Визначити типи клімату за діаграмами і описати їх ( коли випадають опади, місяці з найбільшою і найменшою кількістю опадів, температуру, середню річну кількість опадів)
Ще античні вчені висловлювали припущення щодо існування поляр ного материка в Південній півкулі. Однак тільки з XVIII ст. розпочалися його пошуки. Так, англійський мореплавець Джеймс Кук під час другої навколосвітньої експедиції (1772-1775) перетнув Південне полярне коло, але пробратися крізь льоди до суходолу так і не зміг.
Лише в 1820 р. експедиція, яку очо лювали Фадей Беллінсгаузен і Михайло Лазарев, на суднах «Мирний» та «Вос ток» відкрила материк.
Першими вглиб континенту дістали ся норвежець Руал Амундсен і англі єць Роберт Скотт. Р. Амундсен досяг Південного полюса 14 грудня 1911 року, а Р. Скотт -17 (18) січня 1912 року. Повертаючись, Р. Скотт та його
товариші загинули. На честь загиблих спорудили пам'ятний хрест, на якому вигравірувано напис «Боротися, шукати, знайти і не здаватися». Систематичні дослідження Антарктиди розпочалися лише в середині ХХ ст. у 1959 р. 12 країн (Аргентина, Австралія, Бельгія, Чилі, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканський Союз, СРСР, Велика Британія, США) підписали Договір про Антарктику, де було проголошено свободу наукових досліджень і заборонено господарську та військову діяльність. Тому в Антарктиді не видобувають корисних копалин та не споруджують промислових підприємств. Нині на терито рії континенту діють понад 40 наукових станцій, у тому числі й україн ська - «Академік Вернадський» (до 1996 р. належала Великій Британії й мала назву «Фарадей»).
Для международной миграции населения, охватывающей почти все страны и территории мира и затрагивающей интересы миллиардов жителей как в принимающих, так и в отдающих мигрантов государствах, характерно усиление неравномерного глобального перераспределения человеческих ресурсов, одного из ключевых составляющих общественного развития.
Поляризация в мировом распределении человеческих ресурсов находит выражение не только в прогрессирующих различиях между США, другими ведущими центрами притяжения мигрантов и странами их происхождения. Идёт дальнейшее размежевание принимающих стран - по количественному и качественному составу иммигрантов, по их доле в рабочей силе, по степени воздействия на изменение расово-этнического, конфессионального, профессионального, возрастного состава населения этих стран.
Проявления экономической глобализации разнообразны. Наряду с активным развитием торговли товарами и услугами между странами происходит интенсивное международное переплетение прямых и портфельных инвестиций, вынос за границу филиалов транснациональных корпораций.
Все эти процессы внимательно изучаются и комментируются учеными и экспертами. Но вне их поля зрения оказывается такой важный аспект глобализации, как международная миграция трудовых ресурсов и формирование мирового рынка труда [1, с 503]. Между тем этот феномен становится все более значимым элемeнтом соврeменной мировой экономики. Вмeсте с вывозом капитала развивается встречный процесс - эмиграция людей в поисках лучших условий для самих мигрантов и их семей: сравнительно высоких заработков, более благоприятных социальных условий, перспектив карьерного роста.
Трудовая миграция - явление не новое. В период колонизации Северной и Южной Америки более полумиллиона испанцев и португальцев и около 700 тыс. британских подданных отправились в заокеанские колонии. В общей сложности с 1821 г. по 1915 г. из Европы уехали около 44 млн. человек.
Дослідження Антарктиди
Ще античні вчені висловлювали припущення щодо існування поляр ного материка в Південній півкулі. Однак тільки з XVIII ст. розпочалися його пошуки. Так, англійський мореплавець Джеймс Кук під час другої навколосвітньої експедиції (1772-1775) перетнув Південне полярне коло, але пробратися крізь льоди до суходолу так і не зміг.
Лише в 1820 р. експедиція, яку очо лювали Фадей Беллінсгаузен і Михайло Лазарев, на суднах «Мирний» та «Вос ток» відкрила материк.
Першими вглиб континенту дістали ся норвежець Руал Амундсен і англі єць Роберт Скотт. Р. Амундсен досяг Південного полюса 14 грудня 1911 року, а Р. Скотт -17 (18) січня 1912 року. Повертаючись, Р. Скотт та його
товариші загинули. На честь загиблих спорудили пам'ятний хрест, на якому вигравірувано напис «Боротися, шукати, знайти і не здаватися». Систематичні дослідження Антарктиди розпочалися лише в середині ХХ ст. у 1959 р. 12 країн (Аргентина, Австралія, Бельгія, Чилі, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканський Союз, СРСР, Велика Британія, США) підписали Договір про Антарктику, де було проголошено свободу наукових досліджень і заборонено господарську та військову діяльність. Тому в Антарктиді не видобувають корисних копалин та не споруджують промислових підприємств. Нині на терито рії континенту діють понад 40 наукових станцій, у тому числі й україн ська - «Академік Вернадський» (до 1996 р. належала Великій Британії й мала назву «Фарадей»).
Для международной миграции населения, охватывающей почти все страны и территории мира и затрагивающей интересы миллиардов жителей как в принимающих, так и в отдающих мигрантов государствах, характерно усиление неравномерного глобального перераспределения человеческих ресурсов, одного из ключевых составляющих общественного развития.
Поляризация в мировом распределении человеческих ресурсов находит выражение не только в прогрессирующих различиях между США, другими ведущими центрами притяжения мигрантов и странами их происхождения. Идёт дальнейшее размежевание принимающих стран - по количественному и качественному составу иммигрантов, по их доле в рабочей силе, по степени воздействия на изменение расово-этнического, конфессионального, профессионального, возрастного состава населения этих стран.
Проявления экономической глобализации разнообразны. Наряду с активным развитием торговли товарами и услугами между странами происходит интенсивное международное переплетение прямых и портфельных инвестиций, вынос за границу филиалов транснациональных корпораций.
Все эти процессы внимательно изучаются и комментируются учеными и экспертами. Но вне их поля зрения оказывается такой важный аспект глобализации, как международная миграция трудовых ресурсов и формирование мирового рынка труда [1, с 503]. Между тем этот феномен становится все более значимым элемeнтом соврeменной мировой экономики. Вмeсте с вывозом капитала развивается встречный процесс - эмиграция людей в поисках лучших условий для самих мигрантов и их семей: сравнительно высоких заработков, более благоприятных социальных условий, перспектив карьерного роста.
Трудовая миграция - явление не новое. В период колонизации Северной и Южной Америки более полумиллиона испанцев и португальцев и около 700 тыс. британских подданных отправились в заокеанские колонии. В общей сложности с 1821 г. по 1915 г. из Европы уехали около 44 млн. человек.