степные растения хорошо приспособлены к сухому климату: они имеют ряд приспособлений, уменьшающих испарение. вместе с тем они сильно испаряют воду, что защищает их от перегревания солнцем. мощная корневая система служит у них для подачи воды с большой глубины.
в самые жаркие часы дня испарение превышает поступление воды из почвы, и без защитных приспособлений растение может погибнуть. вот почему некоторые травы имеют узкие, жесткие листья, которые в сухую погоду свертываются в трубку (ковыль, типчак) , другие густо покрыты волосками (степная астра, полынь) или восковым налетом. только ранневесенние растения не имеют никаких приспособлений для сохранения влаги. они заканчивают развитие до наступления засухи.
Велике значення для формулювання рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик просувався на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся.
степные растения хорошо приспособлены к сухому климату: они имеют ряд приспособлений, уменьшающих испарение. вместе с тем они сильно испаряют воду, что защищает их от перегревания солнцем. мощная корневая система служит у них для подачи воды с большой глубины.
в самые жаркие часы дня испарение превышает поступление воды из почвы, и без защитных приспособлений растение может погибнуть. вот почему некоторые травы имеют узкие, жесткие листья, которые в сухую погоду свертываются в трубку (ковыль, типчак) , другие густо покрыты волосками (степная астра, полынь) или восковым налетом. только ранневесенние растения не имеют никаких приспособлений для сохранения влаги. они заканчивают развитие до наступления засухи.
Велике значення для формулювання рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик просувався на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся.