ів ті , хто напише дурницю остануться без балів бо поскаржусь.
1.Схарактеризуйте економіко-географічне положення Африки
2.Які чинники визначають розміщення населення на материку?
3. Які особливості природно-ресурсного потенціалу країн Африки?
4.До яких типологічних груп належать держави Африки?
Після утворення давньої держави Київської Русі, завдячуючи арабським і європейським мандрівникам та купцям, відомості про територію України значно поширилися у світі. Їхні звіти містили географічну інформацію про окремі українські землі, господарське й політичне життя на них.
Перші вітчизняні згадки про територію нашої держави є в літописах, княжих грамотах, літературних творах. У найдавнішому літописі «Повість минулих літ», автор вперше вживає назву „Русь” (862 р.), намагається дати відповідь на запитання: „Звідки пішла Руська земля?”, змальовує її природу, описує народи, які заселяли ці землі, їх політичні й торгові зв’язки з іншими державами, що здійснювалися суходолом, річками й морем, у тому числі й „шляхом із варяг у греки” по Дніпру й Чорному морю. У Київському й Галицько-Волинському літописах вживається назва „Україна” (1187 р.). У них є відомості про заснування давньоруських міст, спорудження замків, церков, заселення й освоєння нашими пращурами нових територій.
Після завоювання українських земель Литвою та Польщею географічні відомості про наші території містяться здебільшого в хроніках і урядових документах цих держав, а з розвитком запорізької державності – в козацьких літописах. У ті часи зросла зацікавленість європейців територією України та її народом, про що свідчать щоденники, звіти й донесення італійських, французьких, німецьких, австрійських, шведських мандрівників і послів, а також мандрівників з арабського Сходу.
У XII ст. у Києві тричі побував арабський письменник і вчений Абу-Гамід. У своїх книжках «Антологія деяких чудес Заходу» та «Космографія» він детально описав природу, господарство, торгівлю та побут населення Русі. Відомості про це знаходимо також в арабських мандрівників Ель-Ідрісі (XII ст.) та Ібн Баттути (XIV ст.). Відомості про Україну поширювали й наші співвітчизники, які навчалися в університетах Європи. Серед них – учений ХV ст. Юрій Дрогобич, який став керівником Болонського університету, викладав медицину й астрономію.
Объяснение:
) картографический. Один из основных методов в географии. С его получают информацию с географических карт и делают выводы о географическом положении, климате, почвенном покрове, размещении производств, сейсмической опасности территории, природных явлениях, размещении растительности и другом, что необходимо в географических исследованиях.
2) Исторический и историко-географический. Метод используется в большей степени при экономико-географических исследованиях, но применяется и в других географических науках. Например, при определении и анализе палеоклиматов или развитии охраняемых территорий
3) Описательный. Это самый старый метод географических исследований, но применяется и по сей день в описании географических особенностей территории (например, при описании приозерных территорий)
4) Статистический. Применяется во всех без исключения географических науках для анализа длительных рядов наблюдений.
5) Экономико-математический. Применяется в основном при расчете демографических показателей, а также при расчете ресурсообеспеченности, размещения производств, распределении природных богатств.
6) Метод географического районирования. Также применяется во всех географических науках для систематизации данных по территории (климатическое районирование, ландшафтное районирование, физико-географическое и экономико-географическое районирование, агрометеорологическое и агроклиматическое районирование, гидрологическое районирование и другие)
7) Сравнительно-географический метод. Применяется для сравнения по различным показателям территорий и объектов.
8) Метод полевых наблюдений. Один из основных методов в географии (примеры: картографическая съемка территорий, построение батиметрических схем озер и других водных объектов, гидрологические и гидрохимические наблюдения, наблюдения за погодой и др.)
9) Метод дистанционных наблюдений. В первую очередь - аэрофото- или аэрокосмическая съемка территорий, объектов и явлений.
10) Метод географического моделирования. Примеры: моделирование гидрологический явлений и процессов, моделирование сейсмических явлений, моделирование климата.
11) Географический прогноз. Примеры - прогноз погоды,прогноз сейсмических явлений, прогноз наводнений, прогноз экономического и демографического развития.
12) Синоптический метод. Применяется в метеорологии и климатологии с анализом синоптических карт и синоптических моделей.