Закономірності поширення форм рельєфу. Сучасний рельєф України сформувався внаслідок взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил Землі, які діяли протягом кайнозойської ери. Походження та закономірності поширення різних форм і типів рельєфу вивчає геоморфологія. Загальний план будови рельєфу України (розташування, напрямок простягання та висота низовин, височин і гір) зумовлений насамперед тектонічною будовою. У цьому можна пересвідчитись, порівнявши тектонічну і фізичну карти України. Більшість великих форм рельєфу України (Волинська, Подільська і Придніпровська височини, Донецький кряж, Придніпровська низовина і Українські Карпати) простягаються з північного заходу на південний схід відповідно до напрямку залягання тектонічних структур. Велику роль відіграє найдавніша структура — Український кристалічний щит, який і задав основний напрямок іншим структурам. Здебільшого великі форми рельєфу України мають прямий зв'язок з тектонічними структурами: у межах щита і складчастих споруд здіймаються височини і гори, а тектонічним западинам відповідають низовини. Водночас у західній частині України зв'язок між рельєфом і тектонічними структурами обернений: Волино-Подільській плиті, Галицько-Волинській западині та Передкарпатському прогину відповідають неузгоджені з ними форми рельєфу — височини і горбогірні пасма. Це пов'язано з так званими неотектонічними рухами — підняттями земної кори, що відбувалися там наприкінці кайнозою. Тоді зазнала підняття майже вся територія України, крім берегової смуги Причорномор 'я. Найбільше піднялися Карпати й Передкарпаття, Кримські гори, Донецька і Подільська височини. Це спричинило активне врізання в земну поверхню річок, які утворили глибокі зі стрімкими схилами долини, а на півдні Подільської височини — каньйони.
Деревни, как и села, что в наши времена, что во времена были разными на вид: и домов количество бывает разным, и самих жителей в разных местах по-разному живет. Сёла, конечно, все-таки поболе деревень бывают, но ведь и деревни встречаются (а раньше встречались даже чаще, чем теперь) большие. И как же простому путешественнику определить: это большая деревня или, все-таки, маленькое село? В старые времена ответ на такой вопрос лежал, можно сказать, на поверхности, т.е. на земле самого населенного пункта: если среди домов возвышался купол церкви, то мы находимся в селе, а если только дома стоят (пусть даже большие и красивые) - то это только деревня.
Объяснение:
Закономірності поширення форм рельєфу. Сучасний рельєф України сформувався внаслідок взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил Землі, які діяли протягом кайнозойської ери. Походження та закономірності поширення різних форм і типів рельєфу вивчає геоморфологія. Загальний план будови рельєфу України (розташування, напрямок простягання та висота низовин, височин і гір) зумовлений насамперед тектонічною будовою. У цьому можна пересвідчитись, порівнявши тектонічну і фізичну карти України. Більшість великих форм рельєфу України (Волинська, Подільська і Придніпровська височини, Донецький кряж, Придніпровська низовина і Українські Карпати) простягаються з північного заходу на південний схід відповідно до напрямку залягання тектонічних структур. Велику роль відіграє найдавніша структура — Український кристалічний щит, який і задав основний напрямок іншим структурам. Здебільшого великі форми рельєфу України мають прямий зв'язок з тектонічними структурами: у межах щита і складчастих споруд здіймаються височини і гори, а тектонічним западинам відповідають низовини. Водночас у західній частині України зв'язок між рельєфом і тектонічними структурами обернений: Волино-Подільській плиті, Галицько-Волинській западині та Передкарпатському прогину відповідають неузгоджені з ними форми рельєфу — височини і горбогірні пасма. Це пов'язано з так званими неотектонічними рухами — підняттями земної кори, що відбувалися там наприкінці кайнозою. Тоді зазнала підняття майже вся територія України, крім берегової смуги Причорномор 'я. Найбільше піднялися Карпати й Передкарпаття, Кримські гори, Донецька і Подільська височини. Це спричинило активне врізання в земну поверхню річок, які утворили глибокі зі стрімкими схилами долини, а на півдні Подільської височини — каньйони.
Деревни, как и села, что в наши времена, что во времена были разными на вид: и домов количество бывает разным, и самих жителей в разных местах по-разному живет. Сёла, конечно, все-таки поболе деревень бывают, но ведь и деревни встречаются (а раньше встречались даже чаще, чем теперь) большие. И как же простому путешественнику определить: это большая деревня или, все-таки, маленькое село? В старые времена ответ на такой вопрос лежал, можно сказать, на поверхности, т.е. на земле самого населенного пункта: если среди домов возвышался купол церкви, то мы находимся в селе, а если только дома стоят (пусть даже большие и красивые) - то это только деревня.
Объяснение: