Лесная зона заканчивается у нас под Казанью, Екатеринбургом и Томском. Там господствует умеренный климатический пояс атлантического и континентального влияния. Средние температуры января -12 С, средние температуры июля в этой области до +20 С. По степени увлажнения эта зона – слабозасушливая, коэффициент увлажнения равен 0,55-1,0. Волгоград находится в зоне степей и коэффициент увлажнения этого района равен 0,33- 0,55 (засушливая). Астрахань находится практически в пустыне, коэффициент увлажнения менее 0,33 (сухая – испаряемость значительно превышает осадки). И, наконец, Омск, находится в зоне лесостепей. Коэффициент увлажнения 0.55-1,0 (слабозасушливая).
• Географічне положення - на Півночі та Заході рівнинно частини України • Площа - 24% України • Клімат - знаходиться атлантико-континентальної області помірного кліматичного поясу • Форми рельєфу - для підзони мішаних лісів властива заболоченість, льодовикові форми рельєфу, дерново-підзолисті ґрунти, сосново-дубові, соснові та вільхові ліси , Для підзони широколистих лісів характерні височинний рельєф, сірі лісові ґрунти й чорноземи, дубово-букові та дубово-грабові ліси • Поверхневі води - ліси Мають широкі долини. Часто трапляються озера-стариці : Тур, Нобель, Любязь та інші. Долини річок на Подільській височині мають вигляд каньйонів, які прорізують осадові породи на глибину 50–200 м. Головними річками є праві притоки Прип’яті, Десна, Дністер із численними притоками. наявні багато озер - найвідоміші Шацькі озера карстового походження • типи ґрунтів - сірі лісові , чорноземи опідзолені , дерново-підзолисті • природна рослинність - Поділля. Головними лісотвірними породами дерев є сосна, дуб, береза, вільха, осика, граб. Зустрічаються також липа, клен, ялина, тополя, в’яз. У підліску ростуть горобина, крушина ламка, бруслина бородавчаста, ліщина, глід, терен, бузина чорна і червона, жимолость. • тваринний світ - З травоїдних ссавців поширені лось, козуля, благородний олень, заєць-біляк. Серед гризунів часто зустрічаються лісова миша, водна землерийка і найменший ссавець України – землерийка-бурозубка. Біля водойм живуть бобер, норка, видра. Акліматизувалася ондатра. Серед хижаків водяться вовк, лисиця, рись, дикий кіт, куниця, єнотовидний собака. У лісах живуть усеїдні ссавці, такі як дикий кабан, бурий ведмідь. Багата фауна птахів: тетеруки, глухарі, рябчики, сови, пугачі. На болотах, озерах і річках поширені качки, кулики, лебеді, чаплі, бугаї. У лісі живе безліч комах. З метеликів – бражники липовий, сосновий, тополиний, шовкопряд дубовий. Багато жуків: короїд, скрипун (вусач), жук-носоріг, жуколень, бронзівка, турун, ковалик та інші. Є лісові клопи, комарі, мухи., Відомі такі риби як : короп, лящ, карась, щука, окунь. • одиниці фізико-географічного районування - зона мішаних лісів представлена однією природною провінцією (краєм) – Поліською. поділяють на такі фізико-географічні області: Волинське Полісся, Житомирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся. Зона широколистих лісів в Україні має одну природну провінцію (край) – Західноукраїнську, яка поділяється на фізико-географічні області: Волинське Опілля, Мале Полісся, Розточчя й Опілля, Західноподільську, Північноподільську, Прут-Дністровську області. • господарська діяльність людини - Дніпро перетинає зони лісів незначним відтинком, на якому в 1964–1966 рр. було створене Київське водосховище площею 922 км². Близько половини території зон мішаних і широколистих лісів займають сільськогосподарські угіддя. На дерново-підзолистих ґрунтах після проведення меліорації вирощують жито, гречку, хміль, картоплю, льон-довгунець, горох, люпин, зернові колоскові культури, кукурудзу. На сірих лісових ґрунтах і чорноземах опідзолених ростуть пшениця, ячмінь, цукрові буряки. Повсюдно культивують овочеві та ягідні культури, займаються садівництвом. • охорона природи - З метою збереження й охорони природних компонентів ландшафтів у межах зон мішаних і широколистих лісів створено природні заповідники: Поліський, Рівненський, Черемський і Древлянський у зоні мішаних лісів; «Медобори» та «Розточчя» у зоні широколистих лісів. Найвідоміші національні природні парки – Шацький, Деснянсько-Старогутський, Мезинський, Голосіївський, «Подільські Товтри», Яворівський.
