Тур. прийом «експресс-тест» завдання і групі 1. найбільш поширеним заняттям людей у степовій зоні є: а) розведення хутрових звірів; б) землеробство та скотарство; в) оленярство; г) . 2. види ґрунтів, що є найбільш поширеним у степовій зоні україни: а) дерново-підзолисті; б) сірі лісові; в) чорноземи; г) каштанові. 3. встановіть відповідність між природними зонами україни та найбільш характерними представниками їх рослинного світу: а) степ; б) лісостеп; в) полісся; г) українські карпати 1. дуб звичайний і сосна звичайна. 2. ялиця, кедр, альпійська рослинність луків. 3. байрачні ліси і чагарники, лучно-степова рослинність. 4. кипарис, магнолія, мірт, лавр, дрок. 5. дубово-грабові, грабово-дубові ліси, терен, шипшина завдання іі групі 1. чинник, який є головним у формуванні чорноземів у степовій зоні україни: а) панівні вітри; б) рівнинний рельєф; в) умови зволоження; г) господарська діяльність людини. 2. назвіть область україни територія якої повністю розташована в степовій зоні: а) донецька; б) київська; в) закарпатська; г) вінницька. 3. встановіть відповідність між природними зонами та заповідними територіями: а) мішані ліси; б) лісостеп; в) кримські гори; г) степова зона 1. дунайський біосферний заповідник. 2. заповідник «горгани». 3. карадазький заповідник. 4. шацький національний парк. 5. канівський заповідник завдання ііі групі 1. природна зона, що займає найбільшу площу україни: а) мішані ліси; б) степ; в) лісостеп; г) тайга. 2. вид ґрунтів, що є найбільш поширеним у лісостеповій зоні україни: а) дерново-підзолисті; б) чорноземи; в) сірі лісові; г) каштанові. 3. встановіть відповідність між природними регіонами україни та їх характерними рисами: а) поділля; б) карпати; в) степова зона; г) крим 1. найбільш розорана та найменш заліснена частина україни. 2. найтепліша в україні зима. 3. один з основних в україні район зосередження карстових печер. 4. значні ресурси мінеральних і термальних вод — свалява, квасова поляна, східниця. 5. значні території займають і та заторфовані землі завдання іv групі 1. область україни, територія якої повністю розташована в лісостеповій зоні: а) волинська; б) черкаська; в) донецька; г) львівська. 2. область україни, територія якої повністю розташована в зоні мішаних та широколистих лісів: а) луганська; б) кіровоградська; в) волинська; г) одеська. 3. встановіть відповідність між природними зонами україни та їх характерними рисами: а) кримські гори; б) полісся; в) лісостеп; г) степ 1. найбільша кількість днів із циклонічною діяльністю. 2. має значні запаси геотермічних ресурсів. 3. природно-ічні умови найбільш сприятливі для життя людини. 4. залісненість території становить близько 40 %. 5. тут розташовані райони гніздування рідкісних птахів — баклана, сокола-сапсана завдання v групі 1. вид ґрунтів, що є найбільш поширеним у зоні мішаних та хвойних лісів україни а) дерново-підзолисті; б) сірі лісові; в) чорноземи; г) каштанові.
Палеозойские периоды находятся на глубинах нескольких сотен метров от поверхности, а породы мезозойской и кайнозойской эры выходят на поверхность. Немногочисленные обнажения юрских песков с прослоями глин есть на берегах рек Иссы, Шукши, Выши. Выход нижнемеловых песчано-глинистых отложений часто встречается в бассейнах рек Выши, Вада, Иссы, Вьяс-са, Пелетьмы, Шукши. Во многих местах появляются на поверхности верхнемеловые мелоподобные и окрем-нелые мергели, песчаники, опоки (опока — кремнисто-глинистая осадочная порода) . Для западной части области позднемеловая трансгрессия моря была последней.
В кайнозойскую эру, начавшуюся около 70 млн, лет назад, морем покрывалась лишь восточная часть области в палеогеновом периоде. Общая мощность палеогеновых опок, песчаников, песков не более 30—50 м у западной границы их распространения, до 200—220 м — на востоке и юго-востоке области. Они перекрывают осадочные породы мелового периода.
Современный облик поверхности области был в основном сформирован в неогеновом периоде, отличавшемся активизацией тектонических движений. На месте палеогенового моря возникает центральная часть Приволжской возвышенности. Меньше поднятия испытывает Керенско-Чембарская возвышенность, тектоническая основа которой была образована еще в палеозое. В неогене закладываются основные речные долины области — Суры, Мокши, Выши, Хопра и др.
Последний период кайнозойской эры, продолжающийся и в настоящее время, был назван четвертичным. Он длится уже 1 млн. лет. В этот период на Земле произошло грандиозное оледенение, захватившее высокие широты и северного и южного полушарий. Было несколько оледенений. Максимальное оледенение Русской равнины получило название Днепровского. Оно захватывало западную часть области примерно до меридионального отрезка течения р. Суры. Ледник оставил после себя обломочный материал — морену. Остатки ее сохранились на водоразделах западной части области и встречаются местами в береговых обнажениях рек, балок, оврагов. Морена представляет собой суглинки с обломками каменных горных пород — валунов. Среди валунов есть местные горные породы, а также кристаллические породы: граниты, гнейсы, кварциты, доставленные ледником, из Карелии и Кольского полуострова. Мощность моренных отложений невелика и максимальной величины (15—20 м) достигает в доледниковых долинах.
При таянии ледника стекающие воды оставляли маломощные крупнозернистые пески с мелкой галькой, которые пятнами встречаются на междуречьях и в долинах рек западной части области.
Накопление четвертичных отложений происходило и в послеледниковое время. На горизонтальных поверхностях междуречий, на пологих склонах и у подножий возвышенностей залегают суглинки, являющиеся корой выветривания коренных пород. Кора выветривания образуется под совместным воздействием воздуха, воды и организмов на коренные породы, отчего они с поверхности изменяются и становятся рыхлыми.