Як поділяють природні ресурси, необхідні людині?
2. Яке природокористування називають раціональним?
3. Наведіть приклади зміни природних комплексів внаслідок господарської діяльності людини.
4. Чим природний комплекс відрізняється від антропогенного?
5. Які бувають природні ресурси за вичерпністю?
6.Пригадайте, на які групи поділяють корисні копалини за використанням у господарстві ?
1.положение материка на градусной сетке:
а) по отношению к экватору и начальному меридиану
б) положение по широте и протяженность с севера на юг.
в) положение по долготе и протяженность с запада на восток.
2. положение материка относительно других объектов:
а) относительно других материков
б) относительно океанов.
1. определить положение материка на градусной сетке:
а) положение относительно экватора и нулевого меридиана, в каком полушарии находится и в какой его части
б) между какими градусами широты расположен, координаты крайних северной и южной точек, протяженность с севера на юг в градусах и в километрах.
в) между какими градусами долготы расположен, координаты крайних западной и восточной точек, протяженность с запада на восток в градусах и километров.
2. определить положение относительно других объектов:
а) какие материки расположены поблизости, в каком направлении, как отделяются?
б) океаны, образованные ими моря, заливы и проливы, омывающие материк, характер береговой линии.
а) экватор пересекает африку почти посередине, следовательно, материк расположен в северном и южном полушариях. начальный меридиан пересекает африку на западе, и большая ее часть лежит в восточном, а меньшая – в западном полушариях.
б) африка расположена между 37о с. ш. и 35о ю. ш. , пересекается северным и южным тропиками. крайняя северная точка – м. эль-абъяд – 37о с. ш. ; крайняя южная точка – м. игольный – 35о ю. ш. протяженность с севера на юг по 20о в. д. составляет (32о+35о ) х 111 км =3774 км; приблизительно в 2 раза больше, т. е. около 7500 км.
в) африка расположена между 17о з. д. , крайняя западная точка – м. альмади - 17о з. д. , крайняя восточная точка – м. рас- хафун – 51о в. д. протяженность с запада на восток по экватору составляет ( 43о – 9о ) х 111 км = 34о х 111 км = 3774 км; в самой широкой части вдоль 20о с. ш. приблизительно в 2 раза больше, т. е. около 7500 км.
а) африка расположена близко от евразии, на юго – западе от нее, и отделяется узким суэцким перешейком, по которому проложен суэцкий канал.
б) с севера африка омывается средиземным морем и отделена от европы узким гибралтарским проливом ; с запада – атлантическим океаном, который образует в экваториальной части большой гвинейский залив; с востока – индийского океана и красного моря. береговая линия материка слабо изрезана.
землеробство дає світу продукцію 1,5 тис. видів культурних рослин (мал. 1). сільське господарство світу має зональний характер спеціалізації. це пов’язано з великою різноманітністю природних умов у різних частинах нашої планети. так, у розвинених скандинавських країнах панує високорентабельне і високопродуктивне молочне скотарство. у помірній лісостеповій і степовій зонах європи й північної америки розташовані пояси вирощування зернових культур — пшениці, кукурудзи, ячменю тощо. у лісостеповій зоні на родючих, достатньо зволожених ґрунтах переважає високопродуктивне рослинництво зернового напрямку, вирощують цукрові буряки, розвинені м’ясо-молочне скотарство і свинарство. у недостатньо зволожених степах на родючих ґрунтах вирощують зернові та олійні культури в поєднанні з овочівництвом, баштанництвом, виноградарством і м’ясомолочним скотарством. своєрідну спеціалізацію мають країни середземномор’я з кліматом сухих субтропіків.
тут поширені плантації цитрусових, маслинових дерев, винограду (мал. 2).
особливо ічно чітко поділяються за спеціалізацією сільськогосподарські угіддя
в сша. тут виділяють «кукурудзяний пояс», який дає понад 49 % світового врожаю кукурудзи.
він займає центральні рівнини, де склалися найбільш сприятливі природні умови для розвитку цієї культури. «пшеничний пояс», що простягнувся з півночі на південь майже через усю територію сша, на півночі продовжується в канаді.
у пустельних та напівпустельних районах світу переважає пасовищне тваринництво з окремими осередками землеробства (сорго, кукурудза). у тропічних районах сахари та пустелях південно-західної азії вирощують фінікову пальму. в оазах та на поливних землях культивують зернові культури (пшеницю і рис), плодові, бавовник.
на південь від сахари, де більше вологи, вирощують зернові культури (просо, сорго, кукурудзу), маніок, бобові. поширені плантації кави (особливо в ефіопії), волокнистої культури сизалю (агави), какао, арахісу, цукрової тростини, тютюну й олійної пальми.
у південній америці сільськогосподарські зони чергуються з півночі на південь. на узбережжі в зонах субекваторіального клімату переважають плантації кави та технічних культур (цукрова тростина, бавовник, тютюн). у внутрішніх районах розвинене пасовищне скотарство. ближче до узбережжя вирощують зернові культури, бобові та маніок. на півдні аргентини й чилі переважає вівчарство.
у країнах південної і південно-східної азії основною зерновою культурою є рис. вирощують також кукурудзу, просо і ячмінь. поширені плантації чаю, кави, арахісу, тютюну, кокосової пальми, цукрової тростини, перцю та інших прянощів, олійної пальми, тропічних фруктів тощо.
у додаткових джерелах знайдіть інформацію про тропічні фрукти, які імпортують до україни. із яких країн світу їх привозять?
2. найголовніші райони тваринництва світу. найголовнішими районами тваринництва в наш час є західна європа, сша, індія, китай, австралія, нова зеландія, а також аргентина та пар. хоча тваринництво менше пов’язано з природними умовами, ніж рослинництво, у багатьох районах світу місцеві природні умови досі визначають його основну спеціалізацію. у розвинених районах світу тваринництво високотоварне, високоме-ханізоване та майже відірване від природних умов. наприклад, у країнах європи (франція, нідерланди, швейцарія) велика рогата худоба протягом усього року випасається на природних пасовищах навіть за температури +3 °с. натомість в африканських і багатьох азіатських країнах із пустельним і напівпустельним кліматом донині панує кочове й напівкочове тваринництво, яке в більш забезпечених природними кормами районах переходить у пасовищне.
мал. 3. свійські тварини різних країн та регіонів світу: 1) індійський буйвіл; 2) турецька ангорська коза; 3) латиноамериканська альпака; 4) в'єтнамська свиня; 5) європейська цесарка.
за карт атласу визначте країни, які є найбільшими виробниками сільськогосподарської продукції. пригадайте, які особливості клімату притаманні цим країнам.
на більшій частині латинської америки поширене пасовищне тваринництво (велика рогата худоба). на півдні провідною галуззю є вівчарство (аргентина і чилі). певні відмінності має спеціалізація тваринництва в андах. тут випасають лам та інших тварин, які найкраще пристосовані до суворих природних умов. вівчарство традиційно розвинене у великій британії, звідки воно було завезене переселенцями до австралії та нової зеландії, де склалися майже ідеальні умови для розвитку (мал. 3).
специфічним є тваринництво у величезній за кількістю населення індії. тут більшу частину жителів становлять індуїсти, у релігії яких корова належить до священних тварин. тому за найбільшого у світі поголів’я корів продуктивність скотарства в індії доволі низька.