Припли́ви та відпли́ви — періодичні підвищення й зниження рівня води морів та океанів. Припливи — підсумок гравітаційної нерівномірності притягання води океанів Місяцем і, меншою мірою, Сонцем. У підмісячній точці внаслідок більшого тяжіння Місяця утворюється «горб».
Причина утворення припливів і відпливів
Що таке припливи та відпливи?
Припливи і відливи являють собою вертикальні періодичні коливання рівня океану. Вони відбуваються раз або два рази на день. Явища є результатом зміни положення Місяця і Сонця щодо планети, а також впливом їх сил тяжіння на океан.
а
Тааким чином, саме під впливом Місяця на Землі виникають припливи і відпливи!
а
Відливи і припливи змушують воду витікати-втікати з усть заток, гаваней і річок. У науці ці процеси називаються припливно-відливним плином. Коли вода з океану затоплює затоку, то це називається припливом. Якщо йде назад – відпливом.
а
Головна причина утворення припливів і відпливів
Оскільки Місяць і Сонце переміщуються відносно Землі, разом з ними переміщуються і водні маси, утворюючи приливні хвилі. У відкритому морі приливні течії мають обертальний характер, а поблизу берегів і в вузьких затоках і протоках – зворотно-поступальний.
а
Головна причина утворення припливів і відливів – не Сонце, хоча воно істотно авпливає на припливно-відпливні процеси, а Місяць.
а
Як утвоарюються припливи і відпливи? У підмісячній точці внаслідок більшого тяжіння Місяця утворюється «горб». Подібний горб утворюєтьася на протилежному боці земної кулі (внаслідок меншого тяжіння). Коли через обертання Землі «горби» досягають суходолу, відбувається приплив. Гравітація Сонця зумовлює схожий ефект, але висота сонячного припливного горба у 2,17 разів менша.
аа
ааа
ааа
У відкритому океані приливна хвиля досягає висоти всього 30-60 см. Однак підходячи до берегової лінії острова або материка, вона значно збільшується у висоті.
У сусідніх районах осторонь від точки під Місяцем, відбуваються відливні реакції води. Ці відстані видалені рівно на ¼ частину окружності Землі. Зі зниженням рівня океану в двох відливних точках відбувається підвищення рівня океану на сторонах Землі, яка звернена до Місяця і на протилежному боці.
Припливи і відпливи залежать не лише від взаємного розміщення Землі, Місяця і Сонця, а й від географічної широти місцини, глибини моря, форми берегової лінії. Наприклад, у відкритому океані висота припливів не перевищує 0,5 м.
«Жібек Жолы» (Ұлы «Жібек Жолы») — Қытайдың Ши-ан деген жерінен басталып, Шыңжаң, Орталық Азия арқылы Таяу Шығысқа баратын керуендік жол бағыты. Атауды алманиялық ғалымдары Ф. фон Рихтһофен (F. von Richthofen) бен А. Һерман (А Hеrman) 19 ғасырда ұсынған.[1] Ұлы Жібек жолы - адамзат өркениеті жасағын тарихи ескерткіштердің бірі. Біздің дәуірімізден бұрынғы II ғасырдан басталған бұл жол, Еуропа мен Азияның-Батыс пен Шығыстың арасын жалғастырған көпір болған. Оның Қазақстан жерін кесіп өтетін тұсында, VI ғасырдан бастап екі бағыт: Сырдария және Тянь-Шань жолдары бағыттары кең өрістелген. Бірінші жол Қытайдан басталып, Шығыс Түркістан Қашқар арқылы Жетісуға, содан Сырдарияны жағалап, Арал маңынан әрі қарай Батыс елдеріне өткен.
Припли́ви та відпли́ви — періодичні підвищення й зниження рівня води морів та океанів. Припливи — підсумок гравітаційної нерівномірності притягання води океанів Місяцем і, меншою мірою, Сонцем. У підмісячній точці внаслідок більшого тяжіння Місяця утворюється «горб».
Причина утворення припливів і відпливів
Що таке припливи та відпливи?
Припливи і відливи являють собою вертикальні періодичні коливання рівня океану. Вони відбуваються раз або два рази на день. Явища є результатом зміни положення Місяця і Сонця щодо планети, а також впливом їх сил тяжіння на океан.
а
Тааким чином, саме під впливом Місяця на Землі виникають припливи і відпливи!
а
Відливи і припливи змушують воду витікати-втікати з усть заток, гаваней і річок. У науці ці процеси називаються припливно-відливним плином. Коли вода з океану затоплює затоку, то це називається припливом. Якщо йде назад – відпливом.
а
Головна причина утворення припливів і відпливів
Оскільки Місяць і Сонце переміщуються відносно Землі, разом з ними переміщуються і водні маси, утворюючи приливні хвилі. У відкритому морі приливні течії мають обертальний характер, а поблизу берегів і в вузьких затоках і протоках – зворотно-поступальний.
а
Головна причина утворення припливів і відливів – не Сонце, хоча воно істотно авпливає на припливно-відпливні процеси, а Місяць.
а
Як утвоарюються припливи і відпливи? У підмісячній точці внаслідок більшого тяжіння Місяця утворюється «горб». Подібний горб утворюєтьася на протилежному боці земної кулі (внаслідок меншого тяжіння). Коли через обертання Землі «горби» досягають суходолу, відбувається приплив. Гравітація Сонця зумовлює схожий ефект, але висота сонячного припливного горба у 2,17 разів менша.
аа
ааа
ааа
У відкритому океані приливна хвиля досягає висоти всього 30-60 см. Однак підходячи до берегової лінії острова або материка, вона значно збільшується у висоті.
У сусідніх районах осторонь від точки під Місяцем, відбуваються відливні реакції води. Ці відстані видалені рівно на ¼ частину окружності Землі. Зі зниженням рівня океану в двох відливних точках відбувається підвищення рівня океану на сторонах Землі, яка звернена до Місяця і на протилежному боці.
Припливи і відпливи залежать не лише від взаємного розміщення Землі, Місяця і Сонця, а й від географічної широти місцини, глибини моря, форми берегової лінії. Наприклад, у відкритому океані висота припливів не перевищує 0,5 м.
Объяснение:
«Жібек Жолы» (Ұлы «Жібек Жолы») — Қытайдың Ши-ан деген жерінен басталып, Шыңжаң, Орталық Азия арқылы Таяу Шығысқа баратын керуендік жол бағыты. Атауды алманиялық ғалымдары Ф. фон Рихтһофен (F. von Richthofen) бен А. Һерман (А Hеrman) 19 ғасырда ұсынған.[1] Ұлы Жібек жолы - адамзат өркениеті жасағын тарихи ескерткіштердің бірі. Біздің дәуірімізден бұрынғы II ғасырдан басталған бұл жол, Еуропа мен Азияның-Батыс пен Шығыстың арасын жалғастырған көпір болған. Оның Қазақстан жерін кесіп өтетін тұсында, VI ғасырдан бастап екі бағыт: Сырдария және Тянь-Шань жолдары бағыттары кең өрістелген. Бірінші жол Қытайдан басталып, Шығыс Түркістан Қашқар арқылы Жетісуға, содан Сырдарияны жағалап, Арал маңынан әрі қарай Батыс елдеріне өткен.