В каких горных системах наиболее вероятно террасирование склонов для ведения сельского хозяйства? Алтай Хибины Урал Кавказ Хребет Черского Верхоянский хребет
Складчаста область (рос. складчатая область, англ. fold area, folded region, orogen; нім. Faltungsgebiet n) – сукупність складчастих споруд, які виникли на місці попередньої геосинклінальної області. Відповідає складчастій гірській країні, від якої утворюється назва С.о.
Складчаста область - ділянка земної кори, в межах якої шари гірських порід зім'яті в складки. Утворення більшої частини С. о. є закономірною стадією розвитку рухливих зон земної кори — геосинклінальних поясів . У зв'язку з нерівномірною інтенсивністю розвитку тектонічних процесів (див. Тектонічні цикли ) формування С. о. приурочене переважно до деяких епох, називається епохами складчастості. Наприклад, для часу з початку палеозою виділяються: Каледонії С. о. (головне ськладкообразованіє відбувалося в ордовіке, силурі і першій половині девона), герцинськие С. о. (в кінці палеозою), мезозойські, або кіммерійські С. о. (у юрі і початку мела), альпійські С. о. (в кінці крейди і кайнозої). Ряд С. о. утворився в докембрії (див. Докембрійські епохи складчастості ) . Окрім складок, С. о. характеризуються наявністю покривів тектонічних, регіональним метаморфізмом порід, посиленим проявом магматичної діяльності. Деяка частина С. о. виникла в результаті того, що зім'яло осадового чохла платформ, або на периферії геосинклінальних областей (наприклад, Юрські гори) або у внутрішньоплатформених складчастих зонах, зокрема авлакогенах (Донбас).
практически всё среднее поволжье занимает зерновой район, специализирующийся на молочно-мясном скотоводстве, овцеводстве, свиноводстве и птицеводстве, производстве пшеницы, ржи, проса, свёклы, подсолнечника, картофеля, горчицы. отраслями нижнего поволжья являются овцеводство и мясное скотоводство, производство риса, плодовых и бахчевых культур.
в поволжском районе развиты все виды транспорта, но особое место играет речной транспорт региона, перевозящий около 1/3 всех грузов. волга, называемая «главной улицей россии» и связанная каналами с другими реками, образует единую глубоководную систему европейской части россии. крупными речными портами являются казань, самара, саратов, волгоград, а астрахань, расположенная в дельте волги, является ещё и морским портом. большая часть сухопутных дорог пересекает район в широтном направлении, «стыкуя» россию с казахстаном, центр — с уралом и сибирью.
из поволжья вывозят нефть и нефтепродукты, природный газ, соль, электроэнергию, алюминий, легковые и грузовые автомобили, самолёты и вертолёты, станки, приборы, часы, тракторы, каучук, шины, меховые изделия, зерно, крупы, бахчевые культуры, овощные и плодовые ∈, мясные продукты, рыбу, шерсть. из других регионов россии и из-за рубежа в район ввозят глинозём, уголь, чёрные и цветные металлы, лес, пушнину, ткани, товары народного потребления.
основными направлениями развития хозяйства поволжского экономического района должны стать: решение экологических проблем, связанных с загрязнением воздушного и водного бассейнов, с истощением земельных, почвенных и рыбных ресурсов, строительство новых ирригационных систем, внедрение новейших энергоёмких, но водо- и материалосберегающих производств, внедрение безотходной технологии, развитие транспортного и точного машиностроения, решение проблем конверсии и возрождения военно-промышленного комплекса, всестороннее развитие аграрно-промышленного комплекса.
Складчаста область (рос. складчатая область, англ. fold area, folded region, orogen; нім. Faltungsgebiet n) – сукупність складчастих споруд, які виникли на місці попередньої геосинклінальної області. Відповідає складчастій гірській країні, від якої утворюється назва С.о.
Складчаста область - ділянка земної кори, в межах якої шари гірських порід зім'яті в складки. Утворення більшої частини С. о. є закономірною стадією розвитку рухливих зон земної кори — геосинклінальних поясів . У зв'язку з нерівномірною інтенсивністю розвитку тектонічних процесів (див. Тектонічні цикли ) формування С. о. приурочене переважно до деяких епох, називається епохами складчастості. Наприклад, для часу з початку палеозою виділяються: Каледонії С. о. (головне ськладкообразованіє відбувалося в ордовіке, силурі і першій половині девона), герцинськие С. о. (в кінці палеозою), мезозойські, або кіммерійські С. о. (у юрі і початку мела), альпійські С. о. (в кінці крейди і кайнозої). Ряд С. о. утворився в докембрії (див. Докембрійські епохи складчастості ) . Окрім складок, С. о. характеризуються наявністю покривів тектонічних, регіональним метаморфізмом порід, посиленим проявом магматичної діяльності. Деяка частина С. о. виникла в результаті того, що зім'яло осадового чохла платформ, або на периферії геосинклінальних областей (наприклад, Юрські гори) або у внутрішньоплатформених складчастих зонах, зокрема авлакогенах (Донбас).
Объяснение:
практически всё среднее поволжье занимает зерновой район, специализирующийся на молочно-мясном скотоводстве, овцеводстве, свиноводстве и птицеводстве, производстве пшеницы, ржи, проса, свёклы, подсолнечника, картофеля, горчицы. отраслями нижнего поволжья являются овцеводство и мясное скотоводство, производство риса, плодовых и бахчевых культур.
в поволжском районе развиты все виды транспорта, но особое место играет речной транспорт региона, перевозящий около 1/3 всех грузов. волга, называемая «главной улицей россии» и связанная каналами с другими реками, образует единую глубоководную систему европейской части россии. крупными речными портами являются казань, самара, саратов, волгоград, а астрахань, расположенная в дельте волги, является ещё и морским портом. большая часть сухопутных дорог пересекает район в широтном направлении, «стыкуя» россию с казахстаном, центр — с уралом и сибирью.
из поволжья вывозят нефть и нефтепродукты, природный газ, соль, электроэнергию, алюминий, легковые и грузовые автомобили, самолёты и вертолёты, станки, приборы, часы, тракторы, каучук, шины, меховые изделия, зерно, крупы, бахчевые культуры, овощные и плодовые ∈, мясные продукты, рыбу, шерсть. из других регионов россии и из-за рубежа в район ввозят глинозём, уголь, чёрные и цветные металлы, лес, пушнину, ткани, товары народного потребления.
основными направлениями развития хозяйства поволжского экономического района должны стать: решение экологических проблем, связанных с загрязнением воздушного и водного бассейнов, с истощением земельных, почвенных и рыбных ресурсов, строительство новых ирригационных систем, внедрение новейших энергоёмких, но водо- и материалосберегающих производств, внедрение безотходной технологии, развитие транспортного и точного машиностроения, решение проблем конверсии и возрождения военно-промышленного комплекса, всестороннее развитие аграрно-промышленного комплекса.