ів! Під час геолого-розвідувальних бурових робіт на поверхню зі свердловини було піднято різні породи: граніт архейського віку, пісковик кембрійського
віку, мергель палеогенового віку, доломіт пермського віку, пісок четвертин
ного віку, глину юрського віку. Розташуйте ці породи в порядку їх заляган
ня від поверхні углиб надр за умови непорушності залягання шарів.
Район крайне однороден в отношении тектонической структуры и рельефа: в его пределах отмечается наибольшая на земле амплитуда высот, здесь расположены как древние докембрийские платформы, так и области молодой кайнозойской складчатости, грандиозные горные страны и обширные равнины. Вследствие этого минеральные ресурсы Азии очень разнообразны. В пределах Китайской, Индостанской платформ сосредоточены основные бассейны каменного угля, железной и марганцевой руд, нерудных ископаемых. В пределах альпийско-гималайского и тихоокеанского складчатых поясов преобладают руды. Но главное богатство региона, определяющее также и его роль в МГРТ, - это нефть. Запасы нефти и газа разведаны в большинстве стран Юго-Западной Азии, но основные месторождения находятся в Саудовской Аравии, Кувейте, Ираке, Иране.
Агроклиматические ресурсы Азии неоднородны. Обширные массивы горных стран, пустынь и полупустынь мало пригодны для хозяйственной деятельности, за исключением животноводства; обеспеченность пашней мала и продолжает сокращаться (так как растет население и увеличивается эрозия почв). Но на равнинах востока и юга создаются довольно благоприятные условия для земледелия.
В Азии находится 3/4 орошаемых земель мира.
Геологічний розвиток материка Ще 180 млн років тому Африка була
частиною стародавнього материка Гондвана. Коли Гондвана розкололася, від неї відокремилася Африканська літосферна плита. В основі сучасної Африки лежить частина цієї плити - Африкано-Аравійська платформа. Профіль рельєфу материка її осадового чохла в окремих місцях становить 7000 метрів. Складчасті споруди, що колись були на її місці, під впливом
зовнішніх сил зруйнувалися, утворивши високі рівнини. Вони простягаються
на сотні кілометрів. Таким є нагір’я Тібесті.
На півночі та заході материка платформа частіше зазнавала опускань,
утворюючи величезні западини. Вони часто затоплювалися морем. Нині тут
переважають висоти до 1000 м, і тому всю цю частину материка називають
Низькою Африкою.
Південну і східну частину материка, де середні висоти перевищують
1000 м, називають Високою Африкою. Тут платформа піднімалася, унаслідок чого із часом утворилися Ефіопське нагір’я та Східноафриканське
плоскогір’я.
Водночас окремі блоки платформи на сході Африки
опускалися, через що виникла ціла система глибоких розломів у земній
корі, що утворили Великий Африканський розлом. Тут відбувалися виливи магми та виверження вулканів. Деякі з них уже згасли, наприклад
найвища вершина Африки - гора Кіліманджаро(5895м).
У Високій Африці трапляються як поодинокі вершини, так і великі
гірські масиви на краях платформи.
Драконові гори: їхні схили нагадують велетенські сходи, що спускаються до внутрішніх районів материка, а до узбережжя Індійського океану гори часто уриваються стрімкими схилами.
Капські гори - простягаються вздовж південного краю Африки, мають стрімкі схили.
На півночі Африки розташовані молоді Атлаські гори (Атлас).