Табиғат зоналары - Табиғат зоналарын ең негізгі сыртқы факторлар қалыптастырады. Олар көп жағдайда күн жылуының таралуына (яғни географиялық ендікке) тәуелді. Тағы бір фактор - аумақтың ылғалдылығының әртүрлілігі. Жылу мен ылғалдың арақатынасы нәтижесінде әр түрлі табиғи зоналар пайда болады. Мәселен, аумаққа күн жылуы көп түссе, оның біраз ылғалдылығы жеткіліксіз (К=0,3) болса, онда шөлді аймақтар пайда болады. Әрбір зона өзіне тән климатымен, топырағымен, өсімдік және жануарлар дүниесімен ерекшеленеді. Кейде бір зонаның ішінде басқа зоналарға ұқсас жеке үлескілер де кездеседі.
Қазақстанның жазық бөлігінде солтүстіктен оңтүстікке қарай бірте-бірте орманды дала, дала, шөлейт және шөл зоналары ауысып отырады. Сонымен бірге бұл зоналарда топырақ және өсімдік жамылғысы батыстан шығысқа қарай да өзгереді. Оның себебі осы бағытта климаттың континенттігі артады. Республиканың биік таулы аудандарында зоналар биіктікке байланысты (зоналар немесе биіктік белдеулер) ауысып отырады. [1]
Азія — друга частина світу, що розміщена на материку Євразія. Вона має величезні розміри і розташована в усіх географічних поясах Північної півкулі, що зумовило надзвичайне розмаїття її природи. Тут височить найвища вершина, знаходиться найглибша западина суходолу, а також — полюс холоду всієї Північної півкулі. Значні за площею лісові масиви змінюються великими пустельними В Азії проживає більша частина населення Землі. Водночас поряд із густозаселеними регіонами тут є й такі, де на великих територіях немає жодної людини. Азія є одним із осередків зародження людства і розвитку світової культури. Тисячоліття господарської діяльності людини призвели до значних змін її природних комплексів.
Географічне положення. Азія — найбільша частина світу. Вона охоплює площу близько 43,4 млн км кв., що становить приблизно 30% усього суходолу. Азія значно витягнута з півночі на південь, від мису Челюскін (крайня північна точка) до мису Піай (крайня південна точка), а також із заходу на схід. Крайня її східна точка — мис Дежньова, західна мис Баба, що на півострові Мала Азія.
Азія — єдина частина світу, яку омивають води всіх чотирьох океанів земної кулі. Береги Азії дуже порізані і моря подекуди глибоко врізаються в суходіл. На півночі виділяють два великих півострови — Таймир і Чукотський. На сході великі моря відокремлені півостровами Камчатка і Корея та ланцюжками островів. На півдні розташовані три великих півострови — Аравійський, Індокитай, Індостан. Їх омивають води Аравійського моря, Бенгальської затоки, Червоного моря та Перської затоки. На південному сході Азії знаходиться величезний архіпелаг островів.
Незважаючи на глибоку порізаність берегової лінії Азії, вплив океанів на її природу обмежений. Пояснюється це величезними розмірами Азії та особливостями рельєфу
Өңдеу
Табиғат зоналары - Табиғат зоналарын ең негізгі сыртқы факторлар қалыптастырады. Олар көп жағдайда күн жылуының таралуына (яғни географиялық ендікке) тәуелді. Тағы бір фактор - аумақтың ылғалдылығының әртүрлілігі. Жылу мен ылғалдың арақатынасы нәтижесінде әр түрлі табиғи зоналар пайда болады. Мәселен, аумаққа күн жылуы көп түссе, оның біраз ылғалдылығы жеткіліксіз (К=0,3) болса, онда шөлді аймақтар пайда болады. Әрбір зона өзіне тән климатымен, топырағымен, өсімдік және жануарлар дүниесімен ерекшеленеді. Кейде бір зонаның ішінде басқа зоналарға ұқсас жеке үлескілер де кездеседі.
Қазақстанның жазық бөлігінде солтүстіктен оңтүстікке қарай бірте-бірте орманды дала, дала, шөлейт және шөл зоналары ауысып отырады. Сонымен бірге бұл зоналарда топырақ және өсімдік жамылғысы батыстан шығысқа қарай да өзгереді. Оның себебі осы бағытта климаттың континенттігі артады. Республиканың биік таулы аудандарында зоналар биіктікке байланысты (зоналар немесе биіктік белдеулер) ауысып отырады. [1]
Дереккөздер
Азія — друга частина світу, що розміщена на материку Євразія. Вона має величезні розміри і розташована в усіх географічних поясах Північної півкулі, що зумовило надзвичайне розмаїття її природи. Тут височить найвища вершина, знаходиться найглибша западина суходолу, а також — полюс холоду всієї Північної півкулі. Значні за площею лісові масиви змінюються великими пустельними В Азії проживає більша частина населення Землі. Водночас поряд із густозаселеними регіонами тут є й такі, де на великих територіях немає жодної людини. Азія є одним із осередків зародження людства і розвитку світової культури. Тисячоліття господарської діяльності людини призвели до значних змін її природних комплексів.
Географічне положення. Азія — найбільша частина світу. Вона охоплює площу близько 43,4 млн км кв., що становить приблизно 30% усього суходолу. Азія значно витягнута з півночі на південь, від мису Челюскін (крайня північна точка) до мису Піай (крайня південна точка), а також із заходу на схід. Крайня її східна точка — мис Дежньова, західна мис Баба, що на півострові Мала Азія.
Азія — єдина частина світу, яку омивають води всіх чотирьох океанів земної кулі. Береги Азії дуже порізані і моря подекуди глибоко врізаються в суходіл. На півночі виділяють два великих півострови — Таймир і Чукотський. На сході великі моря відокремлені півостровами Камчатка і Корея та ланцюжками островів. На півдні розташовані три великих півострови — Аравійський, Індокитай, Індостан. Їх омивають води Аравійського моря, Бенгальської затоки, Червоного моря та Перської затоки. На південному сході Азії знаходиться величезний архіпелаг островів.
Незважаючи на глибоку порізаність берегової лінії Азії, вплив океанів на її природу обмежений. Пояснюється це величезними розмірами Азії та особливостями рельєфу