хозяйственный комплекс северного кавказа включает сельское хозяйство и пищевую промышленность, разнообразное машиностроение и крупное рекреационное и портовое хозяйство. но в целом доля района в производстве продукции страны ниже его доли в населении, что говорит о более слабом, по сравнению с
другими районами, уровне хозяйственного развития.
агропромышленный комплекс (апк) является важной составной частью страны, включающей отрасли по производству сельскохозяйственной продукции, ее переработке и доведению до потребителя, а также обеспечивающие сельское хозяйство и
перерабатывающую промышленность средствами производства. в структуре апк выделяют три основные сферы, или группы отраслей и производств.
1. сельское хозяйство (земледелие и животноводство), лесное и рыбное хозяйство.
2. отрасли, перерабатывающие сельскохозяйственное сырье
(пищевая промышленность, отрасли легкой промышленности, связанные с первичной обработкой льна, хлопка, шерсти, кож и
3. отрасли промышленности, выпускающие средства производства для сельского хозяйства и перерабатывающих сельскохозяйственную продукцию отраслей (сельскохозяйственное
машиностроение, тракторостроение, машиностроение, выпускающее оборудование для пищевой и легкой промышленности, мелиоративную технику, минеральные удобрения и в эту сферу входят обслуживающие производства, обеспечивающие заготовку, хранение, транспортировку и реализацию продукции
апк.
актуальная современного развития апк - всех его звеньев. отставание в развитии перерабатывающих производств приводит к большим потерям сельскохозяйственной продукции, достигающим 30% от собранного зерна, 40% собранных картофеля и овощей.
острая проблема развития,
возникшая в условиях реформ и длительного кризисного развития апк - неразвитость рынка средств производства. это способствовало прогрессирующему износу оборудования (в перерабатывающих отраслях он достигает 75%), снижению использования минеральных удобрений (за 1990-е годы на один гектар пашни их
внесение сократилось более чем в 10 раз), сокращению парка автомобильной, тракторной техники и сельскохозяйственного оборудования (за указанный период - почти в три раза).
побережья северного кавказа особым торговым значением для страны, здесь расположены важные порты: крупнейший
российский морской порт новороссийск, портытуапсе, сочи, краснодар (пристань на р. кубань), порты ейск,махачкала, дербент; проходят крупные маршруты транспортировки континентальной нефти и газа: ктк,нефтепровод баку — новороссийск, газопроводголубой поток, строящийся
нпз—волгоградский нпз— новороссийск. к порту новороссийска ведут также крупные железнодорожные и автомобильные магистрали (крупнейшаяm4 «дон»), к анапе —м25, от пос. джубгана туапсе,сочи, адлер —м27. от ростова, отст. павловскаяидет автомагистральм29 кавказ на минеральные
воды,махачкалу, баку.
рекреационные ресурсы северо-кавказского района . северо-кавказский район россии имеет наилучшие условия для развития санаторно-курортного хозяйства и многих видов отдыха и туризма. это связано с благоприятными природными условиями и их разнообразием. крупнейший
курортный район россии расположен на черноморском побережье кавказа. около полугода вода черного моря по температуре пригодна для купально-пляжного отдыха.
на многих участках побережья расположены удобные пляжи. даже в зимние месяцы на юге побережья температуры положительные. кроме
отдыха, здесь можно лечить многие болезни . наиболее крупным курортом являются большие сочи . другие курорты - анапа, геленджик, туапсе . на черноморское побережье приходится половина емкости лечебных и курортных
учреждений северного кавказа . вторым по значению в рекреационном
комплексе северного кавказа является район минеральных вод. само название говорит об обилии и разнообразии здесь минеральных источников . это в сочетании с теплым сухим климатом позволяет лечить здесь многие болезни. особенность этого района - живописный ландшафт, включающий в себя несколько
красивых гор. район представляет интерес и для познавательного туризма.
відомо, що в ґрунтах україни є великі запаси фосфору та калію, але велика їх частина є або недоступною для рослин, або знаходиться на великій глибині. насправді в наш час є безліч рішень, як покращити живлення рослин, наприклад за мінеральних макро – та мікродобрив, а також використовуючи
органічні добрива. але проблемою є те, що, як правило, ціни на мінеральні добрива зростають з кожним роком все більше, а органічне добриво на ринку україни майже відсутнє, у зв’язку із занепадом тваринництва. а ціни на сільськогосподарську продукцію – в кращому випадку! – залишаються на рівні
минулорічних. проблем багато, і кожен з нас шукає спосіб, як отримати максимальний прибуток із мінімальними затратами одразу, не задумуючись про майбутнє. це і є помилкою нашого покоління, ми не думаємо, що буде далі, ми хочемо отримати все і одразу.
але якщо підійти до цієї проблеми з
іншого боку? розглянемо ґрунтові мікроорганізми. природа все передбачила, нам лише потрібно навчитись ними користуватись, збільшувати їхню кількість, та створювати для них сприятливі умови. багато відомих вчених вивчали родючість ґрунту, і кожен з них висував свою теорію. наприклад а. теєр висував
гумусову теорію, ю. лібіх мінеральну теорію живлення рослин, п.а. костичев велику увагу приділяв саме фізичним властивостям ґрунту, його структурі та вмісту в ґрунті органічної речовини, в.р. вільямс головною ознакою родючості визнавав лише його структуру, д.м. прянишников здатність забезпечувати
рослину всім необхідним, а також використання бобових рослин у сівозмінах. всі вони були праві, зібрані ними теорії дали нам сучасне уявлення про родючість ґрунту. але головна роль належить саме ґрунтовим мікроорганізмам.
дуже вдало пояснив, яку роль грають ґрунтові мікроорганізми та в чому
с ю.і. слащинінуть головного агротехнічного заходу: « почве, не отравленной , обитает громадное количество бактерий: более 20 тонн на гектаре. примерно столько же в ней проживает червей и прочей живности. по массе это равно стаду коров в сто голов. так как жизнь бактерий коротка, длится в среднем
20 минут, то после смерти их белковая масса поступает растениям, формируя урожай. чем больше бактерий и червей в почве, тем выше ее плодородие. то есть для получения высоких урожаев требуется не удобрение, а кормление! кормление и ускоренное воспроизводство максимально возможного объема бактерий
почвы и прочего «живого вещества».
розвиваються, вони здорові, стійкі до хвороб і шкідників. такі ґрунти без усіляких хімікатів, пестицидів та штучних добрив демонструють постійне збільшення родючості. якщо ж у ґрунті переважають дегенеративні чи патогенні мікроорганізми, то розвиток рослин
ослаблений, вони від захворювань та шкідників і вимагають допінгу у вигляді штучних добрив і пестицидів. на жаль, такий деградований, виснажений стан ґрунтів має тенденцію до розширення навіть у країнах з високим рівнем агротехнологій.
усі продукти сільського господарства із органічних
речовин, синтез яких проходить в рослинах під дією сонячної енергії. розкладання органічних решток та синтез нових сполук, які входять в склад перегною, проходить при дії ферментів, які виділяються різними асоціаціями мікроорганізмів, при цьому спостерігаються зміни одних асоціацій на інші.
мікроорганізми також беруть участь в синтезі високомолекулярних сполук – перегнійних кислот, які створюють запас поживних речовин в ґрунті. тому так важливо забезпечувати живлення мікроорганізмів та створення умов для збільшення їхньої популяції та мікробіологічних процесів.
можна сказати,
вуглекислота – основна їжа рослин. беруть її рослини в ґрунті, де вона накопичується від дихання живої речовини – бактерій, мікроорганізмів, черв’яків. у родючому ґрунту вуглекислоти в десятки разів більше, ніж в атмосфері! що з цього випливає? тільки одне – треба берегти її, зберігати там і не
випускати, використовуючи традиційні технології обробітку ґрунту. під дією сонячного світла, тобто фотосинтезу, з вуглецю, вуглекислого газу та води в рослинах утворюються вуглеводи. одночасно рослини засвоюють азот, фосфор, сірку, залізо, калій, натрій та інші елементи. у результаті виходять не
тільки молекули вуглеводів, а й білків, жирів та всього іншого, що формує обсяг врожаю і споживчі якості вирощеного. причому тут діє хімічний закон мінімуму, це коли нестача якого-небудь елемента не заповниться надлишком іншого.
