ответ: Выдающийся русский биолог академик Н. И. Вавилов после целого ряда экспедиций в Западное полушарие ещё в начале 30-х годов XX века пришёл к выводу, что в доколумбову эпоху в Новом Свете существовали два основных очага земледелия: мексиканский (включая часть Центральной Америки) и перуанско-боливийский. Первый дал человечеству кукурузу (маис), фасоль, тыкву, какао, хлопчатник, второй — картофель.Кроме того, Н. И. Вавилов установил, что все главные центры, как американского, так и мирового земледелия, находились, как правило, в горных тропических и субтропических зонах, создававших наиболее благоприятные условия для развития растений и для жизни древнего человека. Как раз в этих районах со старыми земледельческими традициями и возникли впоследствии важнейшие цивилизации доколумбовой Америки.Все свои выводы Н. И. Вавилов построил на чисто ботаническом материале, поскольку никаких других источников по данному вопросу тогда не было. Тем поразительнее выглядит почти полное совпадение взглядов русского учёного с результатами недавних археологических исследований, проведённых в горных районах Мексики (штаты Тамаулипас и Пуэбла) под руководством американца Ричарда Мак Нейша.
У багатьох рослин оживають наземні частини. Рослини перебувають у стані цвітіння. Дерев'янисті форми рослин характеризуються активним рухом мінеральних речовин.
Літо
Астрономічний кінець весни припадає на 21—22 червня — день літнього сонцестояння. Наявність великої кількості тепла, вологи, світла сприяють активному розвитку рослин. Більшість дерев, на яких достигає насіння запасають органічні речовини. Велика кількість кущів і дерев цвіте. Червень — період масового цвітіння рослинності луків. Липень — цвітіння водяних рослин. Це біогеографічне еволюційне пристосування місцевої флори для збереження пилку від дощів.
Осінь
Дерева готуються до зими — уповільнюється обмін речовин. Листопад сприяє видаленню продуктів обміну речовин, які накопичуються у листі і отруюють рослину, зберігає рослини від механічних пошкоджень під дією снігу. Характерна його ознака — різнобарвне листя. Зміна забарвлення — це результат руйнування хлорофілу. Хлорофілові зерна недовговічні. Вбираючи сонячну енергію, потрібну для процесу фотосинтезу, хлорофіл руйнується і знову утворюється в рослинах, причому це може відбуватися тільки на світлі. Однак, хлорофіл — не єдиний пігмент листя, існує також жовтий ксантофіл і жовтогарячий каротин. Влітку вони зовсім не помітні, бо замасковані інтенсивним зеленим забарвленням хлорофілу. Восени в міру згасання діяльності листка (у зв'язку з утворенням в його черешку коркового шару) в ньому уповільнюється, а потім і зовсім припиняється утворення хлорофілу, а руйнування триває. Через це жовті пігменти, яких не видно було до цього, стають усе помітнішими. Червоні тони характерні для крон кленів (Acer) і осик (Populus tremula), червоного дуба (Quercus borealis), бруслини (Euonymus verrucosa), скумпії (Cotinus coggygria). Листя липи (Tilia), берези (Betula) не має червоних відтінків, воно забарвлюється лише в жовті і золотисті кольори.
Зима
Астрономічний початок зими 21—22 грудня — день зимового сонцестояння. У цей час на північну півкулю припадає найменша кількість сонячних променів. Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніг, як поганий провідник тепла захищає рослини від переохолодження. Однорічні рослини гинуть залишаючи насіння, яке здатне витримувати наднизькі температури (-270 °C). У багаторічних рослин гине наземна частина, а підземна залишається (коріння, бульби, цибулини). Стовбур і гілки дерев вкриті корою, у якій протягом життя відкладається особлива кіркова тканина, яка відмокає й заповнюється повітрям й зберігає від переохолодження стовбур.
ответ: Выдающийся русский биолог академик Н. И. Вавилов после целого ряда экспедиций в Западное полушарие ещё в начале 30-х годов XX века пришёл к выводу, что в доколумбову эпоху в Новом Свете существовали два основных очага земледелия: мексиканский (включая часть Центральной Америки) и перуанско-боливийский. Первый дал человечеству кукурузу (маис), фасоль, тыкву, какао, хлопчатник, второй — картофель.Кроме того, Н. И. Вавилов установил, что все главные центры, как американского, так и мирового земледелия, находились, как правило, в горных тропических и субтропических зонах, создававших наиболее благоприятные условия для развития растений и для жизни древнего человека. Как раз в этих районах со старыми земледельческими традициями и возникли впоследствии важнейшие цивилизации доколумбовой Америки.Все свои выводы Н. И. Вавилов построил на чисто ботаническом материале, поскольку никаких других источников по данному вопросу тогда не было. Тем поразительнее выглядит почти полное совпадение взглядов русского учёного с результатами недавних археологических исследований, проведённых в горных районах Мексики (штаты Тамаулипас и Пуэбла) под руководством американца Ричарда Мак Нейша.
ответ:Весна
У багатьох рослин оживають наземні частини. Рослини перебувають у стані цвітіння. Дерев'янисті форми рослин характеризуються активним рухом мінеральних речовин.
Літо
Астрономічний кінець весни припадає на 21—22 червня — день літнього сонцестояння. Наявність великої кількості тепла, вологи, світла сприяють активному розвитку рослин. Більшість дерев, на яких достигає насіння запасають органічні речовини. Велика кількість кущів і дерев цвіте. Червень — період масового цвітіння рослинності луків. Липень — цвітіння водяних рослин. Це біогеографічне еволюційне пристосування місцевої флори для збереження пилку від дощів.
Осінь
Дерева готуються до зими — уповільнюється обмін речовин. Листопад сприяє видаленню продуктів обміну речовин, які накопичуються у листі і отруюють рослину, зберігає рослини від механічних пошкоджень під дією снігу. Характерна його ознака — різнобарвне листя. Зміна забарвлення — це результат руйнування хлорофілу. Хлорофілові зерна недовговічні. Вбираючи сонячну енергію, потрібну для процесу фотосинтезу, хлорофіл руйнується і знову утворюється в рослинах, причому це може відбуватися тільки на світлі. Однак, хлорофіл — не єдиний пігмент листя, існує також жовтий ксантофіл і жовтогарячий каротин. Влітку вони зовсім не помітні, бо замасковані інтенсивним зеленим забарвленням хлорофілу. Восени в міру згасання діяльності листка (у зв'язку з утворенням в його черешку коркового шару) в ньому уповільнюється, а потім і зовсім припиняється утворення хлорофілу, а руйнування триває. Через це жовті пігменти, яких не видно було до цього, стають усе помітнішими. Червоні тони характерні для крон кленів (Acer) і осик (Populus tremula), червоного дуба (Quercus borealis), бруслини (Euonymus verrucosa), скумпії (Cotinus coggygria). Листя липи (Tilia), берези (Betula) не має червоних відтінків, воно забарвлюється лише в жовті і золотисті кольори.
Зима
Астрономічний початок зими 21—22 грудня — день зимового сонцестояння. У цей час на північну півкулю припадає найменша кількість сонячних променів. Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніг, як поганий провідник тепла захищає рослини від переохолодження. Однорічні рослини гинуть залишаючи насіння, яке здатне витримувати наднизькі температури (-270 °C). У багаторічних рослин гине наземна частина, а підземна залишається (коріння, бульби, цибулини). Стовбур і гілки дерев вкриті корою, у якій протягом життя відкладається особлива кіркова тканина, яка відмокає й заповнюється повітрям й зберігає від переохолодження стовбур.
Объяснение: