В пояс мішаних хвойно-
гірсько-лісовий (букові та міш,
9. Назвіть послідо
ішаних хвойно-широколистих лісів і лук (ліси з дуба
ко-лісовий (букові та мішані ялицево-смереково-букс
а послідовно за охопленням території види моні
и від найбільш масштабного.
А регіональний Б глобальний
В локальний
10. У чому полягає сталий розвиток людства?
11. Назвіть природоохоронні об'єкти, що є у вашій област​

Задать во Войти

АнонимГеография18 августа изучения земной коры?

ответ или решение1

Кабанов Платон

Земная кора представляет верхнюю твердую оболочку земли. На протяжении долгого времени ученые со всего мира стараются ее изучить. Сегодня это наиболее актуально, так как в условиях недостатка минеральных ресурсов необходимо искать новые месторождения. Этим и многими другими задачами и занимаются ученые, изучающие земную кору.

Существует три основных метода изучения земной коры:

путем наблюдения за обнажением горных пород;

при бурения скважин;

сейсмическим методом.

Обнажение горных пород

Как понятно из названия метода, ученые изучают выход пород на земную поверхность (в оврагах, в долинах рек, в карьерах, на шахтах и в горах).

Изучают породы следующим образом: изначально их очищают от лишнего напыления, затем описывают и фотографируют. После этого берут пробы для последующего изучения в лаборатории. Это необходимо для определения химического состава, происхождения и возраста.

Во время исследования ученые особенно обращают внимание на состав и мощность пород, а также на порядок их расположения.

Бурение скважин

Подобный метод позволяют ученым проникнуть в глубь планеты. В процессе бурения извлекают керн, на основе которого определяют состав и строение пород. Затем исследователи строят чертеж пробуренной местности - разрез.

Именно сопоставление этих разрезов позволяет понять, как расположены породы и как правильно составить геологическую карту.

Самой известная и глубокая скважина (в мире) находится на Кольском полуострове (12262м). Здесь был произведен целый ряд открытий, ее бурение было приостановлено еще в 90-е годы. В 2008 году объект был заброшен.

Если говорить о минусах данного метода, то надо отметить, что он позволяет изучить только поверхностный слой. Например, даже при бурении Кольской скважины исследователей дошли только до гранитного слоя.

Сейсмический метод

В процессе данного исследования ученые порождают специальные волны на поверхности земли при взрывов и отмечают время, за которое волны вернулись назад. Для этого применяется прибор сейсмограф.

Различаются два вида волн. Продольные перемещаются во всех средах, а поперечные волны только в твердой среде.

При сейсмических волн можно узнать, с какой скоростью рас волны, а затем по этому времени определить глубину пород.

При этого метода можно изучать породы на достаточно большой глубине.

Між основними кліматичними поясами знаходяться перехідні. Їх клімат визначається двома повітряними масами, які за сезонами сюди надходять з сусідніх основних поясів. В липні на Землі всі повітряні маси зсуваються на північ вслід за Сонцем. В грудні – на південь. 

Субекваторіальний кліматичний пояс знаходиться між екваторіальним та тропічним. Влітку сюди приходять екваторіальні повітряні маси, тому в цей час тут тепло й волого. Зимою панують тропічні маси й приносять також теплу, але суху погоду. Отже пори року в субекваторіальному поясі розрізняються не за температурою, а за кількістю опадів. Тому літо тут називають сезоном дощів, а зиму – сезоном засухи.

Субтропічні пояси розміщені між тропічними та помірними, тому влітку відчувають вплив тропічних повітряних мас, а зимою помірних. Отже, клімат тут літом має подібні риси з кліматом тропічного поясу, тобто теплий та сухий; а взимку –з кліматом помірного поясу: прохолодний та вологий.

Субполярні (субарктичний та субантарктичний) пояси знаходиться між полярними (арктичним чи антарктичним) та помірним поясами. Влітку сюди приходять вологі й порівняно теплі помірні повітряні маси, приносячи відповідну погоду. Зимою – холодні й сухі полярні (арктичні або антарктичні) маси та обумовлюють дуже низькі температури повітря та малу кількість опадів.

1.Кліматичний пояс – територія з відносно однаковим кліматом. На Землі виділяють 13 кліматичних поясів: з них 7 – основних і 6 – перехідних. В основу виділення кліматичних поясів покладено пануючі протягом року повітряні маси. Кліматичні пояси дзеркально повторюються від екватора до полюсів. 
2.До основних кліматичних поясів належать екваторіальний, 2 тропічних, 2 помірних, 2 полярних (арктичний та антарктичний). В них протягом року панують однакові повітряні маси, які визначають їх погоду.
3.Перехідними кліматичними поясами є 2 субекваторіальних, 2 субтропічних та 2 субполярних (субарктичний та субантарктичний). В них повітряні маси змінюються за сезонами й приходять з сусідніх основних кліматичних поясів.