У якому регіоні Азії межують субекваторіальний та субтропічний кліматичні пояси? а)Аравійський півострів б)Південний схід Китаю в)Далекий схід в)Центральна Азія
Антропогенний ландшафт — це різні форми прояву людської діяльності в ландшафті, які поділяються на дві групи:
Типи використання земель чи угіддя (пасовища, плантації, сади); Інженерні комплекси (мало — та багатоповерхові споруди чи цілі міста, дороги). Від того, що до кожного них ми додамо слово ландшафт, тобто перейменуємо населені пункти в системні ландшафти, чи назвемо поле гороху гороховим ландшафтом, ні наука ні практика нічого не виграють.
Не на користь йдуть і пропозиції відмовитися від загальноприйнятих назв ландшафтних зон (лісостеп, степ) і віднині вважати степову зону польовою, лісостепову — пасовищною. Пропонують передати вивчення природних зон палеогеографії, ніби в зоні мусонних тропіків через вирубку лісів припинилася мусонна циркуляція атмосфери, змінився потік сонячної радіації, зник характерний режим зволоження чи стерлися з лиця землі гірські хребти з їх висотними поясами.
У антропогенному ландшафтознавстві частіше справа не йде далі констатацій зовнішніх проявів людської діяльності в ландшафтознавстві. Цей напрямок не дає відповіді на різні принципові питання, наприклад: чи може людина створити новий ландшафт і чи достатньо для цього змінити будь–який його компонент? Яке місце антропогенних та техногенних новоутворень в ландшафті; чи є вони чимось зовнішнім, чи можуть розглядатися як його компоненти чи являють самостійні системи чи утворюють системи нового типу разом з природною основою і наскільки вони стійкі? Як людина змінює структуру та функції ландшафту, наскільки ці зміни необоротні? Яким динамічним змінам підлягає ландшафт у результаті людського впливу?
На всі ці питання не зараз не можна дати вичерпну відповідь, але потрібно почати з аналізу результатів вчених, які працювали і працюють з проблемою впливу людини на ландшафти [20, с.38-44].
Для вивчення антропогенних впливів на ландшафти використовують системний, ландшафтний, екологічний, ландшафтно–екологічний підходи, а також принципи оптимізації природного середовища. Дослідження антропогенного навантаження та трансформацій геосистем потребує визначення основних термінів та понять.
Вплив на довкілля — вилучення з довкілля або привнесення в нього речовин, енергії, тепла, інформації, в результаті чого відбувається зміна компонентів, характеристик, параметрів довкілля, викликаних діяльністю людини.
Наслідки впливу — як позитивні так і негативні дії, що відбуваються у результаті змін компонентів довкілля, що відчувають вплив діяльності людини і впливають на функціонування технічних об'єктів, умови життя та діяльності населення, функціонування інших геосистем.
2)куда впадает:в Днепровский лиман, принадлежащий к бассейну Чёрного моря
3)к бассейну какого океана относится: к бассейну Атлантического океана
4)по какой местности течет(по равнине, горам): протекает по равнине (Восточно-Европейской)
5)какие имеет притоки:Припять, Десна, Ирпень, Сож, Псёл, Ворскла, Рось
6)какие имеет источники питания и особенности режима: источники питания снеговое, дождевое, подземное; особенности режима зимний ледостав, весеннее половодье, летние дождевые паводки
7)как используется в хозяйстве:судоходство, наличие на реке ГЭС и водохранилищ, использование реки в рекреационных целях
8)какие опасные явления наблюдаются:наводнения
9)как можно охранять реку от загрязнения: оборудовать все промышленные предприятия возле реки современными очистными сооружениями, снизить потребление воды, очистить реку от мусора, ограничить добычу песка из реки.
Типи використання земель чи угіддя (пасовища, плантації, сади);
Інженерні комплекси (мало — та багатоповерхові споруди чи цілі міста, дороги).
Від того, що до кожного них ми додамо слово ландшафт, тобто перейменуємо населені пункти в системні ландшафти, чи назвемо поле гороху гороховим ландшафтом, ні наука ні практика нічого не виграють.
Не на користь йдуть і пропозиції відмовитися від загальноприйнятих назв ландшафтних зон (лісостеп, степ) і віднині вважати степову зону польовою, лісостепову — пасовищною. Пропонують передати вивчення природних зон палеогеографії, ніби в зоні мусонних тропіків через вирубку лісів припинилася мусонна циркуляція атмосфери, змінився потік сонячної радіації, зник характерний режим зволоження чи стерлися з лиця землі гірські хребти з їх висотними поясами.
У антропогенному ландшафтознавстві частіше справа не йде далі констатацій зовнішніх проявів людської діяльності в ландшафтознавстві. Цей напрямок не дає відповіді на різні принципові питання, наприклад: чи може людина створити новий ландшафт і чи достатньо для цього змінити будь–який його компонент? Яке місце антропогенних та техногенних новоутворень в ландшафті; чи є вони чимось зовнішнім, чи можуть розглядатися як його компоненти чи являють самостійні системи чи утворюють системи нового типу разом з природною основою і наскільки вони стійкі? Як людина змінює структуру та функції ландшафту, наскільки ці зміни необоротні? Яким динамічним змінам підлягає ландшафт у результаті людського впливу?
На всі ці питання не зараз не можна дати вичерпну відповідь, але потрібно почати з аналізу результатів вчених, які працювали і працюють з проблемою впливу людини на ландшафти [20, с.38-44].
Для вивчення антропогенних впливів на ландшафти використовують системний, ландшафтний, екологічний, ландшафтно–екологічний підходи, а також принципи оптимізації природного середовища. Дослідження антропогенного навантаження та трансформацій геосистем потребує визначення основних термінів та понять.
Вплив на довкілля — вилучення з довкілля або привнесення в нього речовин, енергії, тепла, інформації, в результаті чого відбувається зміна компонентів, характеристик, параметрів довкілля, викликаних діяльністю людини.
Наслідки впливу — як позитивні так і негативні дії, що відбуваються у результаті змін компонентів довкілля, що відчувають вплив діяльності людини і впливають на функціонування технічних об'єктів, умови життя та діяльності населення, функціонування інших геосистем.
Река Днепр.
1)где начинается:на Смолено-Московской возвышенности
2)куда впадает:в Днепровский лиман, принадлежащий к бассейну Чёрного моря
3)к бассейну какого океана относится: к бассейну Атлантического океана
4)по какой местности течет(по равнине, горам): протекает по равнине (Восточно-Европейской)
5)какие имеет притоки:Припять, Десна, Ирпень, Сож, Псёл, Ворскла, Рось
6)какие имеет источники питания и особенности режима: источники питания снеговое, дождевое, подземное; особенности режима зимний ледостав, весеннее половодье, летние дождевые паводки
7)как используется в хозяйстве:судоходство, наличие на реке ГЭС и водохранилищ, использование реки в рекреационных целях
8)какие опасные явления наблюдаются:наводнения
9)как можно охранять реку от загрязнения: оборудовать все промышленные предприятия возле реки современными очистными сооружениями, снизить потребление воды, очистить реку от мусора, ограничить добычу песка из реки.