. Выбери верное утверждение:
А. Течение Гольфстрим проходит у восточных берегов Евразии;
Б. Мировой океан не оказывает влияния на климат материков;
В. Течения Атлантического океана имеют меридиональное направление;
Г. Соленость вод Мирового океана зависит от хозяйственного использования воды.
Самую большую роль в формировании климата играет географическая широта. Это объясняется тем, что от географической широты, или от угла падения солнечных лучей, зависит количество тепла, поступающего на поверхность территории
Россия находится в средних и высоких широтах - этим объясняется небольшое количество солнечной энергии поступающей на большую часть её территории. Широтное положение обуславливает размещение России в трех климатических поясах: в арктическом, субарктическом и умеренном климате Умеренный пояс России занимает наибольшую территорию и делится на 4 типа климата. Такое деление определяется значительной протяженностью с запада на восток, что обусловливает наличие различного рельефа местностей, которое является определяющим характер подстилающей поверхности, так же на характер климата влияет удаленность от океанов. Основные климатообразующие воздушные массы относятся к арктическим и умеренным, и небольшое влияние оказывают тропические воздушные массы.
Объяснение:
Уряди Аргентини, Австралії, Бельгії, Чилі, Французької
Республіки, Японії, Нової Зеландії, Норвегії,
Південно-Африканського Союзу, Союзу Радянських Соціалістичних
Республік, Сполученого Королівства Великобританії i Північної
Ірландії та Сполучених Штатів Америки,
усвідомлюючи, що в інтересах всього людства Антарктика
повинна й надалі завжди використовуватись виключно в мирних цілях
i не повинна стати ареною або предметом міжнародних розбіжностей;
визнаючи істотний вклад, внесений у наукове пізнання завдяки
міжнародному співробітництву в наукових дослідженнях в Антарктиці;
переконані в тому, що встановлення міцного фундаменту для
продовження й розвитку такого співробітництва на основі свободи
наукових досліджень в Антарктиці, як воно здійснювалось протягом
Міжнародного геофізичного року, відповідає інтересам науки i
прогресу всього людства;
переконані також у тому, що Договір, який забезпечує
використання Антарктики тільки в мирних цілях i продовження
міжнародної згоди в Антарктиці, сприятиме здійсненню цілей i
принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 );
погодилися про таке:
Стаття I
(1) Антарктика використовується тільки в мирних цілях.
Забороняються, зокрема, будь-які заходи військового характеру,
такі, як створення військових баз i укріплень, проведення
військових маневрів, а також випробування будь-яких видів зброї.
(2) Цей Договір не перешкоджає використанню військового
персоналу чи оснащення для наукових досліджень або для будь-яких
інших мирних цілей.
Стаття II
Свобода наукових досліджень в Антарктиці i співробітництво з
цією метою, як вони застосовувались протягом Міжнародного
геофізичного року, продовжуватимуться відповідно до положень цього
Договору.
Стаття III
(1) Для сприяння міжнародному співробітництву у наукових
дослідженнях в Антарктиці, як це передбачено в Статті II цього
Договору, Договірні Сторони погоджуються, що в максимально
можливому i практично здійснюваному ступені:
а) проводиться обмін інформацією стосовно планів наукових
робіт в Антарктиці з тим, щоб забезпечити максимальну економію
коштів i ефективність робіт;
b) проводиться обмін науковим персоналом в Антарктиці між
експедиціями i станціями;
с) проводиться обмін даними i результатами наукових
в Антарктиці та забезпечується вільний доступ до них.
(2) При виконанні цієї Статті всіляко заохочується
встановлення відносин ділового співробітництва з тими
спеціалізованими установами Організації Об'єднаних Націй та іншими
міжнародними організаціями, для яких Антарктика становить інтерес
у науковому або технічному відношенні.
Стаття IV
(1) Ніщо, що міститься в цьому Договорі, не повинно
тлумачитись як:
а) відмова будь-якої з Договірних Сторін від раніше заявлених
прав або претензій на територіальний суверенітет в Антарктиці;
b) відмова будь-якої з Договірних Сторін від будь-якої основи
для претензії на територіальний суверенітет в Антарктиці або
скорочення цієї основи, яку вона може мати в результаті її
діяльності чи діяльності її громадян в Антарктиці або з інших
причин;
с) таке, що завдає шкоди позиції будь-якої з Договірних
Сторін щодо визнання або невизнання нею права чи претензії, або
основи для претензії будь-якої іншої держави на територіальний
суверенітет в Антарктиці.
(2) Ніякі дії або діяльність, що мають місце, поки цей
Договір залишається чинним, не створюють основи для заяви,
підтримання або заперечення будь-якої претензії на територіальний
суверенітет в Антарктиці i не створюють ніяких прав суверенітету в
Антарктиці. Ніяка нова претензія або розширення існуючої претензії
на територіальний суверенітет в Антарктиці не заявляється, поки
цей Договір залишається чинним.
Стаття V
(1) Будь-які ядерні вибухи в Антарктиці i видалення в цьому
районі радіоактивних матеріалів забороняються.
(2) У разі укладення міжнародних угод, в яких братимуть
участь усі Договірні Сторони, представники яких мають право брати
участь у нарадах, передбачених Статтею IX, стосовно використання
ядерної енергії, включаючи ядерні вибухи i видалення радіоактивних
відходів, в Антарктиці застосовуватимуться правила, встановлені
такими угодами.
Стаття VI
Положення цього Договору застосовуються до району південніше
60-ї паралелі південної широти, включаючи всі шельфові льодовики,
але ніщо в цьому Договорі не зачіпає i ніяким чином не зачіпає
прав будь-якої держави або здійснення цих прав, визнаних
міжнародним правом щодо відкритого моря, в межах цього району.