Південна Америка – Довгий континент, розташований від нас так далеко, і про який ми знаємо так мало. Проте навіть у Довгого континенту є кінець і зветься він Вогняна Земля. Причиною такої назви стали багаття, що розпалювали місцеві аборигени на берегах протоки, якою боязко просувалися кораблі Фернана Магеллана. Ми ж рухаємося не кораблем, а літаком, маючи приємність оглядати Вогняну Землю з висоти польоту птаха. Гірські хребти вкриті сніговими шапками навіть влітку. Їх схили вкриває непролазний ліс, місцями на значних площах повалений вітрами. Край вітрів і штормів, брама в Антарктику.
Наша мета – Ушуайя. Це місто розташоване на півдні Великого острова Вогняної Землі на березі широкої затоки, між гірським хребтом Мартіаль на півночі і протокою Бігля на півдні. Населення міста оцінюється в 60 тис. мешканців. Воно є центром єдиного муніципалітету департаменту Ушуайя, площею 9390 км2.
4. Що спільного й відмінного в рельєфі Південної Америки і Африки?
В основі обох материків лежать давні докембрійські платформи. Особливості внутрішньої будови дають підстави умовно поділити материк Південна Америка на дві частини: на сході та в центрі розташовані великі рівнини різної висоти, а на півночі та заході, повторюючи обриси узбережжя, тягнеться найдовша (9000 км) гірська система Землі альпійської складчастості— Анди (мовою інків — «мідні гори»).
Африку теж за абсолютними висотами території можна поділити на дві частини:
Північна й Західна (низька), Південна й Східна (висока). На північному заході материка простягаються, як і в Південній Америці, молоді гори Атлас, довжина яких значно менша, ніж Анд. Крім цих гір, в Африці є старі зруйновані Драконові й Капські гори. Такого віку гір у Південній Америці немає. Великі низовини Південної Америки — Амазонська, Орінокська і Ла-Платська — розташовані в прогинах давньої Південноамериканської платформи. Вони охоплюють майже половину материка. Низовинних форм рельєфу в Африці немає, крім незначних за площею заболочених западин Конго та Калахарі. Однак у рельєфі обох материків переважають рівнини у вигляді великих плоско- -гір'їв: у Південній Америці — Бразильського й Гвіанського, а в Африці — Схід-ноафриканського. Відмінним у рельєфі материків є ще й те, що сейсмічні області в Південній Америці містяться вздовж усього Тихоокеанського узбережжя на заході, а в Африці — на сході, на півночі якого розташоване Ефіопське нагір'я.
ЧИ ПОЯСНЮЮ
5. Чому Анди сформувалися на заході, а не на сході материка?
До плейстоцену Анди були в основному сформовані, хоча й не досягли сучасної висоти.
6. Чому материк дуже багатий на рудні корисні копалини?
Це зумовлено складом гірських порід. Тут добувають залізну руду, руди марганцю, алюмінію, урану, золото. В Андах зосереджені значні родовища мідних, свинцевих і цинкових руд, коштовного каміння. В усьому світі відомі тутешні родовища смарагдів, розсипні родовища платини й золота, уміст яких у річному піску збільшується після кожної зливи. Навпаки, посушливий клімат на край[1]ньому заході материка сприяв утворенню в майже сухих водоймах йоду і відомої чилійської селітри, з якої виробляють азотне добриво.
Південна Америка – Довгий континент, розташований від нас так далеко, і про який ми знаємо так мало. Проте навіть у Довгого континенту є кінець і зветься він Вогняна Земля. Причиною такої назви стали багаття, що розпалювали місцеві аборигени на берегах протоки, якою боязко просувалися кораблі Фернана Магеллана. Ми ж рухаємося не кораблем, а літаком, маючи приємність оглядати Вогняну Землю з висоти польоту птаха. Гірські хребти вкриті сніговими шапками навіть влітку. Їх схили вкриває непролазний ліс, місцями на значних площах повалений вітрами. Край вітрів і штормів, брама в Антарктику.
Наша мета – Ушуайя. Це місто розташоване на півдні Великого острова Вогняної Землі на березі широкої затоки, між гірським хребтом Мартіаль на півночі і протокою Бігля на півдні. Населення міста оцінюється в 60 тис. мешканців. Воно є центром єдиного муніципалітету департаменту Ушуайя, площею 9390 км2.
Объяснение:
Вот как-то так
4. Що спільного й відмінного в рельєфі Південної Америки і Африки?
В основі обох материків лежать давні докембрійські платформи. Особливості внутрішньої будови дають підстави умовно поділити материк Південна Америка на дві частини: на сході та в центрі розташовані великі рівнини різної висоти, а на півночі та заході, повторюючи обриси узбережжя, тягнеться найдовша (9000 км) гірська система Землі альпійської складчастості— Анди (мовою інків — «мідні гори»).
Африку теж за абсолютними висотами території можна поділити на дві частини:
Північна й Західна (низька), Південна й Східна (висока). На північному заході материка простягаються, як і в Південній Америці, молоді гори Атлас, довжина яких значно менша, ніж Анд. Крім цих гір, в Африці є старі зруйновані Драконові й Капські гори. Такого віку гір у Південній Америці немає. Великі низовини Південної Америки — Амазонська, Орінокська і Ла-Платська — розташовані в прогинах давньої Південноамериканської платформи. Вони охоплюють майже половину материка. Низовинних форм рельєфу в Африці немає, крім незначних за площею заболочених западин Конго та Калахарі. Однак у рельєфі обох материків переважають рівнини у вигляді великих плоско- -гір'їв: у Південній Америці — Бразильського й Гвіанського, а в Африці — Схід-ноафриканського. Відмінним у рельєфі материків є ще й те, що сейсмічні області в Південній Америці містяться вздовж усього Тихоокеанського узбережжя на заході, а в Африці — на сході, на півночі якого розташоване Ефіопське нагір'я.
ЧИ ПОЯСНЮЮ
5. Чому Анди сформувалися на заході, а не на сході материка?
До плейстоцену Анди були в основному сформовані, хоча й не досягли сучасної висоти.
6. Чому материк дуже багатий на рудні корисні копалини?
Це зумовлено складом гірських порід. Тут добувають залізну руду, руди марганцю, алюмінію, урану, золото. В Андах зосереджені значні родовища мідних, свинцевих і цинкових руд, коштовного каміння. В усьому світі відомі тутешні родовища смарагдів, розсипні родовища платини й золота, уміст яких у річному піску збільшується після кожної зливи. Навпаки, посушливий клімат на край[1]ньому заході материка сприяв утворенню в майже сухих водоймах йоду і відомої чилійської селітри, з якої виробляють азотне добриво.
Объяснение:
виписуй самое главное