Родо́вище корисних копалин — це накопичення мінеральної речовини на певній площі в земній корі, що утворилось під впливом геологічних процесів, яке якісно та кількісно задовольняє вимогам промисловості при наявному стані техніки і в наявних економіко-географічних умовах.
Родовища за походженням:
У залежності від геологічних процесів, що обумовлюють накопичення мінеральної речовини в надрах, усі родовища корисних копалин розподіляють на ендогенні, екзогенні та метаморфогенні:
Ендогенні родовища корисних копалин формуються в результаті дії внутрішньої енергії Землі і пов'язані з магматичними процесами. В процесі диференціації і кристалізації магми й утворення вивержених порід, відбувається формування різних типів магматичних родовищ корисних копалин (лікваційні, магматичні, пегматитові, карбонатові, скарнові, гідротермальні). При цьому формуються родовища і рудних і нерудних корисних копалин.
Екзогенні родовища корисних копалин утворюються в результаті хімічної, біохімічної і механічної диференціації речовини під дією зовнішньої сонячної енергії. Серед екзогенних родовищ розрізняють: родовища вивітрювання, розсипні й осадові.
Родовища вивітрювання генетично пов'язані з формуванням кори вивітрювання. При цьому відбувається накопичення таких корисних копалин як боксити, каолініти, бурі залізняки, марганець та інші.
Розсипи утворюються при фізичному вивітрюванні і пов'язаному з ним механічному руйнуванні гірських порід, а також деяких рудних покладів. Розсипні родовища алмазів, титану, вольфраму, олова, золота, платини, танталу, ртуті та інших металів мають важливе промислове значення.
Осадові родовища формуються в результаті механічного (гравій, пісок, глина), хімічного (солі, гіпс, ангідрит, борати, лімоніт та ін.) і біохімічного (фосфорити, карбонати, кременисті породи, вугілля, горючі сланці) осадження мінералів або руд в водних басейнах. Серед них розрізняють озерні, болотні, річні, морські родовища.
Метаморфогенні родовища корисних копалин утворюються під впливом процесів метаморфізму, обумовлених дією високої температури, великого тиску і хімічно активних речовин. Серед метаморфогенних родовищ виділяють: метаморфізовані, які утворилися в процесі метаморфізму з раніше існуючих родовищ корисних копалин, при цьому змінюється форма, склад, будова тіл корисних копалин, але промислове застосування мінеральної сировини не змінюється (із бокситів утворюються наждаки, із бурого залізняка — магнетит та інше) і метаморфічні, які можуть заново утворюватися із гірських порід, що раніше не мали промислової цінності (пісковики перетворюються в кварцити, вапняки — в мармур, вугілля — в графіт та інше).
Родо́вище корисних копалин — це накопичення мінеральної речовини на певній площі в земній корі, що утворилось під впливом геологічних процесів, яке якісно та кількісно задовольняє вимогам промисловості при наявному стані техніки і в наявних економіко-географічних умовах.
Родовища за походженням:
У залежності від геологічних процесів, що обумовлюють накопичення мінеральної речовини в надрах, усі родовища корисних копалин розподіляють на ендогенні, екзогенні та метаморфогенні:
Ендогенні родовища корисних копалин формуються в результаті дії внутрішньої енергії Землі і пов'язані з магматичними процесами. В процесі диференціації і кристалізації магми й утворення вивержених порід, відбувається формування різних типів магматичних родовищ корисних копалин (лікваційні, магматичні, пегматитові, карбонатові, скарнові, гідротермальні). При цьому формуються родовища і рудних і нерудних корисних копалин.
Екзогенні родовища корисних копалин утворюються в результаті хімічної, біохімічної і механічної диференціації речовини під дією зовнішньої сонячної енергії. Серед екзогенних родовищ розрізняють: родовища вивітрювання, розсипні й осадові.
Родовища вивітрювання генетично пов'язані з формуванням кори вивітрювання. При цьому відбувається накопичення таких корисних копалин як боксити, каолініти, бурі залізняки, марганець та інші.
Розсипи утворюються при фізичному вивітрюванні і пов'язаному з ним механічному руйнуванні гірських порід, а також деяких рудних покладів. Розсипні родовища алмазів, титану, вольфраму, олова, золота, платини, танталу, ртуті та інших металів мають важливе промислове значення.
Осадові родовища формуються в результаті механічного (гравій, пісок, глина), хімічного (солі, гіпс, ангідрит, борати, лімоніт та ін.) і біохімічного (фосфорити, карбонати, кременисті породи, вугілля, горючі сланці) осадження мінералів або руд в водних басейнах. Серед них розрізняють озерні, болотні, річні, морські родовища.
Метаморфогенні родовища корисних копалин утворюються під впливом процесів метаморфізму, обумовлених дією високої температури, великого тиску і хімічно активних речовин. Серед метаморфогенних родовищ виділяють: метаморфізовані, які утворилися в процесі метаморфізму з раніше існуючих родовищ корисних копалин, при цьому змінюється форма, склад, будова тіл корисних копалин, але промислове застосування мінеральної сировини не змінюється (із бокситів утворюються наждаки, із бурого залізняка — магнетит та інше) і метаморфічні, які можуть заново утворюватися із гірських порід, що раніше не мали промислової цінності (пісковики перетворюються в кварцити, вапняки — в мармур, вугілля — в графіт та інше).
Родовища за видами корисних копалин:
Родовище вуглеводнів
Родовище нафти і газу
газове родовище
нафтове родовище
газогідратне родовище
газоконденсатне родовище
газоконденсатно-нафтове родовище