-Жарайт, Қыз жібек -қазақтың ең көне мұраларының бірі, лиро-эпостық дастан. «Қыз Жібек» жыры - аңыз емес, тарихи оқиға, кейіпкерлері өмірде болған адамдар. Жырдың негізгі кейіпкерлері - Төлеген мен Жібек бірін-бірі шын сүйген ғашықтар, бірақ әке батасынан аттап кеткен Төлегеннің өлімі мен Жібектің қайғылы тағдыры талай жанарларға жас үйірілтпей қоймайды. Жібек бейнесі - сұлулық пен әсемдіктің нышаны, қазақ халқының мақтанышы, рухани ескерткіші!
у 1903–1911 рр. проводив ічні дослідження басейну ріки дністер (підкарпаття і поділля); розробляв теоретичні й методичні основи ії, обґрунтував структуру ічної науки; підготував її понятійно-термінологічного апарату. напередодні 1-ї світової війни розробляв основи фізичної ії й ії україни в її етнічних межах. з початку світової війни заклав основи української політичної і воєнної ії, обґрунтував територіально-ічний аспект державної незалежності української нації, популяризував економіко-, соціально- й ічні знання про україну серед європейських народів.
степан рудницький зробив значний внесок у розвиток фізичної, політичної та соціально-економічної ії україни, а також історичної ії та ії населення нашої держави, картографії. він є автором понад 150-ти наукових праць, багатьох карт. писав українською, німецькою та польською мовами, праці видавалися також французькою, ійською, чеською, італійською, угорською, шведською мовами, що сприяло популяризації знань про україну, її територію і народ. підготував і видав шкільні підручники з ії україни. своїми науковими працями с.рудницький охоплював не лише питання ії, але й проблеми суміжних наук – історії, астрофізики, геології, політології, етнографії. як зазначає проф. о. шаблій, „наукові і науково-популярні праці с. рудницького є вагомим вкладом у підвалини української державності в той складний час, коли перед нею однозначно стояло питання: „бути чи не бути? ”, в становлення національної самосвідомості українського народу. за своїм значенням у царині українознавства вони співмірні з науковим внеском акад. м.грушевського”.
-Сәлем Диана!
-сәлем Даурен!
-Сен Қыз жібек туралы окыдынба?
-Жоқ, қызықты ма? Айтып берш!
-Жарайт, Қыз жібек -қазақтың ең көне мұраларының бірі, лиро-эпостық дастан. «Қыз Жібек» жыры - аңыз емес, тарихи оқиға, кейіпкерлері өмірде болған адамдар. Жырдың негізгі кейіпкерлері - Төлеген мен Жібек бірін-бірі шын сүйген ғашықтар, бірақ әке батасынан аттап кеткен Төлегеннің өлімі мен Жібектің қайғылы тағдыры талай жанарларға жас үйірілтпей қоймайды. Жібек бейнесі - сұлулық пен әсемдіктің нышаны, қазақ халқының мақтанышы, рухани ескерткіші!
-Рахмет Диана! Бүгін окыйм! Сау бол!
-Окасы жоқ, сау бол!
у 1903–1911 рр. проводив ічні дослідження басейну ріки дністер (підкарпаття і поділля); розробляв теоретичні й методичні основи ії, обґрунтував структуру ічної науки; підготував її понятійно-термінологічного апарату. напередодні 1-ї світової війни розробляв основи фізичної ії й ії україни в її етнічних межах. з початку світової війни заклав основи української політичної і воєнної ії, обґрунтував територіально-ічний аспект державної незалежності української нації, популяризував економіко-, соціально- й ічні знання про україну серед європейських народів.
степан рудницький зробив значний внесок у розвиток фізичної, політичної та соціально-економічної ії україни, а також історичної ії та ії населення нашої держави, картографії. він є автором понад 150-ти наукових праць, багатьох карт. писав українською, німецькою та польською мовами, праці видавалися також французькою, ійською, чеською, італійською, угорською, шведською мовами, що сприяло популяризації знань про україну, її територію і народ. підготував і видав шкільні підручники з ії україни. своїми науковими працями с.рудницький охоплював не лише питання ії, але й проблеми суміжних наук – історії, астрофізики, геології, політології, етнографії. як зазначає проф. о. шаблій, „наукові і науково-популярні праці с. рудницького є вагомим вкладом у підвалини української державності в той складний час, коли перед нею однозначно стояло питання: „бути чи не бути? ”, в становлення національної самосвідомості українського народу. за своїм значенням у царині українознавства вони співмірні з науковим внеском акад. м.грушевського”.