хозяйственный комплекс северного кавказа включает сельское хозяйство и пищевую промышленность, разнообразное машиностроение и крупное рекреационное и портовое хозяйство. но в целом доля района в производстве продукции страны ниже его доли в населении, что говорит о более слабом, по сравнению с
другими районами, уровне хозяйственного развития.
агропромышленный комплекс (апк) является важной составной частью страны, включающей отрасли по производству сельскохозяйственной продукции, ее переработке и доведению до потребителя, а также обеспечивающие сельское хозяйство и
перерабатывающую промышленность средствами производства. в структуре апк выделяют три основные сферы, или группы отраслей и производств.
1. сельское хозяйство (земледелие и животноводство), лесное и рыбное хозяйство.
2. отрасли, перерабатывающие сельскохозяйственное сырье
(пищевая промышленность, отрасли легкой промышленности, связанные с первичной обработкой льна, хлопка, шерсти, кож и
3. отрасли промышленности, выпускающие средства производства для сельского хозяйства и перерабатывающих сельскохозяйственную продукцию отраслей (сельскохозяйственное
машиностроение, тракторостроение, машиностроение, выпускающее оборудование для пищевой и легкой промышленности, мелиоративную технику, минеральные удобрения и в эту сферу входят обслуживающие производства, обеспечивающие заготовку, хранение, транспортировку и реализацию продукции
апк.
актуальная современного развития апк - всех его звеньев. отставание в развитии перерабатывающих производств приводит к большим потерям сельскохозяйственной продукции, достигающим 30% от собранного зерна, 40% собранных картофеля и овощей.
острая проблема развития,
возникшая в условиях реформ и длительного кризисного развития апк - неразвитость рынка средств производства. это способствовало прогрессирующему износу оборудования (в перерабатывающих отраслях он достигает 75%), снижению использования минеральных удобрений (за 1990-е годы на один гектар пашни их
внесение сократилось более чем в 10 раз), сокращению парка автомобильной, тракторной техники и сельскохозяйственного оборудования (за указанный период - почти в три раза).
побережья северного кавказа особым торговым значением для страны, здесь расположены важные порты: крупнейший
российский морской порт новороссийск, портытуапсе, сочи, краснодар (пристань на р. кубань), порты ейск,махачкала, дербент; проходят крупные маршруты транспортировки континентальной нефти и газа: ктк,нефтепровод баку — новороссийск, газопроводголубой поток, строящийся
нпз—волгоградский нпз— новороссийск. к порту новороссийска ведут также крупные железнодорожные и автомобильные магистрали (крупнейшаяm4 «дон»), к анапе —м25, от пос. джубгана туапсе,сочи, адлер —м27. от ростова, отст. павловскаяидет автомагистральм29 кавказ на минеральные
воды,махачкалу, баку.
рекреационные ресурсы северо-кавказского района . северо-кавказский район россии имеет наилучшие условия для развития санаторно-курортного хозяйства и многих видов отдыха и туризма. это связано с благоприятными природными условиями и их разнообразием. крупнейший
курортный район россии расположен на черноморском побережье кавказа. около полугода вода черного моря по температуре пригодна для купально-пляжного отдыха.
на многих участках побережья расположены удобные пляжи. даже в зимние месяцы на юге побережья температуры положительные. кроме
отдыха, здесь можно лечить многие болезни . наиболее крупным курортом являются большие сочи . другие курорты - анапа, геленджик, туапсе . на черноморское побережье приходится половина емкости лечебных и курортных
учреждений северного кавказа . вторым по значению в рекреационном
комплексе северного кавказа является район минеральных вод. само название говорит об обилии и разнообразии здесь минеральных источников . это в сочетании с теплым сухим климатом позволяет лечить здесь многие болезни. особенность этого района - живописный ландшафт, включающий в себя несколько
красивых гор. район представляет интерес и для познавательного туризма.
відомо, що в ґрунтах україни є великі запаси фосфору та калію, але велика їх частина є або недоступною для рослин, або знаходиться на великій глибині. насправді в наш час є безліч рішень, як покращити живлення рослин, наприклад за мінеральних макро – та мікродобрив, а також використовуючи
органічні добрива. але проблемою є те, що, як правило, ціни на мінеральні добрива зростають з кожним роком все більше, а органічне добриво на ринку україни майже відсутнє, у зв’язку із занепадом тваринництва. а ціни на сільськогосподарську продукцію – в кращому випадку! – залишаються на рівні
минулорічних. проблем багато, і кожен з нас шукає спосіб, як отримати максимальний прибуток із мінімальними затратами одразу, не задумуючись про майбутнє. це і є помилкою нашого покоління, ми не думаємо, що буде далі, ми хочемо отримати все і одразу.
але якщо підійти до цієї проблеми з
іншого боку? розглянемо ґрунтові мікроорганізми. природа все передбачила, нам лише потрібно навчитись ними користуватись, збільшувати їхню кількість, та створювати для них сприятливі умови. багато відомих вчених вивчали родючість ґрунту, і кожен з них висував свою теорію. наприклад а. теєр висував
гумусову теорію, ю. лібіх мінеральну теорію живлення рослин, п.а. костичев велику увагу приділяв саме фізичним властивостям ґрунту, його структурі та вмісту в ґрунті органічної речовини, в.р. вільямс головною ознакою родючості визнавав лише його структуру, д.м. прянишников здатність забезпечувати
рослину всім необхідним, а також використання бобових рослин у сівозмінах. всі вони були праві, зібрані ними теорії дали нам сучасне уявлення про родючість ґрунту. але головна роль належить саме ґрунтовим мікроорганізмам.
дуже вдало пояснив, яку роль грають ґрунтові мікроорганізми та в чому
с ю.і. слащинінуть головного агротехнічного заходу: « почве, не отравленной , обитает громадное количество бактерий: более 20 тонн на гектаре. примерно столько же в ней проживает червей и прочей живности. по массе это равно стаду коров в сто голов. так как жизнь бактерий коротка, длится в среднем
20 минут, то после смерти их белковая масса поступает растениям, формируя урожай. чем больше бактерий и червей в почве, тем выше ее плодородие. то есть для получения высоких урожаев требуется не удобрение, а кормление! кормление и ускоренное воспроизводство максимально возможного объема бактерий
почвы и прочего «живого вещества».
розвиваються, вони здорові, стійкі до хвороб і шкідників. такі ґрунти без усіляких хімікатів, пестицидів та штучних добрив демонструють постійне збільшення родючості. якщо ж у ґрунті переважають дегенеративні чи патогенні мікроорганізми, то розвиток рослин
ослаблений, вони від захворювань та шкідників і вимагають допінгу у вигляді штучних добрив і пестицидів. на жаль, такий деградований, виснажений стан ґрунтів має тенденцію до розширення навіть у країнах з високим рівнем агротехнологій.
усі продукти сільського господарства із органічних
речовин, синтез яких проходить в рослинах під дією сонячної енергії. розкладання органічних решток та синтез нових сполук, які входять в склад перегною, проходить при дії ферментів, які виділяються різними асоціаціями мікроорганізмів, при цьому спостерігаються зміни одних асоціацій на інші.
мікроорганізми також беруть участь в синтезі високомолекулярних сполук – перегнійних кислот, які створюють запас поживних речовин в ґрунті. тому так важливо забезпечувати живлення мікроорганізмів та створення умов для збільшення їхньої популяції та мікробіологічних процесів.
можна сказати,
вуглекислота – основна їжа рослин. беруть її рослини в ґрунті, де вона накопичується від дихання живої речовини – бактерій, мікроорганізмів, черв’яків. у родючому ґрунту вуглекислоти в десятки разів більше, ніж в атмосфері! що з цього випливає? тільки одне – треба берегти її, зберігати там і не
випускати, використовуючи традиційні технології обробітку ґрунту. під дією сонячного світла, тобто фотосинтезу, з вуглецю, вуглекислого газу та води в рослинах утворюються вуглеводи. одночасно рослини засвоюють азот, фосфор, сірку, залізо, калій, натрій та інші елементи. у результаті виходять не
тільки молекули вуглеводів, а й білків, жирів та всього іншого, що формує обсяг врожаю і споживчі якості вирощеного. причому тут діє хімічний закон мінімуму, це коли нестача якого-небудь елемента не заповниться надлишком іншого.