На тому місці, де зараз перебуває держава Ліван, в глибокій старовині розташовувалася Фінікія. Згідно давньогрецьких міфів, бог Зевс закохався в неймовірно красиву земну жінку на ім'я Європа. Історики припускають, що слово «європа» фінікійською означало «захід» (саме слово, швидше за все, ассірійське).
Красуня Європа була дочкою Агенора, царя Фінікії. Громовержець Зевс побажав зробити Європу своєю дружиною, але цар Агенор не допустив би цього. Зевсу нічого не залишалося, як викрасти красуню.
Перетворившись на білого бика, Зевс викрав Європу і перевіз її на острів Кріт. Пізніше, згідно з деякими міфам, Європа стала дружиною крітського царя. А тому жителі Криту стали називати свою землю Європою.
У 5 столітті до нашої ери назву Європа поширилося на всю Грецію. Поступово, отримуючи нові знання про навколишній світ і все більше подорожуючи, древні люди відсували кордони Європи. І тільки в середині 18 століття були встановлені остаточні кордони Європи, які відзначені і на сучасних географічних картах.
Можливо, саме так і було, і Європу назвали Європою на честь героїні давньогрецьких міфів. У будь-якому випадку, це дуже цікава і цікава версія.
Чому Азію назвали Азією?
Назва «Азія» в застосуванні до континенту теж з'явилося завдяки древнім грекам і їх міфам. Однак саме слово «азія» є ассірійським, перекладається як «схід сонця». Тепер зрозуміло, чому найбільшу частину світу назвали Азією, адже саме там сходить сонце.
Слово «азія» у ассірійців було всього лише словом, а назвою частині світу воно стало таки завдяки грекам. У давньогрецькій міфології є бог-титан по імені Океан. Азія (Асія) — його дочка-океаніди, яку самі греки зображували верхи на верблюді. В руках у неї були щит і шухлядка з ароматними прянощами. У деяких варіантах міфів Азія є матір'ю (а в деяких — дружиною) самого Прометея — того самого героя, який приніс людям вогонь.
Все, що східніше Європи та ближче до того місця, де сходить сонце, стародавні греки стали називати Азією. Скіфів, які мешкали за Каспійським морем, греки називали азіанамі. А стародавні римляни, до речі, називали азіанамі жителів своєї східної провінції.
Коли почався період великих географічних відкриттів, слово «Азія» вирішено було використовувати для позначення величезних по майданчика земель, що знаходяться ближче до сходу сонця (тобто на схід). Таким чином, появі на карті частині світу під назвою Азія ми зобов'язані ассірійцям і древнім грекам
Як Антарктида назву свою отримала?
Антарктида — це похідне від слова «Антарктика». Антарктикою назвали південну полярну область. У перекладі з грецької Антарктика означає «протилежно Арктиці», адже назва «Арктика» з'явилося раніше як позначення області, що примикає до північного полюса. Саме слово «Арктика» прямо пов'язане з давньогрецької міфологією.
Громовержець Зевс закохався в німфу Каллісто, але заздрісні боги не змогли бачити, як щасливі Зевс і Каллісто і перетворили вагітну жінку в ведмедицю. Після цього вона народила сина. Аркад, так звали сина (по-грецьки ведмідь — арктос), виріс без матері. Одного разу, полюючи, він замахнувся списом на свою матір ведмедицю Каллісто (зрозуміло, він не знав, хто вона). Побачивши це, Зевс перетворив обох дорогих собі істот в сузір'я — так з'явилися Велика ведмедиця і Мала ведмедиця.
Ці сузір'я допомагали знайти полярну зірку, завжди вказує на північ. Тому всю північну область стародавні греки стали називати Арктикою. Потім з'явилася назва Антарктика (протилежність Арктиці). Ну а пізніше виникло слово Антарктида — шоста частина світла, південний материк у самого полюса Землі.
Відкрили цю частину світу російські моряки під командуванням Фадея Беллінсгаузена 28 січня 1820. Правда, це офіційна дата — саме тоді моряки побачили «крижині материк». Через рік моряки побачили берег і назвали цю місцевість Землею Олександра Першого. Однак ця назва так і не поширилося на весь материк, який у результаті отримав назву Антарктида, пов'язане з древньою Грецією.
. Для успешного воплощения Концепции инновационного развития необходимо принять ряд важнейших мер. Это улучшение в системе образования, направленное на обеспечение инноваций необходимыми высококвалифицированными кадрами. Поэтому необходимо создавать в вузах и крупных компаниях прикладные научно-исследовательские подразделения, одновременно не забывая о фундаментальных естественных и точных науках, которые являются основой для качественных изобретений и открытий [1]. Экономический потенциал республики, благосостояние и благополучие будущих поколений во многом зависят от состояния минерально-сырьевых ресурсов (МСР). Валовая стоимость основных видов полезных ископаемых находится на государственном балансе и составляет более 3 трлн долл., извлекаемая часть более 2 трлн долл. Наша республика ежегодно экспортирует до 100% урана, более 90% меди, свинца и цинка; до 80% нефти, железорудной продукции, ферросплавов; более 60% марганца; до 40% угля, газа и хрома. Касаясь освоения МСР и их развития, следует отметить резкую диспропорцию в инвестициях, направляемых на разведку твердых полезных ископаемых, которые составляют всего лишь 5% от всех затрат на ГРР. По данным Министерства энергетики и минеральных ресурсов, обеспеченность промышленными запасами в медной и свинцово-цинковой отрасли составляет 20-30 лет. В этой связи не трудно представить, что ожидает в будущем горно-обогатительные и металлургические комбинаты Жезказгана, Рудного Алтая, Каратау и Балхаша, на базе которых построены города. С большим трудом формировалась геологическая служба в Казахстане, особенно в сороковые и пятидесятые годы, когда по всему Советскому Союзу собирали геологов. Неоценимую оказали вузы Москвы и Ленинграда, направившие в нашу республику молодых геологов, и успехами их благородного труда стало открытие крупнейших по запасам месторождений полезных ископаемых. До распада СССР в Казахстане было свое Министерстве геологии, при производственных организациях были свои институты. Так в Министерстве геологии КазССР были созданы три НИИ: нефти и газа, геофизики и Институт минерального сырья (КазИМС). На геологию Казахстана работали 7-8 головных всесоюзных институтов. В настоящее время нет единого координационного центра, который бы занимался сферой геологии. Комитет геологии и недропользования входит в состав Министерства индустрии и новых технологий (МИНТ) и выполняет лишь часть функций, необходимых для геологической отрасли. Только в ранге Министерства геологии и можно получить соответствующие результаты в развитии прикладной науки в изучении недр, обеспечить экспертизу и прирост запасов всех видов полезных ископаемых, как отметила Галина Баймаханова, депутат Мажилиса. Для успешного развития геологоразведки необходимо шире использовать потенциал казахстанских ученых и практических специалистов. Геология к моменту образования независимого государства Казахстан была самой признанной в мире своими успехами [2]. Геологоразведка делится на два этапа. Первый этап – это проведение региональных исследований с целью выявления месторождений. Они должны получить предварительную геолого-экономическую оценку, что входит в компетенцию государства. На втором этапе проводится более детальная работа по разведке месторождений и вовлечения их в разработку, и этим, как правило, занимаются недропользователи. Составляются технико-экономические обоснования (ТЭО) и проектные задания (ПЗ) по блокам и отдельным участкам. В своем выступлении на правительственном часе Н.А. Назарбаев раскритиковал все службы, работающие в геологической структуре. Так, например, в МИНТе контракты оформляются с задержкой до двух-трех лет, а Национальная компания «ТауКенСамрук» за три года привлекла к работе только четыре компании. К тому же компания «Казгеология» уже третий год разрабатывает отраслевую стратегию. Волокита и отсутствие приемлемой для инвесторов законодательной базы привели к тому, что по привлечению инвестиций на кв.км Казахстан находится, чуть ли ни на последнем месте в мире. На 1 кв. км затрачивается в год около 20 долл., в КНР – 45, Австралии – 167, Канаде – 203 [3]. Разведочные работы по наращиванию запасов или компенсации отработанных месторождений в настоящее время практически не ведутся ни отечественными предпринимателями, ни зарубежными инвесторами, а все внимание горнодобывающих предприятий направлено на готовые разведанные запасы. К сожалению, высокорентабельные месторождения находятся на стадии исчерпания, а поэтому необходимо выявление новых месторождений, поиск которых связан с огромными капиталовложениями. Для стабилизации и наращивания минерально-сырьевой базы требуются крупные вложения на поиск и разведку новых крупных высокопроективных месторождений.
Чому Європу назвали Європою?
