Берега Каспия отличаются большим разнообразием. Горы, то обнаженные, то покрытые роскошной древесной растительностью, сменяются низменностями, болотистые равнины — сухими степями или безводными пустынями.
Не только рельеф создает это разнообразие картин природы. Большое значение имеет изменение климата, связанное с географической широтой. Каспий вытянулся на огромное расстояние с севера на юг, захватив несколько климатических областей. Вот почему очень заманчиво объехать берега Каспийского моря кругом, совершив нечто вроде «кругосветного» путешествия. Ни одно море не дает путешественнику, решившему объехать его берега, такого обилия впечатлений, как Каспийское.
С севера и востока Каспийское море окружено полупустыней, низменной на севере и возвышенной на восточном берегу. С запада и юга к морю подходят высокие горы, покрытые богатой растительностью. Полупустынная территория северного берега называется Прикаспийской низменностью. Она сложена молодыми в геологическом отношении глинистыми и песчаными породами и покрыта скудной травянистой растительностью, за исключением Волго-Ахтубинской поймы, выступающей как огромный оазис.
Отмелые плоские берега северной части моря изобилуют небольшими заливает — култуками. Изрезанность побережья особенно велика в дельтах рек. При изменении уровня моря в результате ветровых сгонов и нагонов береговая линия то отступает на несколько километров, то наступает. Естественно, что при этом очертания береговой линии все время меняются.
Горный и выровненный прибоем южный берег представляет резкий контраст в сравнении с северным. Складчатый хребет Эльбурс тянется почти вдоль всего южного берега, переходя на западе в Талышские горы и на востоке в хребет Копет-даг.
Низменный западный берег до Махачкалы служит продолжением северного полупустынного берега. На параллели Махачкалы начинаются горы Кавказа, которые здесь близко подходят к морю. Между горами и морем почти до самого Апшеронского полуострова тянется узкая полоска приморской низменности, окаймленная песчаным пляжем.
Лес, покрывающий горы, на приморской низменности сменяется орошаемой культурной растительностью многочисленных садов, виноградников, возделанных полей. Неорошенные земли носят характер полупустыни; кое-где у берега они покрыты песчаными дюнами.
Апшеронский полуостров считают продолжением Кавказского хребта. Рельеф полуострова всхолмленный, много грязевых вулканов, соленых озер. Только на северном и северо-восточном побережьях есть сады и виноградники, орошаемые с колодцев, так как рек на полуострове нет. Все же остальное пространство представляет собой выжженную солнцем полупустыню. На подводном продолжении полуострова располагается группа небольших островов и камней так называемого Апшеронского архипелага (острова Артема, Жилой и др.). К полуострову с юга примыкает много островков, происхождение которых связано с деятельностью подводных грязевых вулканов. Это острова Бакинского архипелага (Лось, Свиной, Булла и др.).
На юго-западе Каспия тянется пустынная Кура-Араксинская низменность, сложенная наносами рек Куры и Аракса. В геологически недавнее время она была покрыта водами Каспийского моря. Еще южнее, прижатая к морю Талышинскими горами, располагается
Океанія - найбільше у світі скупчення островів і архіпелагів (понад 10 тис.) в центральній і південно-західній частинах Тихого океану на що охоплюють приблизно 1/3 всієї його акваторії. Загальна площа Океанії - 1,3 млн км2. За розмірами острови Океанії дуже різняться - від величезної Нової Гвінеї і Нової Зеландії до численних коралових атолів, що ледве підіймаються над поверхнею моря. Загалом більшість островів дуже малі за площею і віддалені один від одного на сотні й тисячі кілометрів.
• знати назви країн, що зараховують до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії; особливості міжнародної спеціалізації країн регіону; найбільші міста країн, найбільші морські порти, аеропорти, туристичні центри країн;
• уміти складати комплексну економіко-географічну характеристику країн регіону; О пояснювати особливості міжнародної спеціалізації країн;
• обґрунтовувати рівень економічного розвитку більшості країн;
• висловлювати власні судження щодо перспектив економічного розвитку країн.
Які острови є найбільшими в Тихому океані?
Як впливає Тихий океан на життєдіяльність людей, що населяють його острови?
• Географічне положення і поділ Океанії. Океанія - найбільше у світі скупчення островів і архіпелагів (понад 10 тис.) в центральній і південно-західній частинах Тихого океану на що охоплюють приблизно 1/3 всієї його акваторії. Загальна площа Океанії - 1,3 млн км2. За розмірами острови Океанії дуже різняться - від величезної Нової Гвінеї і Нової Зеландії до численних коралових атолів, що ледве підіймаються над поверхнею моря. Загалом більшість островів дуже малі за площею і віддалені один від одного на сотні й тисячі кілометрів.
За населенням і його культурою Океанію поділяють на три частини - Меланезію, Мікронезію й Полінезію. Меланезія розміщена в південно-західній частині акваторії Тихого океану. Її назва походить від грецьких слів «мелас» - чорний і «несос» - острів, тобто може бути перекладена як «країна чорних», або «країна чорних островів». До складу Меланезії, яку населяють темношкірі народи з негроїдними рисами обличчя, входить левова частка найбільших островів Океанії.
Мікронезія лежить у західній частині акваторії Тихого океану. Ця назва походить від грецького слова «мікрос» - малий і може бути перекладена як «країна малих островів». І справді, острови Мікронезії дрібніші.
Полінезія займає найбільший за площею р Тихого океану і включає величезну кількість островів - від Гавайських на півночі до Нової Зеландії на південному заході й чилійського острова Пасхи на південному сході.
• Держави й залежні території. Значна частина сучасної Океанії - це колишні колонії або залежні території. До сьогодні тут збереглося чимало територій, які так чи інакше залежать від колишніх метрополій. Частина островів Океанії є так званими заморськими володіннями США, Франції, Великої Британії, Австралії, Нової Зеландії й інших держав. Інша частина є членами Британської Співдружності націй. Загалом нині в Океанії, крім Австралії, налічується 14 острівних держав і 14 залежних територій (табл. 1).
Таблиця 1. Незалежні держави і залежні території Океанії
- від США: Гуам, Зовнішні малі о-ви Сполучених Штатів, Північні Маріанські о-ви, Американське Самоа;
- від Австралії: Кокосові острови, Острів Норфолк, острів Різдва, Острів Херд і острови Макдональд;
- від Франції: Нова Каледонія, Уолліс і Футуна, Французька Полінезія;
- від Нової Зеландії: Острови Кука, Токелау;
- від Великої Британії: Піткерн.
• Місце Океанії в міжнародному поділі праці. За рівнем економічного розвитку країни Океанії, окрім Австралії і Нової Зеландії, належать до економічно слаборозвинених країн світу, оскільки пов’язані зі своїми колишніми або сучасними метрополіями. Особливості їхньої економіки сформувалися за умов географічного розташування та ізольованого існування.
Океанія загалом не багата на мінеральні корисні копалини. Проте в Папуа-Новій Гвінеї розвинута видобувна промисловість, яка забезпечує експорт міді, золота, нафти і газу. У Науру головним видом економічної діяльності є видобуток фосфоритів, що експортують. Нова Каледонія посідає друге місце за запасами нікелю, який експортується.
Каспийское море
Берега
Берега Каспия отличаются большим разнообразием. Горы, то обнаженные, то покрытые роскошной древесной растительностью, сменяются низменностями, болотистые равнины — сухими степями или безводными пустынями.
Не только рельеф создает это разнообразие картин природы. Большое значение имеет изменение климата, связанное с географической широтой. Каспий вытянулся на огромное расстояние с севера на юг, захватив несколько климатических областей. Вот почему очень заманчиво объехать берега Каспийского моря кругом, совершив нечто вроде «кругосветного» путешествия. Ни одно море не дает путешественнику, решившему объехать его берега, такого обилия впечатлений, как Каспийское.
С севера и востока Каспийское море окружено полупустыней, низменной на севере и возвышенной на восточном берегу. С запада и юга к морю подходят высокие горы, покрытые богатой растительностью. Полупустынная территория северного берега называется Прикаспийской низменностью. Она сложена молодыми в геологическом отношении глинистыми и песчаными породами и покрыта скудной травянистой растительностью, за исключением Волго-Ахтубинской поймы, выступающей как огромный оазис.
Отмелые плоские берега северной части моря изобилуют небольшими заливает — култуками. Изрезанность побережья особенно велика в дельтах рек. При изменении уровня моря в результате ветровых сгонов и нагонов береговая линия то отступает на несколько километров, то наступает. Естественно, что при этом очертания береговой линии все время меняются.
Горный и выровненный прибоем южный берег представляет резкий контраст в сравнении с северным. Складчатый хребет Эльбурс тянется почти вдоль всего южного берега, переходя на западе в Талышские горы и на востоке в хребет Копет-даг.
Низменный западный берег до Махачкалы служит продолжением северного полупустынного берега. На параллели Махачкалы начинаются горы Кавказа, которые здесь близко подходят к морю. Между горами и морем почти до самого Апшеронского полуострова тянется узкая полоска приморской низменности, окаймленная песчаным пляжем.
Лес, покрывающий горы, на приморской низменности сменяется орошаемой культурной растительностью многочисленных садов, виноградников, возделанных полей. Неорошенные земли носят характер полупустыни; кое-где у берега они покрыты песчаными дюнами.
Апшеронский полуостров считают продолжением Кавказского хребта. Рельеф полуострова всхолмленный, много грязевых вулканов, соленых озер. Только на северном и северо-восточном побережьях есть сады и виноградники, орошаемые с колодцев, так как рек на полуострове нет. Все же остальное пространство представляет собой выжженную солнцем полупустыню. На подводном продолжении полуострова располагается группа небольших островов и камней так называемого Апшеронского архипелага (острова Артема, Жилой и др.). К полуострову с юга примыкает много островков, происхождение которых связано с деятельностью подводных грязевых вулканов. Это острова Бакинского архипелага (Лось, Свиной, Булла и др.).
На юго-западе Каспия тянется пустынная Кура-Араксинская низменность, сложенная наносами рек Куры и Аракса. В геологически недавнее время она была покрыта водами Каспийского моря. Еще южнее, прижатая к морю Талышинскими горами, располагается
Океанія - найбільше у світі скупчення островів і архіпелагів (понад 10 тис.) в центральній і південно-західній частинах Тихого океану на що охоплюють приблизно 1/3 всієї його акваторії. Загальна площа Океанії - 1,3 млн км2. За розмірами острови Океанії дуже різняться - від величезної Нової Гвінеї і Нової Зеландії до численних коралових атолів, що ледве підіймаються над поверхнею моря. Загалом більшість островів дуже малі за площею і віддалені один від одного на сотні й тисячі кілометрів.
• знати назви країн, що зараховують до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії; особливості міжнародної спеціалізації країн регіону; найбільші міста країн, найбільші морські порти, аеропорти, туристичні центри країн;
• уміти складати комплексну економіко-географічну характеристику країн регіону; О пояснювати особливості міжнародної спеціалізації країн;
• обґрунтовувати рівень економічного розвитку більшості країн;
• висловлювати власні судження щодо перспектив економічного розвитку країн.
Які острови є найбільшими в Тихому океані?
Як впливає Тихий океан на життєдіяльність людей, що населяють його острови?
• Географічне положення і поділ Океанії. Океанія - найбільше у світі скупчення островів і архіпелагів (понад 10 тис.) в центральній і південно-західній частинах Тихого океану на що охоплюють приблизно 1/3 всієї його акваторії. Загальна площа Океанії - 1,3 млн км2. За розмірами острови Океанії дуже різняться - від величезної Нової Гвінеї і Нової Зеландії до численних коралових атолів, що ледве підіймаються над поверхнею моря. Загалом більшість островів дуже малі за площею і віддалені один від одного на сотні й тисячі кілометрів.
За населенням і його культурою Океанію поділяють на три частини - Меланезію, Мікронезію й Полінезію. Меланезія розміщена в південно-західній частині акваторії Тихого океану. Її назва походить від грецьких слів «мелас» - чорний і «несос» - острів, тобто може бути перекладена як «країна чорних», або «країна чорних островів». До складу Меланезії, яку населяють темношкірі народи з негроїдними рисами обличчя, входить левова частка найбільших островів Океанії.
Мікронезія лежить у західній частині акваторії Тихого океану. Ця назва походить від грецького слова «мікрос» - малий і може бути перекладена як «країна малих островів». І справді, острови Мікронезії дрібніші.
Полінезія займає найбільший за площею р Тихого океану і включає величезну кількість островів - від Гавайських на півночі до Нової Зеландії на південному заході й чилійського острова Пасхи на південному сході.
• Держави й залежні території. Значна частина сучасної Океанії - це колишні колонії або залежні території. До сьогодні тут збереглося чимало територій, які так чи інакше залежать від колишніх метрополій. Частина островів Океанії є так званими заморськими володіннями США, Франції, Великої Британії, Австралії, Нової Зеландії й інших держав. Інша частина є членами Британської Співдружності націй. Загалом нині в Океанії, крім Австралії, налічується 14 острівних держав і 14 залежних територій (табл. 1).
Таблиця 1. Незалежні держави і залежні території Океанії
НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ
ЗАЛЕЖНІ ТЕРИТОРІЇ
Вануату, Нова Гвінея, Соломонові Острови, Фіджі, Кірибаті, Маршаллові Острови, Федеративні Штати Мікронезії, Науру, Палау, Ніуе, Самоа, Тонга, Тувалу
- від США: Гуам, Зовнішні малі о-ви Сполучених Штатів, Північні Маріанські о-ви, Американське Самоа;
- від Австралії: Кокосові острови, Острів Норфолк, острів Різдва, Острів Херд і острови Макдональд;
- від Франції: Нова Каледонія, Уолліс і Футуна, Французька Полінезія;
- від Нової Зеландії: Острови Кука, Токелау;
- від Великої Британії: Піткерн.
• Місце Океанії в міжнародному поділі праці. За рівнем економічного розвитку країни Океанії, окрім Австралії і Нової Зеландії, належать до економічно слаборозвинених країн світу, оскільки пов’язані зі своїми колишніми або сучасними метрополіями. Особливості їхньої економіки сформувалися за умов географічного розташування та ізольованого існування.
Океанія загалом не багата на мінеральні корисні копалини. Проте в Папуа-Новій Гвінеї розвинута видобувна промисловість, яка забезпечує експорт міді, золота, нафти і газу. У Науру головним видом економічної діяльності є видобуток фосфоритів, що експортують. Нова Каледонія посідає друге місце за запасами нікелю, який експортується.