ПОЧВЕННЫЕ КАРТЫ — спец. карты, показывающие размещение почв на земной поверхности. В зависимости от масштаба на них выделяются почв, типы, подтипы, роды, виды, разновидности и разряды, а также комплексы почв.
Методика почвенной съёмки П. к. разработана В. В. Докучаевым и Н. М. Сибирцевым и исходит из взаимосвязи почв, как природных тел, с др. компонентами природ, среды. Она предусматривает: а) определ. систему заложения почв, разрезов с учётом рельефа, растительности, состава почвообразующих пород, хоз. деятельности человека; б) изучение морфологии, фи-зич. и химич. свойств почв; в) проведение границ почв, контуров с использованием материалов топографич. съёмки и аэрофотосъёмки. В СССР существует .единая, построенная на основе генетич. классификации система, включающая: 1) крупномасштабные П. к. колхозов и совхозов (1 : 10 000—1 : 25000) с наиболее подробным разделением почв до видов, разновидностей и разрядов, сопровождаемые специальными агро-химич. и агроироизводств. картосхемами, 2) П. к. адм. р-нов (1 : 50000 — 1 : 100000), объединяющие крупномасштабные карты с нек-рым обобщением, 3) П. к. областей и республик (1 : 200 000—1 : 750 000) с разделением их на подтипы, разновидности и виды большинства типов почв, 4) мелкомасштабные П. к. всей терр. СССР и его частей (1 : 1 000 000 и мельче) с разде-. лением на подтипы и виды только гл. зональных типов почв. Крупномасштабные П. к. используются непосредственно для хоз. организации терр. и для проведения агротехнич. и мелиоративных мероприятий. Районные, обл. и респ. П. к. служат для планирования сел. и лес. х-ва и для сравнит, оценки результатов хоз. деятельности. Они также используются при стр-ве дорог и градостроительстве. Мелкомасштабные и обзорные П. к. служат для координации почв, исследований в отношении классификации и номенклатуры почв и используются для нар.-хоз. планирования, для общесоюзного учёта земельных ресурсов.
На основе общесоюзных, респ. и обл. П. к. выполняется почв, районирование, проводящее разделение терр. на части, обладающие относит, однородностью почв, покрова, и имеющее большое значение для планирующих орг-ций. Почв, районирование может быть общим, имеющим широкое назначение и учитывающим гл. свойства почв, покрова, и специальным для проведения различных мелиорации (осушение, орошение), размещения различных с.-х. культур и т. д.
Почв, районирование может производиться с различной степенью детальности; в связи с этим существует ряд таксономич. систем районирования, из к-рых наиболее широкое признание получила следующая: почвенно-биоклиматич. пояс, почвенно-биоклиматич. страна (область); далее на равнинных терр. выделяются зоны, подзоны, провинции, округа и р-ны. В горных терр. — вертикальные почвенные структуры (горные провинции), вертикальные почв, зоны (пояса), округа и р-ны.
Лит.: Прасолов Л. И., Картографирование почв СССР, в кн.: 20 лет сов. геодезии и картографии. 1919—1939, сб. статей, М., 1939; Герасимов И. П., Почвенная карта мира, «Природа» 1956, JV5 10; Розов Н. Н., Развитие картографии н географии почв в СССР. (За 40 лет после Великой Окт. социалпстич. революции), «Почвоведение», 1957, №11; Почвенная съёмка. Руководство по полевым исследованиям и картированию почв, М., 1959; Почвенно-геогр. районирование СССР, М., 1962.
● Ніл — єдина річка в Північній Африці, яка протікає по найбільшій у світі пустелі Сахара. Тільки завдяки Нілу і його родючій дельті, зародилася найдавніша цивілізація людства — Стародавній Єгипет.
● Ніл — друга у світі за довжиною річка (найдовшою є Амазонка), її довжина становить 6853 км. Свій початок Ніл бере від двох річок в горах Східної Африки, а потім, випливає з озера Вікторія, утворюючи систему Рукакара → Кагера → Ніл.
● Прокладаючи свій довгий шлях через пустелі, заболочені ділянки та зливаючись біля міста Хартум (судан) з двох річок, Білого Ніла, який приніс свої води з півдня та Блакитного Ніла — зі сходу.
● Площа басейну Ніла дуже велика, до 3,4 млн км². Через відмінні природні умови басейну річки, та її неоціненне значення в житті народів, що оселилися на її берегах, Ніл — найдивовижніша річка у світі.
● Найбільш примітним місцем за течією річки є її дельта. Це найродючіше місце на Землі. Тисячі років дельта годує народи Єгипту і її родючість не зменшується, в деяких районах дельти, збирають по три врожаї на рік.
● Причиною такої дивної родючості є розливи Ніла в його нижній течії, коли річки, що впадають в Ніл, приносять величезну кількість родючого мулу через сезонні літні дощі, що випадають в абіссінських горах. Повінь триває до листопада. Такі повені відбуваються щорічно, тому шар мулу ніколи не виснажується. Під час повеней Ніл фантастично змінює свої води — з чистих вони ніби без причини починають червоніти, потім приймають кривавий колір і залишаються такими поки не відбудеться розлив річки. Ближче до весни, Ніл повертається у свої береги, вода знову стає чиста. Такий феномен з забарвленням води відбувається завдяки частинкам мулу червоного кольору, які були принесені притоками в Ніл.
● Воду з Ніла з давніх часів використовували для зрошення, а мулисті наноси як високоефективне добриво. У сучасному Єгипті, у зв'язку з будівництвом Асуанської ГЕС, площа зрошуваних земель ще збільшилася. Асуанський гідрокомплекс здійснює постійний контроль за станом водного режиму Ніла, не допускаючи катастрофічних повеней. Водночас, кількість принесеного річками родючого мулу зменшилася через ГЕС.
● У долині Ніла розташовані сучасні мегаполіси з давньою історією. Це Хартум, Луксор (стародавні Фіви), Каїр-Гіза, Александрія.
ПОЧВЕННЫЕ КАРТЫ — спец. карты, показывающие размещение почв на земной поверхности. В зависимости от масштаба на них выделяются почв, типы, подтипы, роды, виды, разновидности и разряды, а также комплексы почв.
Методика почвенной съёмки П. к. разработана В. В. Докучаевым и Н. М. Сибирцевым и исходит из взаимосвязи почв, как природных тел, с др. компонентами природ, среды. Она предусматривает: а) определ. систему заложения почв, разрезов с учётом рельефа, растительности, состава почвообразующих пород, хоз. деятельности человека; б) изучение морфологии, фи-зич. и химич. свойств почв; в) проведение границ почв, контуров с использованием материалов топографич. съёмки и аэрофотосъёмки. В СССР существует .единая, построенная на основе генетич. классификации система, включающая: 1) крупномасштабные П. к. колхозов и совхозов (1 : 10 000—1 : 25000) с наиболее подробным разделением почв до видов, разновидностей и разрядов, сопровождаемые специальными агро-химич. и агроироизводств. картосхемами, 2) П. к. адм. р-нов (1 : 50000 — 1 : 100000), объединяющие крупномасштабные карты с нек-рым обобщением, 3) П. к. областей и республик (1 : 200 000—1 : 750 000) с разделением их на подтипы, разновидности и виды большинства типов почв, 4) мелкомасштабные П. к. всей терр. СССР и его частей (1 : 1 000 000 и мельче) с разде-. лением на подтипы и виды только гл. зональных типов почв. Крупномасштабные П. к. используются непосредственно для хоз. организации терр. и для проведения агротехнич. и мелиоративных мероприятий. Районные, обл. и респ. П. к. служат для планирования сел. и лес. х-ва и для сравнит, оценки результатов хоз. деятельности. Они также используются при стр-ве дорог и градостроительстве. Мелкомасштабные и обзорные П. к. служат для координации почв, исследований в отношении классификации и номенклатуры почв и используются для нар.-хоз. планирования, для общесоюзного учёта земельных ресурсов.
На основе общесоюзных, респ. и обл. П. к. выполняется почв, районирование, проводящее разделение терр. на части, обладающие относит, однородностью почв, покрова, и имеющее большое значение для планирующих орг-ций. Почв, районирование может быть общим, имеющим широкое назначение и учитывающим гл. свойства почв, покрова, и специальным для проведения различных мелиорации (осушение, орошение), размещения различных с.-х. культур и т. д.
Почв, районирование может производиться с различной степенью детальности; в связи с этим существует ряд таксономич. систем районирования, из к-рых наиболее широкое признание получила следующая: почвенно-биоклиматич. пояс, почвенно-биоклиматич. страна (область); далее на равнинных терр. выделяются зоны, подзоны, провинции, округа и р-ны. В горных терр. — вертикальные почвенные структуры (горные провинции), вертикальные почв, зоны (пояса), округа и р-ны.
Лит.: Прасолов Л. И., Картографирование почв СССР, в кн.: 20 лет сов. геодезии и картографии. 1919—1939, сб. статей, М., 1939; Герасимов И. П., Почвенная карта мира, «Природа» 1956, JV5 10; Розов Н. Н., Развитие картографии н географии почв в СССР. (За 40 лет после Великой Окт. социалпстич. революции), «Почвоведение», 1957, №11; Почвенная съёмка. Руководство по полевым исследованиям и картированию почв, М., 1959; Почвенно-геогр. районирование СССР, М., 1962.
● Ніл — єдина річка в Північній Африці, яка протікає по найбільшій у світі пустелі Сахара. Тільки завдяки Нілу і його родючій дельті, зародилася найдавніша цивілізація людства — Стародавній Єгипет.
● Ніл — друга у світі за довжиною річка (найдовшою є Амазонка), її довжина становить 6853 км. Свій початок Ніл бере від двох річок в горах Східної Африки, а потім, випливає з озера Вікторія, утворюючи систему Рукакара → Кагера → Ніл.
● Прокладаючи свій довгий шлях через пустелі, заболочені ділянки та зливаючись біля міста Хартум (судан) з двох річок, Білого Ніла, який приніс свої води з півдня та Блакитного Ніла — зі сходу.
● Площа басейну Ніла дуже велика, до 3,4 млн км². Через відмінні природні умови басейну річки, та її неоціненне значення в житті народів, що оселилися на її берегах, Ніл — найдивовижніша річка у світі.
● Найбільш примітним місцем за течією річки є її дельта. Це найродючіше місце на Землі. Тисячі років дельта годує народи Єгипту і її родючість не зменшується, в деяких районах дельти, збирають по три врожаї на рік.
● Причиною такої дивної родючості є розливи Ніла в його нижній течії, коли річки, що впадають в Ніл, приносять величезну кількість родючого мулу через сезонні літні дощі, що випадають в абіссінських горах. Повінь триває до листопада. Такі повені відбуваються щорічно, тому шар мулу ніколи не виснажується. Під час повеней Ніл фантастично змінює свої води — з чистих вони ніби без причини починають червоніти, потім приймають кривавий колір і залишаються такими поки не відбудеться розлив річки. Ближче до весни, Ніл повертається у свої береги, вода знову стає чиста. Такий феномен з забарвленням води відбувається завдяки частинкам мулу червоного кольору, які були принесені притоками в Ніл.
● Воду з Ніла з давніх часів використовували для зрошення, а мулисті наноси як високоефективне добриво. У сучасному Єгипті, у зв'язку з будівництвом Асуанської ГЕС, площа зрошуваних земель ще збільшилася. Асуанський гідрокомплекс здійснює постійний контроль за станом водного режиму Ніла, не допускаючи катастрофічних повеней. Водночас, кількість принесеного річками родючого мулу зменшилася через ГЕС.
● У долині Ніла розташовані сучасні мегаполіси з давньою історією. Це Хартум, Луксор (стародавні Фіви), Каїр-Гіза, Александрія.