Є кілька версій. Ось одна з найпоширеніших.
На тому місці, де зараз перебуває держава Ліван, в глибокій старовині розташовувалася Фінікія. Згідно давньогрецьких міфів, бог Зевс закохався в неймовірно красиву земну жінку на ім'я Європа. Історики припускають, що слово «європа» фінікійською означало «захід» (саме слово, швидше за все, ассірійське).
Красуня Європа була дочкою Агенора, царя Фінікії. Громовержець Зевс побажав зробити Європу своєю дружиною, але цар Агенор не допустив би цього. Зевсу нічого не залишалося, як викрасти красуню.
Перетворившись на білого бика, Зевс викрав Європу і перевіз її на острів Кріт. Пізніше, згідно з деякими міфам, Європа стала дружиною крітського царя. А тому жителі Криту стали називати свою землю Європою.
У 5 столітті до нашої ери назву Європа поширилося на всю Грецію. Поступово, отримуючи нові знання про навколишній світ і все більше подорожуючи, древні люди відсували кордони Європи. І тільки в середині 18 століття були встановлені остаточні кордони Європи, які відзначені і на сучасних географічних картах.
Можливо, саме так і було, і Європу назвали Європою на честь героїні давньогрецьких міфів. У будь-якому випадку, це дуже цікава і цікава версія.
Чому Азію назвали Азією?
Назва «Азія» в застосуванні до континенту теж з'явилося завдяки древнім грекам і їх міфам. Однак саме слово «азія» є ассірійським, перекладається як «схід сонця». Тепер зрозуміло, чому найбільшу частину світу назвали Азією, адже саме там сходить сонце.
Слово «азія» у ассірійців було всього лише словом, а назвою частині світу воно стало таки завдяки грекам. У давньогрецькій міфології є бог-титан по імені Океан. Азія (Асія) — його дочка-океаніди, яку самі греки зображували верхи на верблюді. В руках у неї були щит і шухлядка з ароматними прянощами. У деяких варіантах міфів Азія є матір'ю (а в деяких — дружиною) самого Прометея — того самого героя, який приніс людям вогонь.
Все, що східніше Європи та ближче до того місця, де сходить сонце, стародавні греки стали називати Азією. Скіфів, які мешкали за Каспійським морем, греки називали азіанамі. А стародавні римляни, до речі, називали азіанамі жителів своєї східної провінції.
Коли почався період великих географічних відкриттів, слово «Азія» вирішено було використовувати для позначення величезних по майданчика земель, що знаходяться ближче до сходу сонця (тобто на схід). Таким чином, появі на карті частині світу під назвою Азія ми зобов'язані ассірійцям і древнім грекам
Як Антарктида назву свою отримала?
Антарктида — це похідне від слова «Антарктика». Антарктикою назвали південну полярну область. У перекладі з грецької Антарктика означає «протилежно Арктиці», адже назва «Арктика» з'явилося раніше як позначення області, що примикає до північного полюса. Саме слово «Арктика» прямо пов'язане з давньогрецької міфологією.
Громовержець Зевс закохався в німфу Каллісто, але заздрісні боги не змогли бачити, як щасливі Зевс і Каллісто і перетворили вагітну жінку в ведмедицю. Після цього вона народила сина. Аркад, так звали сина (по-грецьки ведмідь — арктос), виріс без матері. Одного разу, полюючи, він замахнувся списом на свою матір ведмедицю Каллісто (зрозуміло, він не знав, хто вона). Побачивши це, Зевс перетворив обох дорогих собі істот в сузір'я — так з'явилися Велика ведмедиця і Мала ведмедиця.
Ці сузір'я допомагали знайти полярну зірку, завжди вказує на північ. Тому всю північну область стародавні греки стали називати Арктикою. Потім з'явилася назва Антарктика (протилежність Арктиці). Ну а пізніше виникло слово Антарктида — шоста частина світла, південний материк у самого полюса Землі.
Відкрили цю частину світу російські моряки під командуванням Фадея Беллінсгаузена 28 січня 1820. Правда, це офіційна дата — саме тоді моряки побачили «крижині материк». Через рік моряки побачили берег і назвали цю місцевість Землею Олександра Першого. Однак ця назва так і не поширилося на весь материк, який у результаті отримав назву Антарктида, пов'язане з древньою Грецією.
