Відхо́ди — будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності та не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення [1]. Відходи також є об'єктом права власності . Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої.
Винятком із зазначеної категорії речовин є невловлювані газоподібні речовини, що викидаються безпосередньо у повітря, наприклад, діоксиди вуглецю та азоту, аерозольні димові часточки, а також речовини, в основному розчинні, що скидаються із стічними водами у водні об'єкти (крім тих, які акумулюються і підлягають вивезенню у спеціально відведені місця).
Пояснення:
Класифікація промислових відходів
Класифікувати тверді промислові відходи можна за такими ознаками:
за галузями промисловості (відходи паливної, металургійної, хімічної та інших галузей);
за конкретними виробництвами (відходи сіркокислотного, содового, фосфорокислотного та інших виробництв);
за агрегатним станом (тверді, рідкі, газоподібні);
за горінням (горючі та негорючі);
за методами переробки;
за можливостями переробки (вторинні матеріальні ресурси (ВМР), що переробляються або плануються надалі перероблятися, і відходи, що на даному етапі розвитку економіки переробляти недоцільно);
за рівнем небезпеки (промислові відходи поділяються на чотири класи небезпеки).
Відходи сфер виробництва і сфери споживання залежно від фізичних, хімічних і біологічних характеристик усієї маси відходу або окремих його інгредієнтів поділяються на чотири класи небезпеки:
Перший — надзвичайно небезпечні
Другий — високонебезпечні
Третій — помірнонебезпечні
Четвертий — малонебезпечні
Клас небезпеки відходів встановлюється залежно від вмісту в них високотоксичних речовин розрахунковим методом або згідно з переліком відходів, наведених у Державному класифікаторі відходів. На всі види відходів розробляється технічний паспорт згідно з Міждержавним стандартом ДСТУ-2195-93, дія якого поширюється на 10 країн СНД.
Тверді побутові відходи (ТПВ). До твердих побутових відходів відносять картон, газетний, пакувальний або споживчий папір, всіляку тару (дерев'яна, скляна, металева); предмети та вироби з дерева, металу, шкіри, скла, пластмаси, текстилю та інших матеріалів, що вийшли з ужитку або втратили споживчі властивості; зламані або застарілі побутові прилади, — сміття, а також сільськогосподарські та комунальні харчові відходи[1]. В Україні сортують 4 % побутових відходів, решту спалюють або вивозять на сміттєзвалище.
рідкі побутові відходи (стічні води, фекалії)
Також є відходи які не можна викидати на смітник це:
Батарейки
Люмінісцентні лампи зважаючи на вміст у них ртуті, належать до надзвичайно небезпечних відходів. Один грам цієї речовини здатний забруднити понад 3 300 000 куб. м повітря. При цьому у кожній лампі міститься приблизно 4 мл ртуті. Потрапляючи в організм людини ця речовина сильно вражає нервову систему, нирки, печінку.
Скляні градусники які також містять смертельно небезпечну для здоров’я ртуть, приймають за певну плату на утилізацію спеціалізовані підприємства. Примітно, що термометри радянського зразка мають до 500 мг ртуті.
Невикористані ліки або ліки з вичерпаним терміном, які містять потужні хімікати, можуть забруднити ґрунт, воду або ж повітря. Утилізацією такого типу сміття займаються певні організації або власне аптеки.
Побутова електроніка
Побутова техніка (холодильники, кондиціонери і т.д.), до складу якої входять охолоджувачі, утеплювачі та інші речовини, які завдають непоправної шкоди довкіллю, необхідно здавати на утилізацію спеціалізованих організаціям.
Невикористані феєрверки або те, що від них залишилося, ні в якому разі не можна викидати на смітник. Такі відходи можуть утилізувати пожежники.
Пластикові запальнички навіть з невеликою кількістю пального можуть легко займатися. Частково використані або бутанові запальнички необхідно здавати у спеціальні центри утилізації побутових відходів.
Шини, які теж завдають чимало шкоди довкіллю, теж необхідно здавати на переробку.
Фарби, розчинники, а також вимазані у них щітки та пензлики можуть стати причиною пожежі на сміттєзвалищі та потрапляння токсичних речовин у повітря. Такі відходи краще здати до центру переробки небезпечних побутових відходів.
Клеї та лаки, які містять розчинники та інші токсичні речовини, не можна викидати на смітник у рідкому стані. Такі відходи необхідно висушити або віднести до центру утилізації побутових відходів.
