До негативних наслідків короткострокової трудової міграції можна віднести: зменшення споживчого попиту, зменшення податкових надходжень і соціальних внесків, інфляцію заробітних плат, соціальне розшарування суспільства. Натомість серед позитивних – зменшення безробіття та бідності, приплив грошових переказів, більші стимули інвестувати у освіту.
Мігранти привозять чи переказують в Україну зароблені за кордоном кошти, що становлять щороку 7,6-8,4% ВВП. Ця сума перевищує увесь обсяг прямих іноземних інвестицій в нашу країну. Наприклад, у 2015-2017 роках ці кошти до утримати сальдо поточного рахунку платіжного балансу близьким до нуля.
Серед негативних наслідків міграції – дефіцит робочої сили, який стає особливо помітним із виходом економіки зі кризи. Трудові мігранти залишають країну заради вищої зарплати. Щоб конкурувати із іноземними працедавцями розміром зарплатні та при цьому не втрачати конкурентоспроможності, українські підприємства мусять інвестувати в підвищення продуктивності праці.
Українці, які працюють за кордоном, як правило, не сплачують податки зі своїх доходів, але часто отримують субсидії та соціальні виплати від держави. У 2015-2016 рр. трансферти від держави складали 27% від сукупних ресурсів домогосподарств, більше 40% українських родин отримували субсидії. Можна припустити, що частину цих коштів отримали українці, які не могли би претендувати на них, якщо б декларували доходи, отримані за кордоном.
Міграційні процеси відбуваються по всьому світу і мають багатовекторну спрямованість. Вони представляють собою рух працездатного населення на міждержавному та міжконнтинентальному рівні, тобто міграція на найвищих рівнях. Такий вид міграції потребує широкого вивчення та повинен мати високий інтерес зі сторони країни, з якої мігрує конкретна особа , так і з сторони держави, в яку мігрує дана особа.
Зрозуміло, що події в Україні з 2014 року сприяли пожвавленню міграційних процесів. Економічна та плітична кризи, анексія Криму та розгортання військових дій на Донбасі збурили хвилю міграції як всредині України, так і за її межі.Втім явище зовнішньої трудової міграції не нове. Україна і до Революції гідності була серед найбільш міграційно активних країн ще з 1990-х років.
Можна сказати, що ми маємо лише приблизне уявлення про кількість населення в Україні.
До негативних наслідків короткострокової трудової міграції можна віднести: зменшення споживчого попиту, зменшення податкових надходжень і соціальних внесків, інфляцію заробітних плат, соціальне розшарування суспільства. Натомість серед позитивних – зменшення безробіття та бідності, приплив грошових переказів, більші стимули інвестувати у освіту.
Мігранти привозять чи переказують в Україну зароблені за кордоном кошти, що становлять щороку 7,6-8,4% ВВП. Ця сума перевищує увесь обсяг прямих іноземних інвестицій в нашу країну. Наприклад, у 2015-2017 роках ці кошти до утримати сальдо поточного рахунку платіжного балансу близьким до нуля.
Серед негативних наслідків міграції – дефіцит робочої сили, який стає особливо помітним із виходом економіки зі кризи. Трудові мігранти залишають країну заради вищої зарплати. Щоб конкурувати із іноземними працедавцями розміром зарплатні та при цьому не втрачати конкурентоспроможності, українські підприємства мусять інвестувати в підвищення продуктивності праці.
Українці, які працюють за кордоном, як правило, не сплачують податки зі своїх доходів, але часто отримують субсидії та соціальні виплати від держави. У 2015-2016 рр. трансферти від держави складали 27% від сукупних ресурсів домогосподарств, більше 40% українських родин отримували субсидії. Можна припустити, що частину цих коштів отримали українці, які не могли би претендувати на них, якщо б декларували доходи, отримані за кордоном.
Міграційні процеси відбуваються по всьому світу і мають багатовекторну спрямованість. Вони представляють собою рух працездатного населення на міждержавному та міжконнтинентальному рівні, тобто міграція на найвищих рівнях. Такий вид міграції потребує широкого вивчення та повинен мати високий інтерес зі сторони країни, з якої мігрує конкретна особа , так і з сторони держави, в яку мігрує дана особа.
Зрозуміло, що події в Україні з 2014 року сприяли пожвавленню міграційних процесів. Економічна та плітична кризи, анексія Криму та розгортання військових дій на Донбасі збурили хвилю міграції як всредині України, так і за її межі.Втім явище зовнішньої трудової міграції не нове. Україна і до Революції гідності була серед найбільш міграційно активних країн ще з 1990-х років.
Можна сказати, що ми маємо лише приблизне уявлення про кількість населення в Україні.
Основні завдання Міжнародної організації праці :
-захист інтересів і прав трудящих;
-підвищення життєвого рівня трудящих;
-покращення умов праці;
-захист від професійних захворювань;
-соціальний захист працівників-іммігрантів;
-сприяння зайнятості іммігрантів.