Внутренние моря (без выхода к мировому океану), реки и озёра
Материк богат поверхностными и подземными водами. С его территорий крупнейшие реки текут во все океаны. Озера континента выделяются размерами и глубинами. Распределение рек на материке определяется рельефом и климатом, наиболее густая речная сеть на его окраинах. Внутренние воды Евразии распределены неравномерно.
Евразия — единственный материк, реки которого принадлежат бассейнам всех океанов. В то же время здесь находится самая большая на земном шаре область внутреннего стока, на долю которой приходится около 30% общей площади континента. Резкие климатические контрасты, неравномерность выпадения осадков, различия в рельефе определяют неравномерное распределение внутренних вод по территории материка. В Евразии есть все типы рек по источникам питания и режиму стока. В разных частях материка реки питаются дождевыми и грунтовыми, талыми снеговыми и ледниковыми водами. В Северный Ледовитый океан впадают некоторые короткие реки Скандинавского полуострова и крупнейшие реки России: Обь, Енисей, Лена и множество других. Все они питаются преимущественно талыми снеговыми водами и частично за счет летних дождей. Зимой реки надолго замерзают. Вскрытие их начинается с наступлением теплого сезона с верховьев, куда весна приходит раньше. Из-за того, что ниже по течению река находится еще подо льдом, происходят ледяные заторы, высокий подъем уровня воды, широкие разливы на десятки километров. В Атлантический океан и его моря впадают реки Западной, Южной и частично Восточной Европы. Основная часть рек Западной и Южной Европы начинается в горах. В верхнем течении они протекают в узких глубоких долинах, имеют многочисленные пороги и водопады. Стремительные водные потоки выносят массу твердого материала (песок, гальку), который откладывается при выходе рек на равнины, где течение резко замедляется. Режим рек зависит от особенностей климатических условий. На западе, в области морского климата, реки не замерзают. Они полноводны круглый год, особенно зимой, когда уменьшается испарение (реки Темза, Сена, другие). Восточнее, там, где реки зимой ненадолго замерзают и устанавливается снежный покров, половодье на реках весеннее (реки Висла, Одер, Эльба). Рейн и Дунай — самые значительные реки бассейна Атлантического океана на территории Европы. Рейн берет начало в Альпах и в верхнем течении имеет узкую, ступенчатую, с крутыми склонами долину, образует много порогов и водопадов. Здесь Рейн имеет преимущественно ледниковое питание и поэтому особенно полноводен летом, когда тают ледники и снег в горах. При выходе из Альп Рейн протекает через большое Боденское озеро. Поэтому сток Рейна после Боденского озера “зарегулирован”, то есть он полноводен весь год. В среднем и нижнем течении это равнинная река, питающаяся главным образом дождевыми водами. При впадении в Северное море Рейн образует обширную дельту и течет по своим наносам выше окружающей местности. Чтобы избежать катастрофических разливов, русло реки ограждают насыпями (дамбами). Замерзает Рейн на короткий срок только в очень суровые зимы (примерно один раз в 10 лет).
Клімат України переважно помірно континентальний, лише на Південному березі Криму субтропічний середземноморський.
Для клімату України характерна часта зміна погоди, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Водночас в Україні переважають дні з ясною сонячною погодою — у середньому на рік їх 230–235. Гірські хребти Карпат і Кримських гір захищають відповідно Закарпаття і Чорноморський Південний берег Криму від холодних арктичних повітряних мас, які приходять з півночі.
Середньомісячна температура січня від −8°С на північному сході України та на високогір'ї Карпат — до +4°С на Південному березі Криму, липня — від +17°С на північному заході та +19°С у високогір'ї Карпат до +23°С на крайньому півдні. У гірських районах температура протягом року нижча порівняно з рівнинними територіями. Тривалість безморозного періоду коливається від 150–160 днів на півночі до 200–210 днів на півдні та 270 днів на Південному березі Криму.
Вітри змінюються за сезонами року: взимку в північно-західній частині країни переважають західні вітри, що приносять вологу, у південно-східній — вітри північно-східні й східні сухі й холодні. Улітку найчастіші північно-західні вітри, однак часто дмуть східні й південно-східні вітри. Іноді на півдні й південному сході бувають суховії.
Опади розподіляються нерівномірно. Середньорічні суми опадів зменшуються з заходу і північного заходу на південний схід і південь від 650–600 мм до 300 мм. Максимум опадів припадає на Карпати (понад 1500 мм). На півдні у степовій зоні зволоження недостатнє і в окремі роки бувають посухи. На Південному березі Криму клімат є субтропічним середземноморським з сухим спекотним літом та вологою м'якою зимою. Середня кількість опадів — 600 мм. В листопаді-березні (400 мм; в квітні-жовтні — менше 240 мм.