иссык-кульская котловина географическое положение 42°26′00″ с. ш. 77°11′00″ в. д.
юго западный тянь шань географическое положение 42°02′00″ с. ш. 80°08′00″ в. д.
иссык-кульская котловина климат Средняя температура января: −2 °C
Средняя температура июля: +17 °C
юго западный тянь шань Средняя температура воздуха составляет —3 — −5°С в январе и 20—25°С в июле.
иссык-кульская котловина осадки Среднегодовое количество осадков около 250 мм.
юго западный тянь шань Климат района характеризуется малым количеством осадков - до 1000 мм на наветренных склонах истоков Чаткала и Пскема и до 600 мм в остальных районах системы.
иссык-кульская котловина роза ветров Одним из важных элементов климатических условий является режим сильных ветров, под которыми понимается усиление средней за 10 мин. скорости ветра, соответствующей высоте измерения 10 м, до значений 15 м/с и более. Такое усиление называется также бурей или бурным ветром
юго западный тянь шань роза ветров К местным ветрам относятся бриз, меняющий своё направление дважды в сутки, горно-долинные ветры, бора, фён, суховей, самум и многие другие. Возникновение местных ветров связано главным образом с разностью температурных условий над крупными водоемами (бризы) или горами, их относительно общих циркуляционных потоков и расположением горных долин (фен, бора, горно-долинные), а также с изменением общей циркуляции атмосферы местными условиями (самум, сирокко, хамсин). Некоторые из них по существу являются воздушными течениями общей циркуляции атмосферы, но в определённом районе они обладают особыми свойствами, и потому их относят к местным ветрам и дают им собственные названия.
иссык-кульская котловина и юго западный тянь шань: бытовые условия жизни населения Бо́льшую часть населения К. составляют киргизы – 64,9%, узбеки – 13,8% и русские – 12,5% (1999, перепись). Дунгане насчитывают 1,1%, уйгуры – 1%.
иссык-кульская котловина хозяйственная деятельность: В Иссык-Кульской области за год происходит от 9 до 45 чрезвычайных ситуаций, в среднем их количество составляет 20-21. Техногенные чрезвычайные ситуации составляют 19,9%, число жертв в них 60% от общего количества. Из 20 опасных процессов около 10 видов наиболее развиты (землетрясения, оползни, сели, паводки, прорывоопасные озера, обвалы, подтопления, лавины).
юго западный тянь шань хозяйственная деятельность: За годы Советской власти осуществлены крупные мероприятия по расширению поливных земель в предгорьях и долинах. Для целей ирригации созданы Большой Ферганский и Большой Чуйский каналы, а также Орто-Токойское водохранилище на реке Чу и Сокулукское в ее бассейне и многие другие.
иссык-кульская котловина животный и растительный мир:
Растительность у побережья Иссык-Куля довольно бедная, полупустынная. Близ озера растёт по преимуществу облепиха крушиновидная. Древесная растительность представлена в основном горными лесами из ели Шренка. Еловые леса рас преимущественно выше на северных склонах гор, окаймляющих озеро Иссык-Куль. На высоте свыше 2500 м широко представлены формации горных лугов — субальпийских и альпийских.
В заливах до глубины 35-40 м почти сплошной покров харовых водорослей и рдестов. В озере насчитывается 21 вид рыб, относящихся к 5 семействам. Из них 14 видов являются эндемиками, а остальные виды были завезены из других водоёмов. Акклиматизированы ишхан (форель из озера Севан в Армении), судак, лещ, карп. Около 90 % от общей биомассы рыб составляет иссык-кульский чебачок (Leuciscus bergi Kashkarov, 1925). В заливах и на западе озера ежегодно зимуют 20-65 тыс. (гоголи, кряквы, лебеди, лысухи, нырки). В 1948 для охраны птиц организован Иссык-Кульский заповедник.
юго западный тянь шань животный и растительный мир:
Млекопитающие - 44 вида;
Птицы - более 200;
Рептилии - 16;
Амфибии - 2;
Рыбы - 20.
Для любителей флоры гор Западный Тянь-Шань является привлекательным местом из-за великого разнообразия флоры. Не менее 2200 видов растений обитают здесь - от Туранской пустынной флоры до высокогорной флоры Памиро-Алая. Большинство из них относится к покрытосеменным - 2150 видов.
Відповідь:
Відхо́ди — будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності та не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення [1]. Відходи також є об'єктом права власності . Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої.
Винятком із зазначеної категорії речовин є невловлювані газоподібні речовини, що викидаються безпосередньо у повітря, наприклад, діоксиди вуглецю та азоту, аерозольні димові часточки, а також речовини, в основному розчинні, що скидаються із стічними водами у водні об'єкти (крім тих, які акумулюються і підлягають вивезенню у спеціально відведені місця).
Пояснення:
Класифікація промислових відходів
Класифікувати тверді промислові відходи можна за такими ознаками:
за галузями промисловості (відходи паливної, металургійної, хімічної та інших галузей);
за конкретними виробництвами (відходи сіркокислотного, содового, фосфорокислотного та інших виробництв);
за агрегатним станом (тверді, рідкі, газоподібні);
за горінням (горючі та негорючі);
за методами переробки;
за можливостями переробки (вторинні матеріальні ресурси (ВМР), що переробляються або плануються надалі перероблятися, і відходи, що на даному етапі розвитку економіки переробляти недоцільно);
за рівнем небезпеки (промислові відходи поділяються на чотири класи небезпеки).
Відходи сфер виробництва і сфери споживання залежно від фізичних, хімічних і біологічних характеристик усієї маси відходу або окремих його інгредієнтів поділяються на чотири класи небезпеки:
Перший — надзвичайно небезпечні
Другий — високонебезпечні
Третій — помірнонебезпечні
Четвертий — малонебезпечні
Клас небезпеки відходів встановлюється залежно від вмісту в них високотоксичних речовин розрахунковим методом або згідно з переліком відходів, наведених у Державному класифікаторі відходів. На всі види відходів розробляється технічний паспорт згідно з Міждержавним стандартом ДСТУ-2195-93, дія якого поширюється на 10 країн СНД.
Тверді побутові відходи (ТПВ). До твердих побутових відходів відносять картон, газетний, пакувальний або споживчий папір, всіляку тару (дерев'яна, скляна, металева); предмети та вироби з дерева, металу, шкіри, скла, пластмаси, текстилю та інших матеріалів, що вийшли з ужитку або втратили споживчі властивості; зламані або застарілі побутові прилади, — сміття, а також сільськогосподарські та комунальні харчові відходи[1]. В Україні сортують 4 % побутових відходів, решту спалюють або вивозять на сміттєзвалище.
рідкі побутові відходи (стічні води, фекалії)
Також є відходи які не можна викидати на смітник це:
Батарейки
Люмінісцентні лампи зважаючи на вміст у них ртуті, належать до надзвичайно небезпечних відходів. Один грам цієї речовини здатний забруднити понад 3 300 000 куб. м повітря. При цьому у кожній лампі міститься приблизно 4 мл ртуті. Потрапляючи в організм людини ця речовина сильно вражає нервову систему, нирки, печінку.
Скляні градусники які також містять смертельно небезпечну для здоров’я ртуть, приймають за певну плату на утилізацію спеціалізовані підприємства. Примітно, що термометри радянського зразка мають до 500 мг ртуті.
Невикористані ліки або ліки з вичерпаним терміном, які містять потужні хімікати, можуть забруднити ґрунт, воду або ж повітря. Утилізацією такого типу сміття займаються певні організації або власне аптеки.
Побутова електроніка
Побутова техніка (холодильники, кондиціонери і т.д.), до складу якої входять охолоджувачі, утеплювачі та інші речовини, які завдають непоправної шкоди довкіллю, необхідно здавати на утилізацію спеціалізованих організаціям.
Невикористані феєрверки або те, що від них залишилося, ні в якому разі не можна викидати на смітник. Такі відходи можуть утилізувати пожежники.
Пластикові запальнички навіть з невеликою кількістю пального можуть легко займатися. Частково використані або бутанові запальнички необхідно здавати у спеціальні центри утилізації побутових відходів.
Шини, які теж завдають чимало шкоди довкіллю, теж необхідно здавати на переробку.
Фарби, розчинники, а також вимазані у них щітки та пензлики можуть стати причиною пожежі на сміттєзвалищі та потрапляння токсичних речовин у повітря. Такі відходи краще здати до центру переробки небезпечних побутових відходів.
Клеї та лаки, які містять розчинники та інші токсичні речовини, не можна викидати на смітник у рідкому стані. Такі відходи необхідно висушити або віднести до центру утилізації побутових відходів.
Надіюсь хватить для міні проекту
Бажаю удачі!!!
Объяснение:
иссык-кульская котловина географическое положение 42°26′00″ с. ш. 77°11′00″ в. д.
юго западный тянь шань географическое положение 42°02′00″ с. ш. 80°08′00″ в. д.
иссык-кульская котловина климат Средняя температура января: −2 °C
Средняя температура июля: +17 °C
юго западный тянь шань Средняя температура воздуха составляет —3 — −5°С в январе и 20—25°С в июле.
иссык-кульская котловина осадки Среднегодовое количество осадков около 250 мм.
юго западный тянь шань Климат района характеризуется малым количеством осадков - до 1000 мм на наветренных склонах истоков Чаткала и Пскема и до 600 мм в остальных районах системы.
иссык-кульская котловина роза ветров Одним из важных элементов климатических условий является режим сильных ветров, под которыми понимается усиление средней за 10 мин. скорости ветра, соответствующей высоте измерения 10 м, до значений 15 м/с и более. Такое усиление называется также бурей или бурным ветром
юго западный тянь шань роза ветров К местным ветрам относятся бриз, меняющий своё направление дважды в сутки, горно-долинные ветры, бора, фён, суховей, самум и многие другие. Возникновение местных ветров связано главным образом с разностью температурных условий над крупными водоемами (бризы) или горами, их относительно общих циркуляционных потоков и расположением горных долин (фен, бора, горно-долинные), а также с изменением общей циркуляции атмосферы местными условиями (самум, сирокко, хамсин). Некоторые из них по существу являются воздушными течениями общей циркуляции атмосферы, но в определённом районе они обладают особыми свойствами, и потому их относят к местным ветрам и дают им собственные названия.
иссык-кульская котловина и юго западный тянь шань: бытовые условия жизни населения Бо́льшую часть населения К. составляют киргизы – 64,9%, узбеки – 13,8% и русские – 12,5% (1999, перепись). Дунгане насчитывают 1,1%, уйгуры – 1%.
иссык-кульская котловина хозяйственная деятельность: В Иссык-Кульской области за год происходит от 9 до 45 чрезвычайных ситуаций, в среднем их количество составляет 20-21. Техногенные чрезвычайные ситуации составляют 19,9%, число жертв в них 60% от общего количества. Из 20 опасных процессов около 10 видов наиболее развиты (землетрясения, оползни, сели, паводки, прорывоопасные озера, обвалы, подтопления, лавины).
юго западный тянь шань хозяйственная деятельность: За годы Советской власти осуществлены крупные мероприятия по расширению поливных земель в предгорьях и долинах. Для целей ирригации созданы Большой Ферганский и Большой Чуйский каналы, а также Орто-Токойское водохранилище на реке Чу и Сокулукское в ее бассейне и многие другие.
иссык-кульская котловина животный и растительный мир:
Растительность у побережья Иссык-Куля довольно бедная, полупустынная. Близ озера растёт по преимуществу облепиха крушиновидная. Древесная растительность представлена в основном горными лесами из ели Шренка. Еловые леса рас преимущественно выше на северных склонах гор, окаймляющих озеро Иссык-Куль. На высоте свыше 2500 м широко представлены формации горных лугов — субальпийских и альпийских.
В заливах до глубины 35-40 м почти сплошной покров харовых водорослей и рдестов. В озере насчитывается 21 вид рыб, относящихся к 5 семействам. Из них 14 видов являются эндемиками, а остальные виды были завезены из других водоёмов. Акклиматизированы ишхан (форель из озера Севан в Армении), судак, лещ, карп. Около 90 % от общей биомассы рыб составляет иссык-кульский чебачок (Leuciscus bergi Kashkarov, 1925). В заливах и на западе озера ежегодно зимуют 20-65 тыс. (гоголи, кряквы, лебеди, лысухи, нырки). В 1948 для охраны птиц организован Иссык-Кульский заповедник.
юго западный тянь шань животный и растительный мир:
Млекопитающие - 44 вида;
Птицы - более 200;
Рептилии - 16;
Амфибии - 2;
Рыбы - 20.
Для любителей флоры гор Западный Тянь-Шань является привлекательным местом из-за великого разнообразия флоры. Не менее 2200 видов растений обитают здесь - от Туранской пустынной флоры до высокогорной флоры Памиро-Алая. Большинство из них относится к покрытосеменным - 2150 видов.