Объяснение:
. Для успешного воплощения Концепции инновационного развития необходимо принять ряд важнейших мер. Это улучшение в системе образования, направленное на обеспечение инноваций необходимыми высококвалифицированными кадрами. Поэтому необходимо создавать в вузах и крупных компаниях прикладные научно-исследовательские подразделения, одновременно не забывая о фундаментальных естественных и точных науках, которые являются основой для качественных изобретений и открытий [1]. Экономический потенциал республики, благосостояние и благополучие будущих поколений во многом зависят от состояния минерально-сырьевых ресурсов (МСР). Валовая стоимость основных видов полезных ископаемых находится на государственном балансе и составляет более 3 трлн долл., извлекаемая часть более 2 трлн долл. Наша республика ежегодно экспортирует до 100% урана, более 90% меди, свинца и цинка; до 80% нефти, железорудной продукции, ферросплавов; более 60% марганца; до 40% угля, газа и хрома. Касаясь освоения МСР и их развития, следует отметить резкую диспропорцию в инвестициях, направляемых на разведку твердых полезных ископаемых, которые составляют всего лишь 5% от всех затрат на ГРР. По данным Министерства энергетики и минеральных ресурсов, обеспеченность промышленными запасами в медной и свинцово-цинковой отрасли составляет 20-30 лет. В этой связи не трудно представить, что ожидает в будущем горно-обогатительные и металлургические комбинаты Жезказгана, Рудного Алтая, Каратау и Балхаша, на базе которых построены города. С большим трудом формировалась геологическая служба в Казахстане, особенно в сороковые и пятидесятые годы, когда по всему Советскому Союзу собирали геологов. Неоценимую оказали вузы Москвы и Ленинграда, направившие в нашу республику молодых геологов, и успехами их благородного труда стало открытие крупнейших по запасам месторождений полезных ископаемых. До распада СССР в Казахстане было свое Министерстве геологии, при производственных организациях были свои институты. Так в Министерстве геологии КазССР были созданы три НИИ: нефти и газа, геофизики и Институт минерального сырья (КазИМС). На геологию Казахстана работали 7-8 головных всесоюзных институтов. В настоящее время нет единого координационного центра, который бы занимался сферой геологии. Комитет геологии и недропользования входит в состав Министерства индустрии и новых технологий (МИНТ) и выполняет лишь часть функций, необходимых для геологической отрасли. Только в ранге Министерства геологии и можно получить соответствующие результаты в развитии прикладной науки в изучении недр, обеспечить экспертизу и прирост запасов всех видов полезных ископаемых, как отметила Галина Баймаханова, депутат Мажилиса. Для успешного развития геологоразведки необходимо шире использовать потенциал казахстанских ученых и практических специалистов. Геология к моменту образования независимого государства Казахстан была самой признанной в мире своими успехами [2]. Геологоразведка делится на два этапа. Первый этап – это проведение региональных исследований с целью выявления месторождений. Они должны получить предварительную геолого-экономическую оценку, что входит в компетенцию государства. На втором этапе проводится более детальная работа по разведке месторождений и вовлечения их в разработку, и этим, как правило, занимаются недропользователи. Составляются технико-экономические обоснования (ТЭО) и проектные задания (ПЗ) по блокам и отдельным участкам. В своем выступлении на правительственном часе Н.А. Назарбаев раскритиковал все службы, работающие в геологической структуре. Так, например, в МИНТе контракты оформляются с задержкой до двух-трех лет, а Национальная компания «ТауКенСамрук» за три года привлекла к работе только четыре компании. К тому же компания «Казгеология» уже третий год разрабатывает отраслевую стратегию. Волокита и отсутствие приемлемой для инвесторов законодательной базы привели к тому, что по привлечению инвестиций на кв.км Казахстан находится, чуть ли ни на последнем месте в мире. На 1 кв. км затрачивается в год около 20 долл., в КНР – 45, Австралии – 167, Канаде – 203 [3]. Разведочные работы по наращиванию запасов или компенсации отработанных месторождений в настоящее время практически не ведутся ни отечественными предпринимателями, ни зарубежными инвесторами, а все внимание горнодобывающих предприятий направлено на готовые разведанные запасы. К сожалению, высокорентабельные месторождения находятся на стадии исчерпания, а поэтому необходимо выявление новых месторождений, поиск которых связан с огромными капиталовложениями. Для стабилизации и наращивания минерально-сырьевой базы требуются крупные вложения на поиск и разведку новых крупных высокопроективных месторождений.