Внутренние моря (без выхода к мировому океану), реки и озёра
Материк богат поверхностными и подземными водами. С его территорий крупнейшие реки текут во все океаны. Озера континента выделяются размерами и глубинами. Распределение рек на материке определяется рельефом и климатом, наиболее густая речная сеть на его окраинах. Внутренние воды Евразии распределены неравномерно.
Евразия — единственный материк, реки которого принадлежат бассейнам всех океанов. В то же время здесь находится самая большая на земном шаре область внутреннего стока, на долю которой приходится около 30% общей площади континента. Резкие климатические контрасты, неравномерность выпадения осадков, различия в рельефе определяют неравномерное распределение внутренних вод по территории материка. В Евразии есть все типы рек по источникам питания и режиму стока. В разных частях материка реки питаются дождевыми и грунтовыми, талыми снеговыми и ледниковыми водами. В Северный Ледовитый океан впадают некоторые короткие реки Скандинавского полуострова и крупнейшие реки России: Обь, Енисей, Лена и множество других. Все они питаются преимущественно талыми снеговыми водами и частично за счет летних дождей. Зимой реки надолго замерзают. Вскрытие их начинается с наступлением теплого сезона с верховьев, куда весна приходит раньше. Из-за того, что ниже по течению река находится еще подо льдом, происходят ледяные заторы, высокий подъем уровня воды, широкие разливы на десятки километров. В Атлантический океан и его моря впадают реки Западной, Южной и частично Восточной Европы. Основная часть рек Западной и Южной Европы начинается в горах. В верхнем течении они протекают в узких глубоких долинах, имеют многочисленные пороги и водопады. Стремительные водные потоки выносят массу твердого материала (песок, гальку), который откладывается при выходе рек на равнины, где течение резко замедляется. Режим рек зависит от особенностей климатических условий. На западе, в области морского климата, реки не замерзают. Они полноводны круглый год, особенно зимой, когда уменьшается испарение (реки Темза, Сена, другие). Восточнее, там, где реки зимой ненадолго замерзают и устанавливается снежный покров, половодье на реках весеннее (реки Висла, Одер, Эльба). Рейн и Дунай — самые значительные реки бассейна Атлантического океана на территории Европы. Рейн берет начало в Альпах и в верхнем течении имеет узкую, ступенчатую, с крутыми склонами долину, образует много порогов и водопадов. Здесь Рейн имеет преимущественно ледниковое питание и поэтому особенно полноводен летом, когда тают ледники и снег в горах. При выходе из Альп Рейн протекает через большое Боденское озеро. Поэтому сток Рейна после Боденского озера “зарегулирован”, то есть он полноводен весь год. В среднем и нижнем течении это равнинная река, питающаяся главным образом дождевыми водами. При впадении в Северное море Рейн образует обширную дельту и течет по своим наносам выше окружающей местности. Чтобы избежать катастрофических разливов, русло реки ограждают насыпями (дамбами). Замерзает Рейн на короткий срок только в очень суровые зимы (примерно один раз в 10 лет).
Подробнее - на -
Объяснение:
Клімат України переважно помірно континентальний, лише на Південному березі Криму субтропічний середземноморський.
Для клімату України характерна часта зміна погоди, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Водночас в Україні переважають дні з ясною сонячною погодою — у середньому на рік їх 230–235. Гірські хребти Карпат і Кримських гір захищають відповідно Закарпаття і Чорноморський Південний берег Криму від холодних арктичних повітряних мас, які приходять з півночі.
Середньомісячна температура січня від −8°С на північному сході України та на високогір'ї Карпат — до +4°С на Південному березі Криму, липня — від +17°С на північному заході та +19°С у високогір'ї Карпат до +23°С на крайньому півдні. У гірських районах температура протягом року нижча порівняно з рівнинними територіями. Тривалість безморозного періоду коливається від 150–160 днів на півночі до 200–210 днів на півдні та 270 днів на Південному березі Криму.
Вітри змінюються за сезонами року: взимку в північно-західній частині країни переважають західні вітри, що приносять вологу, у південно-східній — вітри північно-східні й східні сухі й холодні. Улітку найчастіші північно-західні вітри, однак часто дмуть східні й південно-східні вітри. Іноді на півдні й південному сході бувають суховії.
Опади розподіляються нерівномірно. Середньорічні суми опадів зменшуються з заходу і північного заходу на південний схід і південь від 650–600 мм до 300 мм. Максимум опадів припадає на Карпати (понад 1500 мм). На півдні у степовій зоні зволоження недостатнє і в окремі роки бувають посухи. На Південному березі Криму клімат є субтропічним середземноморським з сухим спекотним літом та вологою м'якою зимою. Середня кількість опадів — 600 мм. В листопаді-березні (400 мм; в квітні-жовтні — менше 240 мм.