Вня 2 (1- ). Установіть відовідність між красидами природоохоронних територій України та їх назвали;
А) Шацький НПП;
Б) біосферний заповідник Асканія Нова»;
В) Чорноморський біосферний заповідник;
г) природний заповідник «Горгани»,
Д) Карадазький природний заповідник;
E) Карпатський біосферний заповідник
Объяснение:
Погода - це стан нижнього шару атмосфери в даний час і в даному місці. Поняття "погода" містить шість показників її стану (або метеоелементів): температуру і вологість повітря, хмарність, опади, атмосферний тиск і вітер.
Температура повітря характеризує тепловий стан атмосфери і вимірюється в градусах Цельсія (°С) і Кельвіна (К). Температура повітря залежить від кута падіння сонячних променів. На температуру впливають прозорість атмосфери, хмарність, напрямок вітру, опади тощо. За даними розраховують середньодобову, середньомісячну, середньорічну температури.
Різницю між максимальною і мінімальною температурою називають амплітудою температур. Річні амплітуди температур збільшуються від екватора до полюсів. На одній і тій самій широті амплітуда температур також може змінюватися. Наприклад, вона збільшується від узбережжя вглиб материка і є одним із показників континентальності клімату.
Вологість повітря - вміст водяної пари в повітрі. Залежить від температури: чим вища температура повітря, тим більшу кількість вологи воно може містити. Абсолютна вологість - це кількість водяної пари (у г) в одиниці об'єму повітря (в 1 м3). Відносна вологість - відношення фактичного вмісту водяної пари в повітрі до можливого при даній температурі, виражене у відсотках.
Хмарність - ступінь покриття небосхилу хмарами - скупченнями крапельок води? що зависли в атмосфері, або кристаликів льоду. Розрізняють купчасті, шаруваті, перисті хмари, а також десятки їх різновидів - високошаруваті, купчасто-дощові, шарувато-купчасті та ін. Хмарність визначають у балах - від 0 (при ясному небі) до ів (при суцільній хмарності).
Атмосферні опади - вода в рідкому і твердому станах, що випадає з хмар або з повітря на земну поверхню. До рідких опадів належать дощ, роса, мряка, до твердих - сніг, град, іній, приморозь, снігова крупа. Кількість опадів вимірюється в міліметрах за одиницю часу (місяць, рік).
Атмосферний тиск - сила, з якою повітря давить на земну поверхню. Одиницями виміру атмосферного тиску є міліметри ртутного стовпчика (мм рт, ст.), мілібари (мб), а в системі СІ - паскалі (Па) і гектопаскалі (гПа). Нормальний тиск - середня величина тиску на рівні моря: Р норм. - 760 мм рт. ст. = 1013 мб = 1013 гПа.
В 1520—1521 годах Фернан Магеллан первым из европейцев пересёк Тихий океан во время первого кругосветного плавания и назвал океан «Пасифико» — «Тихим». За всё время путешествия корабли Магеллана ни разу не попали в шторм.
Филиппинское море — самое глубокое из всех морей (глубина 10 540 м)
В 1753 г. французский географ Жан-Никола Бюаш предложил называть его Великий океан как самый большой из океанов.
Географическое положение
Тихий океан — уникальный по величине природный объект нашей планеты. Площадь водной поверхности Тихого океана составляет 178,7 млн км², что составляет более ⅓ поверхности планеты и почти ½ Мирового океана. Тихий океан расположен во всех полушариях: в Северном и в Южном по обе стороны от экватора и в Западном и в Восточном по отношению к 180-му меридиану.
Береговая линия в западной части океана у восточных берегов Евразии сильно изрезана. В этой части океана много окраинных морей. Крупные и мелкие по размерам острова и полуострова отделяют их от основной акватории океана.
Геологическое строение и рельеф дна
Тихий океан — самый глубокий на планете. В акватории Тихого океана находится Марианская впадина (10 028 м) — самая глубокая в Мировом океане. Впадина Тихого океана отличается сложным строением. Океан практически полностью расположен в пределах единственной крупной океанической литосферной плиты — Тихоокеанской. В районах столкновения океанической литосферной плиты с материковыми вдоль берегов Евразии, Северной и Южной Америки образовались многочисленные глубоководные желоба. Четыре глубоководные впадины имеют глубину свыше 10 км (Марианский жёлоб — 10 028 м, Тонга — 10 882 м, Филиппинский жёлоб — 10 265 м, Кермадек — 10 047 м).
Вдоль берегов материков в районах столкновения литосферных плит расположено большое количество действующих вулканов, происходят многочисленные землетрясения. Эта зона получила название Тихоокеанское огненное кольцо.
Шельф занимает относительно небольшую часть дна океана. У берегов Евразии ширина шельфа измеряется сотнями километров, у берегов Северной и Южной Америки — десятками километров.
На дне Тихого океана много вулканических гор, называемых гайотами (по имени первооткрывателя, американского географа и геолога Арнольда Гюйо).
В акватории Тихого океана расположены срединно-океанические хребты, в осевой части которых идёт зарождение молодой земной коры. Срединно-океанические хребты Тихого океана шире, чем в других океанах и называются поднятия, например Восточно-Тихоокеанское. Крупные поднятия дна, подводные горы и хребты разделяют ложе океана на котловины.
В акватории Тихого океана часты гигантские волны цунами, которые образуются в результате подводных землетрясений.