Волгоград находится в зоне степей и коэффициент увлажнения этого района равен 0,33- 0,55 (засушливая).
Астрахань находится практически в пустыне, коэффициент увлажнения менее 0,33 (сухая – испаряемость значительно превышает осадки).
И, наконец, Омск, находится в зоне лесостепей. Коэффициент увлажнения 0.55-1,0 (слабозасушливая).
• Площа - 24% України
• Клімат - знаходиться атлантико-континентальної області помірного кліматичного поясу
• Форми рельєфу - для підзони мішаних лісів властива заболоченість, льодовикові форми рельєфу, дерново-підзолисті ґрунти, сосново-дубові, соснові та вільхові ліси , Для підзони широколистих лісів характерні височинний рельєф, сірі лісові ґрунти й чорноземи, дубово-букові та дубово-грабові ліси
• Поверхневі води - ліси Мають широкі долини. Часто трапляються озера-стариці : Тур, Нобель, Любязь та інші. Долини річок на Подільській височині мають вигляд каньйонів, які прорізують осадові породи на глибину 50–200 м. Головними річками є праві притоки Прип’яті, Десна, Дністер із численними притоками. наявні багато озер - найвідоміші Шацькі озера карстового походження
• типи ґрунтів - сірі лісові , чорноземи опідзолені , дерново-підзолисті
• природна рослинність - Поділля. Головними лісотвірними породами дерев є сосна, дуб, береза, вільха, осика, граб. Зустрічаються також липа, клен, ялина, тополя, в’яз. У підліску ростуть горобина, крушина ламка, бруслина бородавчаста, ліщина, глід, терен, бузина чорна і червона, жимолость.
• тваринний світ - З травоїдних ссавців поширені лось, козуля, благородний олень, заєць-біляк. Серед гризунів часто зустрічаються лісова миша, водна землерийка і найменший ссавець України – землерийка-бурозубка. Біля водойм живуть бобер, норка, видра. Акліматизувалася ондатра. Серед хижаків водяться вовк, лисиця, рись, дикий кіт, куниця, єнотовидний собака. У лісах живуть усеїдні ссавці, такі як дикий кабан, бурий ведмідь. Багата фауна птахів: тетеруки, глухарі, рябчики, сови, пугачі. На болотах, озерах і річках поширені качки, кулики, лебеді, чаплі, бугаї. У лісі живе безліч комах. З метеликів – бражники липовий, сосновий, тополиний, шовкопряд дубовий. Багато жуків: короїд, скрипун (вусач), жук-носоріг, жуколень, бронзівка, турун, ковалик та інші. Є лісові клопи, комарі, мухи., Відомі такі риби як : короп, лящ, карась, щука, окунь.
• одиниці фізико-географічного районування - зона мішаних лісів представлена однією природною провінцією (краєм) – Поліською. поділяють на такі фізико-географічні області: Волинське Полісся, Житомирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся. Зона широколистих лісів в Україні має одну природну провінцію (край) – Західноукраїнську, яка поділяється на фізико-географічні області: Волинське Опілля, Мале Полісся, Розточчя й Опілля, Західноподільську, Північноподільську, Прут-Дністровську області.
• господарська діяльність людини - Дніпро перетинає зони лісів незначним відтинком, на якому в 1964–1966 рр. було створене Київське водосховище площею 922 км². Близько половини території зон мішаних і широколистих лісів займають сільськогосподарські угіддя. На дерново-підзолистих ґрунтах після проведення меліорації вирощують жито, гречку, хміль, картоплю, льон-довгунець, горох, люпин, зернові колоскові культури, кукурудзу. На сірих лісових ґрунтах і чорноземах опідзолених ростуть пшениця, ячмінь, цукрові буряки. Повсюдно культивують овочеві та ягідні культури, займаються садівництвом.
• охорона природи - З метою збереження й охорони природних компонентів ландшафтів у межах зон мішаних і широколистих лісів створено природні заповідники: Поліський, Рівненський, Черемський і Древлянський у зоні мішаних лісів; «Медобори» та «Розточчя» у зоні широколистих лісів. Найвідоміші національні природні парки – Шацький, Деснянсько-Старогутський, Мезинський, Голосіївський, «Подільські Товтри», Яворівський.