Структура та чинники розміщення підприємств легкої промисловості.
Легка промисловість забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям, а інші виробництва — технічними тканинами, шкірою. Таким
чином, вона безпосередньо впливає на добробут людей, робить їх життя більш зручним і комфортним. У її структурі виділяють текстильну (тканини), трикотажну (шкарпетки, панчохи, білизна), швейну (одяг), шкіряно-взуттєву (вичинка шкіри, пошиття взуття), хутрову (хутрові вироби) промисловість.
Розміщення більшості підприємств залежить від трьох чинників: сировинного, працересурсного та споживчого. Так, підприємства текстильної та трикотажної промисловості орієнтовані на всі ці чинники. На географію швейної та шкіряно-взуттєвої промисловості найбільше впливають працересурсний (мається на увазі не тільки наявність та кваліфікація, але й вартість трудових ресурсів) і споживчий чинники. Розміщення окремих виробництв в Україні (наприклад бавовняних тканин) також залежить від надходження імпортної сировини.
Комфортні для життя і діяльності людей природні умови сприяли заселенню і освоєнню українських земель. Проте чисельність мешканців тут помітно змінювалася в історичному часі. За деякими припущеннями, наприкінці ХІІІ ст. на українських землях проживало близько 2 млн осіб. Упродовж Середньовіччя та в більш пізні історичні періоди через тривалі війни і спустошливі епідемії чисельність населення зростала повільно. Ось чому в ХVII ст.
кількість населення на теренах України становила тільки 5 млн осіб.
У подальшому темпи зростання чисельності населення на українських землях дещо зросли. У ХVІІІ ст. тут проживало близько дев’яти, на початку ХІХ ст. уже понад 30 млн осіб. У 1913 р. у сучасних державних кордонах України мешкало 35,2 млн осіб. Наступні бурхливі історикополітичні події ХХ ст. – Перша світова війна 1914–1918 рр., революція, громадянська війна і військова інтервенція 1917–1922 рр., голодомор 1932–1933 рр., Друга світова війна 1939–1945 рр. і голод 1947–1948 рр. спричинили великі втрати населення України. Попри усілякі негаразди, чисельність населення України продовжувала зростати і на 1.01.1993 р. досягла 52,2 млн осіб. Однак цей рік виявився своєрідним піком зростання чисельності населення нашої країни. Адже після того ця цифра невпинно щорічно зменшувалася, досягши на початок 2008 р. 46 млн 372 тис. осіб. За наступні півроку чисельність населення ще зменшилася і на
Структура та чинники розміщення підприємств легкої промисловості.
Легка промисловість забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям, а інші виробництва — технічними тканинами, шкірою. Таким
чином, вона безпосередньо впливає на добробут людей, робить їх життя більш зручним і комфортним. У її структурі виділяють текстильну (тканини), трикотажну (шкарпетки, панчохи, білизна), швейну (одяг), шкіряно-взуттєву (вичинка шкіри, пошиття взуття), хутрову (хутрові вироби) промисловість.
Розміщення більшості підприємств залежить від трьох чинників: сировинного, працересурсного та споживчого. Так, підприємства текстильної та трикотажної промисловості орієнтовані на всі ці чинники. На географію швейної та шкіряно-взуттєвої промисловості найбільше впливають працересурсний (мається на увазі не тільки наявність та кваліфікація, але й вартість трудових ресурсів) і споживчий чинники. Розміщення окремих виробництв в Україні (наприклад бавовняних тканин) також залежить від надходження імпортної сировини.
Объяснение:
Комфортні для життя і діяльності людей природні умови сприяли заселенню і освоєнню українських земель. Проте чисельність мешканців тут помітно змінювалася в історичному часі. За деякими припущеннями, наприкінці ХІІІ ст. на українських землях проживало близько 2 млн осіб. Упродовж Середньовіччя та в більш пізні історичні періоди через тривалі війни і спустошливі епідемії чисельність населення зростала повільно. Ось чому в ХVII ст.
кількість населення на теренах України становила тільки 5 млн осіб.
У подальшому темпи зростання чисельності населення на українських землях дещо зросли. У ХVІІІ ст. тут проживало близько дев’яти, на початку ХІХ ст. уже понад 30 млн осіб. У 1913 р. у сучасних державних кордонах України мешкало 35,2 млн осіб. Наступні бурхливі історикополітичні події ХХ ст. – Перша світова війна 1914–1918 рр., революція, громадянська війна і військова інтервенція 1917–1922 рр., голодомор 1932–1933 рр., Друга світова війна 1939–1945 рр. і голод 1947–1948 рр. спричинили великі втрати населення України. Попри усілякі негаразди, чисельність населення України продовжувала зростати і на 1.01.1993 р. досягла 52,2 млн осіб. Однак цей рік виявився своєрідним піком зростання чисельності населення нашої країни. Адже після того ця цифра невпинно щорічно зменшувалася, досягши на початок 2008 р. 46 млн 372 тис. осіб. За наступні півроку чисельність населення ще зменшилася і на
1.06.2008 р. становила 46 млн 239 тис. осіб.
Объяснение: