Татарстан расположен на востоке Восточно-Европейской равнины, в месте слияния двух крупнейших рек – Волги и Камы, г.Казань находится на расстоянии 797 км к востоку от г.Москвы.
Общая площадь республики составляет 6783,7 тыс.га. Максимальная протяженность территории – 290 км с севера на юг и 460 км с запада на восток. Границ с иностранными государствами Татарстан не имеет.
Территория Татарстана представляет собой возвышенную ступенчатую равнину, расчлененную густой сетью речных долин. Широкими долинами Волги и Камы равнина разделена на три части: Предволжье, Предкамье и Закамье. Предволжье с максимальными высотами 276 м занимает северо-восточную часть Приволжской возвышенности. В Восточное Предкамье с севера заходят южные окончания Можгинской и Сарапульской возвышенностей, разделенные долиной р.Иж. Наибольшие высоты достигают здесь 243 м. Самой высокой в Татарстане (до 381 м) является Бугульминская возвышенность в Восточном Закамье. Самый низкий рельеф (в основном до 200 м) характерен для Западного Закамья.
17% территории республики покрыто лесами, состоящими из деревьев преимущественно лиственных пород (дуб, липа, береза, осина), хвойные породы представлены сосной и елью. На территории Татарстана обитают 433 вида позвоночных, а также несколько тысяч видов беспозвоночных животных.
Территория Татарстана характеризуется умеренно-континентальным типом климата средних широт, с теплым летом и умеренно-холодной зимой. Самым теплым месяцем является июль со средней месячной температурой воздуха по территории 18 – 20 °С, самым холодным – январь со средними месячными температурами от -13 °С. Продолжительность теплого периода (с устойчивой температурой выше 0 °С) колеблется по территории в пределах 198-209 дней, холодного – 156-167 дней. Осадки по территории распределяются сравнительно равномерно, годовая сумма их составляет 460 – 540 мм.
Почвы отличаются большим разнообразием – от серых лесных и подзолистых на севере и западе до различных видов черноземов на юге республики.
На территории Татарстана расположены Волжско-Камский государственный природный биосферный заповедник и национальный парк «Нижняя Кама». Волжско-Камский государственный природный биосферный заповедник расположен на территории Зеленодольского и Лаишевского муниципальных районов Республики Татарстан. Два обособленных участка заповедника - Сараловский (4170 га) и Раифский (5921 га) удалены друг от друга на расстояние около 100 км. Национальный парк «Нижняя Кама» расположен на территории двух муниципальных районов Республики Татарстан: Елабужского и Тукаевского. На территории парка намечено несколько сухопутных и водных туристских маршрутов по лесным массивам, а также водные маршруты по акватории водохранилища, по рекам Каме и Криуше.
У зв'язку з тим, що Африка лежить більшою частиною в межах давньої Африкано-Аравійської платформи, її рельєф переважно рівнинний. Великі гірські масиви займають тільки п'яту частину території материка. Середня висота поверхні материка становить 750 м (друге місце після Азії).
За переважаючими висотами Африку умовно поділяють на дві частини: північно-західну (Низьку Африку, де висота нижче 1000 м) та південно-східну (Високу Африку, з відмітками понад 1000 м).
В кайнозої та мезозої в межах Високої Африки Африкано-Аравійська платформа піднімалася, внаслідок чого з часом утворилися Ефіопське нагір'я та Східноафриканське плоскогір'я. Водночас опускання окремих блоків платформи на сході Африки зумовило виникнення цілої системи глибоких розломів у земній корі, що утворили Великий Африканський грабен. Тут відбувалися виливи магми і виверження вулканів. В наш час окремі з них уже згасли, як, наприклад, найвища вершина Африки гора Кіліманджаро (5895 м).
Пояси складчастості займають невеликі площі Африки. На північному сході материка знаходяться Атлаські гори. Їх південні хребти утворилися внаслідок зіткнення Африканської та Євразійської літосферних плит в герцинську епоху горотворення палеозойської ери, а північні – молоді – альпійського віку. На південному сході та півдні континенту простяглися давні Драконові та Капські гори. Вони мають вигляд стрімкої стіни заввишки близько 3000 м, що обривається до океану.
Африка багата на різноманітні корисні копалини. Переважання на континенті давніх магматичних порід спричинило багатство його надр рудами різних металів. Вони утворилися в товщах застиглої лави в розколинах давнього фундаменту платформи.
Африка має великі запаси залізних руд (загальні запаси оцінюються приблизно у 16-23 млрд. т) та бокситів (3,3 млрд. т). Великі їх запаси є в Гвінеї та Камеруні.
Африка займає перше місце серед інших материків за запасами марганцевих руд (близько 400 млн. т), хромітів (500-700 млн. т), кобальту (0,5 млн. т), алмазів (98% видобутку, Зх. та Пд. Африка), золота; друге місце – за запасами мідних (близько 48 млн. т) та уранових руд.
На території материка (Алжир, Лівія, Нігерія) після ІІ-ої світової війни виявлено великі запаси нафти (загальні запаси запаси складають 5,6 млрд. т) та природного газу.ие:
Татарстан расположен на востоке Восточно-Европейской равнины, в месте слияния двух крупнейших рек – Волги и Камы, г.Казань находится на расстоянии 797 км к востоку от г.Москвы.
