Прежде всего корни. Растения растущие в засушливых районах при к различным условиям в пустыни. Большинство из них обладает прекрасной корневой системой,которая уходит глубоко под землю,где находится большая часть влаги. Другие обладают поглощать влагу из воздуха, чтобы обеспечить минимальную утечку воды из организма листья практически всех пустынных растений преобразовались в чешуйки и иголки.Выше границы леса в полдень температура на поверхности земли может быть более +30°С, а ночью опускаться ниже нуля. При таких колебаниях растениям приходится нелегко. У одного вида злаковых семена прорастают, еще находясь на материнском растении, - это дает следующему поколению некоторый выигрыш на старте самостоятельной жизни. Для жизни деревьев необходим известный уровень тепла, поэтому именно температура определяет, до какой высоты в горах они могут расти. Важна именно летняя температура, так как зимой, когда деревья уже погрузились в состояние покоя, усиление морозов особого значения не имеет. Критическая линия проходит там, где средняя температура июля равна 10°С. Если лето холоднее, деревья расти не могут, будь то высоко в горах или в приполярных районах. Этот предел называется верхней границей древесной растительности или верхней границей леса, а где именно проходит эта граница, зависит от местных условий.
Комфортні для життя і діяльності людей природні умови сприяли заселенню і освоєнню українських земель. Проте чисельність мешканців тут помітно змінювалася в історичному часі. За деякими припущеннями, наприкінці ХІІІ ст. на українських землях проживало близько 2 млн осіб. Упродовж Середньовіччя та в більш пізні історичні періоди через тривалі війни і спустошливі епідемії чисельність населення зростала повільно. Ось чому в ХVII ст.
кількість населення на теренах України становила тільки 5 млн осіб.
У подальшому темпи зростання чисельності населення на українських землях дещо зросли. У ХVІІІ ст. тут проживало близько дев’яти, на початку ХІХ ст. уже понад 30 млн осіб. У 1913 р. у сучасних державних кордонах України мешкало 35,2 млн осіб. Наступні бурхливі історикополітичні події ХХ ст. – Перша світова війна 1914–1918 рр., революція, громадянська війна і військова інтервенція 1917–1922 рр., голодомор 1932–1933 рр., Друга світова війна 1939–1945 рр. і голод 1947–1948 рр. спричинили великі втрати населення України. Попри усілякі негаразди, чисельність населення України продовжувала зростати і на 1.01.1993 р. досягла 52,2 млн осіб. Однак цей рік виявився своєрідним піком зростання чисельності населення нашої країни. Адже після того ця цифра невпинно щорічно зменшувалася, досягши на початок 2008 р. 46 млн 372 тис. осіб. За наступні півроку чисельність населення ще зменшилася і на
Для жизни деревьев необходим известный уровень тепла, поэтому именно температура определяет, до какой высоты в горах они могут расти. Важна именно летняя температура, так как зимой, когда деревья уже погрузились в состояние покоя, усиление морозов особого значения не имеет. Критическая линия проходит там, где средняя температура июля равна 10°С. Если лето холоднее, деревья расти не могут, будь то высоко в горах или в приполярных районах. Этот предел называется верхней границей древесной растительности или верхней границей леса, а где именно проходит эта граница, зависит от местных условий.
Комфортні для життя і діяльності людей природні умови сприяли заселенню і освоєнню українських земель. Проте чисельність мешканців тут помітно змінювалася в історичному часі. За деякими припущеннями, наприкінці ХІІІ ст. на українських землях проживало близько 2 млн осіб. Упродовж Середньовіччя та в більш пізні історичні періоди через тривалі війни і спустошливі епідемії чисельність населення зростала повільно. Ось чому в ХVII ст.
кількість населення на теренах України становила тільки 5 млн осіб.
У подальшому темпи зростання чисельності населення на українських землях дещо зросли. У ХVІІІ ст. тут проживало близько дев’яти, на початку ХІХ ст. уже понад 30 млн осіб. У 1913 р. у сучасних державних кордонах України мешкало 35,2 млн осіб. Наступні бурхливі історикополітичні події ХХ ст. – Перша світова війна 1914–1918 рр., революція, громадянська війна і військова інтервенція 1917–1922 рр., голодомор 1932–1933 рр., Друга світова війна 1939–1945 рр. і голод 1947–1948 рр. спричинили великі втрати населення України. Попри усілякі негаразди, чисельність населення України продовжувала зростати і на 1.01.1993 р. досягла 52,2 млн осіб. Однак цей рік виявився своєрідним піком зростання чисельності населення нашої країни. Адже після того ця цифра невпинно щорічно зменшувалася, досягши на початок 2008 р. 46 млн 372 тис. осіб. За наступні півроку чисельність населення ще зменшилася і на
1.06.2008 р. становила 46 млн 239 тис. осіб.
Объяснение: