Визначте: а) частку жінок і чоловіків у структурі населення країн.
б) співвідношення окремих вікових груп (0-14 років, 15-59 років, 60
років і старше) та причини відмінностей у структурі населення країн..
в) тривалість життя населення країн: найвища - у
тому що
найнижча - у
, тому що
г) тип статево-вікових пірамід, характерний для країн: прогресивний
(зростаючий).
, регресивний (скорочувальний) —

В солнечную погоду стороны света можно определить при наличии часов. Для этого необходимо расположить часы так, чтобы часовая стрелка указывала на Солнце. Угол между часовой стрелкой и 12 часами разделить пополам, а линия разделяющая этот угол и будет указывать на Юг, причем Юг до 12 ч будет с правой стороны от Солнца, а после 12 ч с левой. Этот годится для определения направления днем, а именно с 6 часов утра и до 6 часов вечера.Во многих регионах страны, летом время переводится на час, поэтому полдень наступает в 13 часов дня, т.е угол измеряется между часовой стрелкой и цифрой 1. На территории СССР, а в последствии и России было введено декретное время, опережающее поясное на час, т.е летом у нас полдень наступает в 14 часов, соответственно угол, указывающий на Юг, уже измеряется между часовой стрелкой и цифрой 2.

Объяснение:

Пожиже́вська — одна з вершин Українських Карпат. Розташована на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей, у північно-західній частині хребта Чорногора, між вершинами Брескул (на північному заході) і Данцер (Данціж) (на південному сході).

Висота 1822 м. Рельєф і рослинність вершини — типові для гір Чорногори. Західні схили Пожижевської спадають крутими скелястими урвищами. В улоговині, що на південь від вершини, розташовані два невеликі високогірні озера, серед яких Верхнє озеро. Між вершинами Пожижевської і Данцера розташована найнижча (близько 1725 м) сідловина Чорногірського хребта. Південно-західні схили спускаються в долину струмка Озерного.

На пологішому схилі у північно-східному напрямку за назвою Пожижевська полонина на висоті 1550 м розташовані сніголавинна метеостанція, а також Біологічний стаціонар Інституту екології Карпат НАН України (раніше — Львівського відділення інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного). Дослідження почалися тут у 1899 році, будівля була закладена в 1901 році як дослідницьке господарство Крайової станції ботанічно-рільнічої у Львові. Ініціатором будівництва та його реалізатором був доктор Ігнацій Шишилович, ботанік-агроном. У роки Першої світової війни будівля та дослідні ділянки були знищені, але відновлені 1921 року. Наявні тепер будинки були побудовані в 70-х і 80-х роках XX століття. На початку функціонування станції проводилися дослідження на предмет адаптації альпійських рослин в комерційних цілях, вдосконалення методів випасу овець і експериментів з використання штучних добрив. У 70—80-их роках проводилися дослідження біологічної продуктивності гірських екосистем, їхньої структури і динаміки, в тому числі в рамках міжнародної програми «Людина і біосфера».

Неподалік вершини Пожижевської до Другої світової війни проходив кордон Польщі і Чехословаччини