Общая площадь республики составляет 6783,7 тыс.га. Максимальная протяженность территории – 290 км с севера на юг и 460 км с запада на восток. Границ с иностранными государствами Татарстан не имеет.
Территория Татарстана представляет собой возвышенную ступенчатую равнину, расчлененную густой сетью речных долин. Широкими долинами Волги и Камы равнина разделена на три части: Предволжье, Предкамье и Закамье. Предволжье с максимальными высотами 276 м занимает северо-восточную часть Приволжской возвышенности. В Восточное Предкамье с севера заходят южные окончания Можгинской и Сарапульской возвышенностей, разделенные долиной р.Иж. Наибольшие высоты достигают здесь 243 м. Самой высокой в Татарстане (до 381 м) является Бугульминская возвышенность в Восточном Закамье. Самый низкий рельеф (в основном до 200 м) характерен для Западного Закамья.
17% территории республики покрыто лесами, состоящими из деревьев преимущественно лиственных пород (дуб, липа, береза, осина), хвойные породы представлены сосной и елью. На территории Татарстана обитают 433 вида позвоночных, а также несколько тысяч видов беспозвоночных животных.
Территория Татарстана характеризуется умеренно-континентальным типом климата средних широт, с теплым летом и умеренно-холодной зимой. Самым теплым месяцем является июль со средней месячной температурой воздуха по территории 18 – 20 °С, самым холодным – январь со средними месячными температурами от -13 °С. Продолжительность теплого периода (с устойчивой температурой выше 0 °С) колеблется по территории в пределах 198-209 дней, холодного – 156-167 дней. Осадки по территории распределяются сравнительно равномерно, годовая сумма их составляет 460 – 540 мм.
Почвы отличаются большим разнообразием – от серых лесных и подзолистых на севере и западе до различных видов черноземов на юге республики.
На территории Татарстана расположены Волжско-Камский государственный природный биосферный заповедник и национальный парк «Нижняя Кама». Волжско-Камский государственный природный биосферный заповедник расположен на территории Зеленодольского и Лаишевского муниципальных районов Республики Татарстан. Два обособленных участка заповедника - Сараловский (4170 га) и Раифский (5921 га) удалены друг от друга на расстояние около 100 км. Национальный парк «Нижняя Кама» расположен на территории двух муниципальных районов Республики Татарстан: Елабужского и Тукаевского. На территории парка намечено несколько сухопутных и водных туристских маршрутов по лесным массивам, а также водные маршруты по акватории водохранилища, по рекам Каме и Криуше.
ОбъясненРельєф та корисні копалини Африки
У зв'язку з тим, що Африка лежить більшою частиною в межах давньої Африкано-Аравійської платформи, її рельєф переважно рівнинний. Великі гірські масиви займають тільки п'яту частину території материка. Середня висота поверхні материка становить 750 м (друге місце після Азії).
За переважаючими висотами Африку умовно поділяють на дві частини: північно-західну (Низьку Африку, де висота нижче 1000 м) та південно-східну (Високу Африку, з відмітками понад 1000 м).
В кайнозої та мезозої в межах Високої Африки Африкано-Аравійська платформа піднімалася, внаслідок чого з часом утворилися Ефіопське нагір'я та Східноафриканське плоскогір'я. Водночас опускання окремих блоків платформи на сході Африки зумовило виникнення цілої системи глибоких розломів у земній корі, що утворили Великий Африканський грабен. Тут відбувалися виливи магми і виверження вулканів. В наш час окремі з них уже згасли, як, наприклад, найвища вершина Африки гора Кіліманджаро (5895 м).
Пояси складчастості займають невеликі площі Африки. На північному сході материка знаходяться Атлаські гори. Їх південні хребти утворилися внаслідок зіткнення Африканської та Євразійської літосферних плит в герцинську епоху горотворення палеозойської ери, а північні – молоді – альпійського віку. На південному сході та півдні континенту простяглися давні Драконові та Капські гори. Вони мають вигляд стрімкої стіни заввишки близько 3000 м, що обривається до океану.
Африка багата на різноманітні корисні копалини. Переважання на континенті давніх магматичних порід спричинило багатство його надр рудами різних металів. Вони утворилися в товщах застиглої лави в розколинах давнього фундаменту платформи.
Африка має великі запаси залізних руд (загальні запаси оцінюються приблизно у 16-23 млрд. т) та бокситів (3,3 млрд. т). Великі їх запаси є в Гвінеї та Камеруні.
Африка займає перше місце серед інших материків за запасами марганцевих руд (близько 400 млн. т), хромітів (500-700 млн. т), кобальту (0,5 млн. т), алмазів (98% видобутку, Зх. та Пд. Африка), золота; друге місце – за запасами мідних (близько 48 млн. т) та уранових руд.
На території материка (Алжир, Лівія, Нігерія) після ІІ-ої світової війни виявлено великі запаси нафти (загальні запаси запаси складають 5,6 млрд. т) та природного газу.ие: