горная система на В. Средней Европы, на территории Венгрии, Чехословакии, Польши, СССР и Румынии. Протягивается на 1,5 тыс. км от Девинских Ворот на З. у г. Братислава до Железных Ворот на Дунае, образуя выпуклую к С.-В. и В. дугу. Ширина на С.-З. около 250 км, в центральной (самой суженной) части — около 120 км, на Ю.-В. — до 430 км. Рельеф. К. представляют собой сложную систему кулисообразно расположенных горных массивов и хребтов, разделённых продольными и поперечными долинами. Орографически делятся на Западные, Восточные (часть которых составляют Украинские К.) и Южные. В состав К. входят также Западные Румынские горы, примыкающие с С. к Южным К., и обширное Трансильванское плато. Наибольшая высота К. — Герлаховски-Штит (2655 м), преобладающие высоты 800—1200 м. Трансильванское плато располагается на высоте 600—800м.
Взаємозв’язок між тектонічними структурами, формами рельєфу і корисними копалинами прослідковується наступним чином:
Объяснение:
Платформа (тектоніка) – рівна та стійка ділянка земної кори. На поверхні їй відповідають рівнинні форми рельєфу, сформовані денудацією (руйнуванням). Тому в межах таких ділянок переважають акумулятивні (накопичені) корисні копалини – нафта, газ, вугілля. Якщо в межах платформи на поверхню виходить кристалічний щит – тоді переважають магматичні (мінеральні) корисні копалини – руди чорних, кольорових та дорогоцінних металів.
Геосинклинальний (сейсмічний) пояс - на поверхні йому відповідають гірські форми рельєфу. Тут переважають мінеральні копалини – метали, кварцити тощо.
горная система на В. Средней Европы, на территории Венгрии, Чехословакии, Польши, СССР и Румынии. Протягивается на 1,5 тыс. км от Девинских Ворот на З. у г. Братислава до Железных Ворот на Дунае, образуя выпуклую к С.-В. и В. дугу. Ширина на С.-З. около 250 км, в центральной (самой суженной) части — около 120 км, на Ю.-В. — до 430 км.
Рельеф. К. представляют собой сложную систему кулисообразно расположенных горных массивов и хребтов, разделённых продольными и поперечными долинами. Орографически делятся на Западные, Восточные (часть которых составляют Украинские К.) и Южные. В состав К. входят также Западные Румынские горы, примыкающие с С. к Южным К., и обширное Трансильванское плато. Наибольшая высота К. — Герлаховски-Штит (2655 м), преобладающие высоты 800—1200 м. Трансильванское плато располагается на высоте 600—800м.
Взаємозв’язок між тектонічними структурами, формами рельєфу і корисними копалинами прослідковується наступним чином:
Объяснение:
Платформа (тектоніка) – рівна та стійка ділянка земної кори. На поверхні їй відповідають рівнинні форми рельєфу, сформовані денудацією (руйнуванням). Тому в межах таких ділянок переважають акумулятивні (накопичені) корисні копалини – нафта, газ, вугілля. Якщо в межах платформи на поверхню виходить кристалічний щит – тоді переважають магматичні (мінеральні) корисні копалини – руди чорних, кольорових та дорогоцінних металів.
Геосинклинальний (сейсмічний) пояс - на поверхні йому відповідають гірські форми рельєфу. Тут переважають мінеральні копалини – метали, кварцити тощо.