Якщо ми хочемо, щоб Україна вижила, як самостійна держава, маємо зробити все, щоб економіка нашої країни була конкурентною, як з точки зору витрат на виробництво продукції, так і з точки зору інвестиційної привабливості.
При цьому варто бути реалістичним, усвідомлюючи, що на сьогодні володіємо дуже обмеженим переліком переваг, які можуть, за правильного використання, до забезпеченню конкурентності української економіки.
Ми не можемо і не будемо, як, наприклад, китайці, працювати по 14 годин на добу, з 8-10 вихідними на рік, що є нормою для більшості з них.
Ми не готові повністю відмовитись від системи соціального страхування, в тому числі пенсійного, що об'єктивно здорожчує продукцію вітчизняних товаровиробників.
Ми не маємо сучасного рівня технологічної та управлінської культури масового виробництва.
Тому нам необхідно використати інші методи забезпечення конкурентності нашої економіки. В першу чергу це стосується зниження протягом 5-7 років фіскального відсотка ВВП (зниження загального обсягу податків та квазіподатків з відповідним скороченням бюджетних та квазібюджетних видатків) з сьогоднішніх 42% до хоча би 33-34%. Плани уряду щодо трансформації податку на прибуток на користь податку на розподілений прибуток є правильними, але недостатніми в цьому напрямку.
Україна входить у першу тридцятку країн, найбільш залежних від експорту трудових ресурсів. Фактично надходження від трудової міграції вже давно стали важливою складовою нашої економіки.
Яскравим прикладом може бути Польща, яка має серйозні проблеми з внутрішніми трудовими ресурсами. Рівень заробітної плати в Польщі, в 5 разів вищій, ніж в Україні, плюс лояльний клімат для працевлаштування іноземців зробили цю країну найбільш привабливою для працівників з України.
Кількість трудових мігрантів з України в Польщі з 2013 року зросла в 6,5 разу. У 2016 році Польща видала українцям 1,3 млн за на роботу.
В результаті масовий відтік українців на роботу в сусідні країни сприяє зростанню економіки і добробуту цих країн, але при цьому погіршується економічна, демографічна і соціальна ситуація в Україні.
Головна причина, що підштовхує українців до трудової міграції – відсутність гідних умов для заробітку і самореалізації і некомфортний клімат для розвитку підприємництва всередині країни. Це, перш за все, сигнал для уряду, на який давно час відреагувати.
Погіршується ситуація з трудовими ресурсами в Україні – це, в тому числі, і реакція громадян на безперервну кризу в країні, і відсутність реформ, які поки що не поспішають проводити.
Объяснение:
Бракує розуму. Якщо уряд нічого не робитиме, це може обернутися катастрофічними наслідками для бізнесу і економіки країни в майбутньому. Оскільки немає сенсу модернізувати або розширювати виробництво, якщо на ньому не буде кому працювати.
Якщо ми хочемо, щоб Україна вижила, як самостійна держава, маємо зробити все, щоб економіка нашої країни була конкурентною, як з точки зору витрат на виробництво продукції, так і з точки зору інвестиційної привабливості.
При цьому варто бути реалістичним, усвідомлюючи, що на сьогодні володіємо дуже обмеженим переліком переваг, які можуть, за правильного використання, до забезпеченню конкурентності української економіки.
Ми не можемо і не будемо, як, наприклад, китайці, працювати по 14 годин на добу, з 8-10 вихідними на рік, що є нормою для більшості з них.
Ми не готові повністю відмовитись від системи соціального страхування, в тому числі пенсійного, що об'єктивно здорожчує продукцію вітчизняних товаровиробників.
Ми не маємо сучасного рівня технологічної та управлінської культури масового виробництва.
Тому нам необхідно використати інші методи забезпечення конкурентності нашої економіки. В першу чергу це стосується зниження протягом 5-7 років фіскального відсотка ВВП (зниження загального обсягу податків та квазіподатків з відповідним скороченням бюджетних та квазібюджетних видатків) з сьогоднішніх 42% до хоча би 33-34%. Плани уряду щодо трансформації податку на прибуток на користь податку на розподілений прибуток є правильними, але недостатніми в цьому напрямку.
Україна входить у першу тридцятку країн, найбільш залежних від експорту трудових ресурсів. Фактично надходження від трудової міграції вже давно стали важливою складовою нашої економіки.
Яскравим прикладом може бути Польща, яка має серйозні проблеми з внутрішніми трудовими ресурсами. Рівень заробітної плати в Польщі, в 5 разів вищій, ніж в Україні, плюс лояльний клімат для працевлаштування іноземців зробили цю країну найбільш привабливою для працівників з України.
Кількість трудових мігрантів з України в Польщі з 2013 року зросла в 6,5 разу. У 2016 році Польща видала українцям 1,3 млн за на роботу.
В результаті масовий відтік українців на роботу в сусідні країни сприяє зростанню економіки і добробуту цих країн, але при цьому погіршується економічна, демографічна і соціальна ситуація в Україні.
Головна причина, що підштовхує українців до трудової міграції – відсутність гідних умов для заробітку і самореалізації і некомфортний клімат для розвитку підприємництва всередині країни. Це, перш за все, сигнал для уряду, на який давно час відреагувати.
Погіршується ситуація з трудовими ресурсами в Україні – це, в тому числі, і реакція громадян на безперервну кризу в країні, і відсутність реформ, які поки що не поспішають проводити.
Объяснение:
Бракує розуму. Якщо уряд нічого не робитиме, це може обернутися катастрофічними наслідками для бізнесу і економіки країни в майбутньому. Оскільки немає сенсу модернізувати або розширювати виробництво, якщо на ньому не буде кому працювати.