На деякій відстані від узбережжя розкидані численні острови і архіпелаги – Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Нова Земля.
Сильно порізані береги Євразії і на сході. Окраїнні моря Берингове, Охотське, Японське, Жовте,Східнокитайське, Південнокитайське відокремлені від Тихого океану півостровами (Камчатка, Корея) і ланцюгами островів (Сахалін, Японські острови). Біля південно-східних берегів материка розміщуютьсяФіліппінські, Малі Зондські та Великі Зондські (що охоплюють острови Калімантан, Суматра, Ява)острови. Острів Суматру від півострова Малакки відокремлює Малаккська протока, а від острова Яви –Зондська протока.
На півдні Євразії своїми розмірами виділяютьсяпівострови Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський.Глибоко вдаються в материк великі затоки – Сіамська,Бенгальська, Перська, Аденська та окраїнне Аравійське море.
1) 30 370 000 км² 2) Африка пересекает Экватор, на озере виктория 3) Северная — мыс Бланко (Бен-Секка, Рас-Энгела, Эль-Абъяд) 37°20′28″ с. ш. 9°44′48″ в. д. Южная — мыс Игольный (Агульяс) 34°49′43″ ю. ш. 20°00′09″ в. д. Западная — мыс Альмади 14°44′27″ с. ш. 17°31′48″ з. д. Восточная — мыс Рас-Хафун 10°27′00″ с. ш. 51°24′00″ в. д. 4)Гибралта́рский проли́в (исп. Estrecho de Gibraltar, англ. the Strait of Gibraltar, араб. مضيق جبل طارق, лат. Fretum Gaditanum) — международный пролив между южной оконечностью Пиренейского полуострова и северо-западным побережьем Африки, соединяющий Средиземное море с Атлантическим океаном. 5)Аденский заливББенин (залив)Биафра (залив)ГГвинейский заливМЗалив МанзаМапуту (залив)ССидраТТаджураУУолфиш-Бей (бухта) 6)Колумб умер в 1506 году, будучи в полной уверенности, что открыл новый путь в Индию. Известия об открытии испанцами новых земель на западе стимулировали усилия португальцев. В 1497-1498 годах Васко да Гама на четырех судах обогнул Африку и с арабских кормчих достиг настоящей Индии 7)Правда.Ру" много писала о русских исследователях, первопроходцах Арктики. Ну, Арктика и русские — слова, прекрасно сочетаемые. Но вот Африка и русские, согласитесь, звучит как-то необычно… Тем не менее Василий Васильевич Юнкер - один из самых известных в мире исследователей Африки8) КАЛАХА́РИ (Kalahari), природная область в центральной части Южной Африки, в пределах Ботсваны, ЮАР, Намибии, Замбии, Зимбабве и Анголы.Обширная впадина (высота 900-1000 м) с эоловыми формами ... КАТТА́РА,безводная впадина на севере Африки, в Ливийской пустыне 9) Это горы,нагорья и плоскогорья. Нагорье Ахаггар,нагорье Тибести,Эфиопское нагорье,Восточно Африканское плоскогорье,Капские горы,Драконовы горы,может быть еще впадина Конго 10) Восточно-африканская зона разломов - разлом земной коры континентальных масштабов.
Восточно-Африканская Зона Разломов пересекает девять африканских стран: Мозамбик, Малави, Танзанию, Заир, Бурунди, Руанду, Уганду, Кению и Эфиопию. 11) Виктория - тектоническое (прогиб земной коры)
2. Ньяса и Танганьика - тектоническое (разлом земной коры) — тектонические. Это обычно самые глубокие озера, образованные на месте провалов земной коры (Байкал — глубина 1620 м; Танганьика — 1470 м) . Глубина большинства озер тектонического происхождения обычно меньше 1000 м. Донья наиболее глубоких озер лежат ниже уровня океана (дно Байкала находится на 1165 м ниже уровня океана; Озера, образовавшиеся в прогибах земной коры, имеют обычно не очень большие глубины ХРУСТАЛЬНАЯ ЦЕПЬЧерез сердце Африки с севера на юг протянулась цепь Великих Африканских озер. Самые крупные из них — оз. Виктория, оз. Танганьика и оз. Малави (Ньяса) . Виктория — самое мелкое озеро из трех крупнейших озер, его глубина не превышает 93 м. Танганьика — самое глубокое озеро (до 1470 м) , второе по глубоководности после Байкала.
Эти озера возникли в глубоком разломе континентальной коры. Есть предположение, что в будущем этот разлом разорвет Африку с севера на юг по линии Великих озер. Горные озера превратятся в узкий залив Индийского океана. Края разлома под давлением магмы вздыбятся горными вершинами. Наклон континента изменится, и африканские реки потекут в другом направлении. Но это дела далекого будущего. Пока мы еще можем любоваться красотой горных озер и удивляться богатству их подводного мира. Вода в озерах жесткая и небогатая органическими веществами, зато хрустально прозрачная. Сильные штормы перемешивают воду и насыщают кислородом глубокие слои. Обитатели Великих озер часто имеют общую исходную форму, от которой в каждом озере образовались свои эндемичные виды. Характерный пример — сомы из семейства клариевых. У речных представителей этого семейства есть наджаберные органы для получения кислорода из воздуха. В насыщенных кислородом озерах этот орган стал лишним. У озерных клариевых он исчез (редуцировался) , при этом сильнее развились жабры и появилось кожное дыхание. В каждом озере <ЖЙ клариевые — ксенокларии в оз. Виктория, диното- птеры в Танганьике и батикларии в Малави.
3. Чад - тектоническое (прогиб земной коры)
4. Тана - запрудное (запруживание реки лавовыми потоками)
Населення – 4,6 млрд осіб.
Середня висота: Європи – 300 м, Азії – 950 м.
Найвища точка над р. м. – г. Джомолунгма (8 848 м)
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Євразія – це материк, на якому ми живемо. Вона є найбільшим континентом нашої планети. Її площа складає майже третину площі всього суходолу Землі. Євразія – єдиний материк, який омивають усі чотири океани Землі. Значна її протяжність з півночі на південь (на 8 500 км) обумовила розміщення в усіх географічних поясах Північної півкулі. Ще більшою є протяжність із заходу на схід – на 16 000 км. Це спричиняє надзвичайну різноманітність природних умов.

Мал. Озеро в заполяр'ї. Швеція
Ви вже знаєте, що в Євразії розрізняють дві частини світу – Європу й Азію. Назва Європа походить від фінікійського слова: „ереб” – захід, а Азія – від ассірійського слова „асу” – схід. Уявлення про них як різні частини світу склалося в давнину, значно раніше, ніж люди дізналися про істинні розміри всього материка. Тому такий поділ є не географічним, а лише історичним. Межу між Європою й Азією проводять умовно по таким об’єктам: східне підніжжя Уральських гір – річка Емба – північне узбережжя Каспійського моря – Кумо-Маницька западина – Азовське і Чорне моря – протоки Босфор і Дарданелли, що сполучають Чорне, Мармурове і Середземне моря. Босфор, завширшки у найвужчому місці лише 700 м, є найвужчою протокою в світі (при довжині 30 км). Через Босфор збудовано мости, що з’єднують Азію з Європою.
Азіатська частина материка значно більша за площею, ніж європейська, яка видається лише великим півостровом Азії. В Європі неможливо віддалитися від морського узбережжя більш ніж на 600 км. Натомість внутрішні райони Азії так віддалені від морів, як ніде на земній кулі (більш як на 1 500 км).
Євразія наближена до Африки, від якої її відокремлюють лише вузькі смужки води –Гібралтарська протока, Суецький канал і Червоне море. Так само лише вузька Берингова протокавідділяє Євразію від Північної Америки. Від інших материків її відділяють значні простори океанів.
БЕРЕГОВА ЛІНІЯ. Крайніми точками Євразії є: на півночі – мис Челюскін на півострові Таймир, південна – мис Піай на Малаккському півострові, західна – мис Рока на Піренейському півострові, східна – мис Дежньова на Чукотському півострові.
Береги Євразії сильно розчленовані. На заході Атлантичний океан глибоко вдається в суходіл своїми внутрішніми Чорним, Азовським, Середземним іБалтійським морями, виокремлюючи Кримський,Балканський, Апеннінський, Піренейський таСкандинавський півострови. Глибоко вдаються в материк і великі затоки – Біскайська і Ботнічна. Поблизу узбережжя лежать острови Великобританія,Ірландія, Сицилія.
Натомість окраїнні моря Північного Льодовитого океану такі, як Баренцове та Східносибірськенеглибоко вдаються в суходіл. Найбільшими півостровами на півночі Євразії є Таймир і Чукотський. На деякій відстані від узбережжя розкидані численні острови і архіпелаги – Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Нова Земля.
Сильно порізані береги Євразії і на сході. Окраїнні моря Берингове, Охотське, Японське, Жовте,Східнокитайське, Південнокитайське відокремлені від Тихого океану півостровами (Камчатка, Корея) і ланцюгами островів (Сахалін, Японські острови). Біля південно-східних берегів материка розміщуютьсяФіліппінські, Малі Зондські та Великі Зондські (що охоплюють острови Калімантан, Суматра, Ява)острови. Острів Суматру від півострова Малакки відокремлює Малаккська протока, а від острова Яви –Зондська протока.
На півдні Євразії своїми розмірами виділяютьсяпівострови Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський.Глибоко вдаються в материк великі затоки – Сіамська,Бенгальська, Перська, Аденська та окраїнне Аравійське море.
2) Африка пересекает Экватор, на озере виктория
3) Северная — мыс Бланко (Бен-Секка, Рас-Энгела, Эль-Абъяд) 37°20′28″ с. ш. 9°44′48″ в. д. Южная — мыс Игольный (Агульяс) 34°49′43″ ю. ш. 20°00′09″ в. д. Западная — мыс Альмади 14°44′27″ с. ш. 17°31′48″ з. д. Восточная — мыс Рас-Хафун 10°27′00″ с. ш. 51°24′00″ в. д.
4)Гибралта́рский проли́в (исп. Estrecho de Gibraltar, англ. the Strait of Gibraltar, араб. مضيق جبل طارق, лат. Fretum Gaditanum) — международный пролив между южной оконечностью Пиренейского полуострова и северо-западным побережьем Африки, соединяющий Средиземное море с Атлантическим океаном.
5)Аденский заливББенин (залив)Биафра (залив)ГГвинейский заливМЗалив МанзаМапуту (залив)ССидраТТаджураУУолфиш-Бей (бухта)
6)Колумб умер в 1506 году, будучи в полной уверенности, что открыл новый путь в Индию. Известия об открытии испанцами новых земель на западе стимулировали усилия португальцев. В 1497-1498 годах Васко да Гама на четырех судах обогнул Африку и с арабских кормчих достиг настоящей Индии
7)Правда.Ру" много писала о русских исследователях, первопроходцах Арктики. Ну, Арктика и русские — слова, прекрасно сочетаемые. Но вот Африка и русские, согласитесь, звучит как-то необычно… Тем не менее Василий Васильевич Юнкер - один из самых известных в мире исследователей Африки8) КАЛАХА́РИ (Kalahari), природная область в центральной части Южной Африки, в пределах Ботсваны, ЮАР, Намибии, Замбии, Зимбабве и Анголы.Обширная впадина (высота 900-1000 м) с эоловыми формами ... КАТТА́РА,безводная впадина на севере Африки, в Ливийской пустыне
9) Это горы,нагорья и плоскогорья.
Нагорье Ахаггар,нагорье Тибести,Эфиопское нагорье,Восточно Африканское плоскогорье,Капские горы,Драконовы горы,может быть еще впадина Конго
10) Восточно-африканская зона разломов - разлом земной коры континентальных масштабов.
Восточно-Африканская Зона Разломов пересекает девять африканских стран: Мозамбик, Малави, Танзанию, Заир, Бурунди, Руанду, Уганду, Кению и Эфиопию.
11) Виктория - тектоническое (прогиб земной коры)
2. Ньяса и Танганьика - тектоническое (разлом земной коры)
— тектонические. Это обычно самые глубокие озера, образованные на месте провалов земной коры (Байкал — глубина 1620 м; Танганьика — 1470 м) . Глубина большинства озер тектонического происхождения обычно меньше 1000 м. Донья наиболее глубоких озер лежат ниже уровня океана (дно Байкала находится на 1165 м ниже уровня океана; Озера, образовавшиеся в прогибах земной коры, имеют обычно не очень большие глубины
ХРУСТАЛЬНАЯ ЦЕПЬЧерез сердце Африки с севера на юг протянулась цепь Великих Африканских озер. Самые крупные из них — оз. Виктория, оз. Танганьика и оз. Малави (Ньяса) . Виктория — самое мелкое озеро из трех крупнейших озер, его глубина не превышает 93 м. Танганьика — самое глубокое озеро (до 1470 м) , второе по глубоководности после Байкала.
Эти озера возникли в глубоком разломе континентальной коры. Есть предположение, что в будущем этот разлом разорвет Африку с севера на юг по линии Великих озер. Горные озера превратятся в узкий залив Индийского океана. Края разлома под давлением магмы вздыбятся горными вершинами. Наклон континента изменится, и африканские реки потекут в другом направлении.
Но это дела далекого будущего. Пока мы еще можем любоваться красотой горных озер и удивляться богатству их подводного мира. Вода в озерах жесткая и небогатая органическими веществами, зато хрустально прозрачная. Сильные штормы перемешивают воду и насыщают кислородом глубокие слои.
Обитатели Великих озер часто имеют общую исходную форму, от которой в каждом озере образовались свои эндемичные виды. Характерный пример — сомы из семейства клариевых. У речных представителей этого семейства есть наджаберные органы для получения кислорода из воздуха. В насыщенных кислородом озерах этот орган стал лишним. У озерных клариевых он исчез (редуцировался) , при этом сильнее развились жабры и появилось кожное дыхание. В каждом озере <ЖЙ клариевые — ксенокларии в оз. Виктория, диното- птеры в Танганьике и батикларии в Малави.
3. Чад - тектоническое (прогиб земной коры)
4. Тана - запрудное (запруживание реки лавовыми потоками)