Задача 5. Выберите один тип топографии Атырауской области и проанализируйте его согласно плану ниже. (а) Определите тип местности. [1] (b) Определите преобладающий тип хозяйств. [1] (c Напишите тип натурального хозяйства. [1] (d) Оцените преимущества и недостатки местности для развития промышленности. (E) Заключите.

1)ередземне море — море між Євразією і Африкою. Воно сполучається вузькою  Ґібралтарською  протокою  (завширшки  14  км)  з  атлантичним океаном, через протоку Дарданелли, Мармурове море і протоку Босфор — з Чорним морем, Суецьким каналом — з Червоним морем.Площа моря 2,5 млн км². Середня  глибина його 1541 м,  амаксимальна — 5121 м.Середземне море є реліктовим залишком величезного палеобасейну Тетіс, так його назвав австрійський геолог Зюсс на честь морської богині давніх греків. Десятки мільйонів років тому його води вкривали простір від теперішньої Портуґалії до Тихого океану, де сучасні альпи, Балкани, Карпати, Кавказ, Гімалаї. Океан відділяв колишній суперматерик Лавразію від такого ж суперматерика — Гондвани. Частини розколотих материків  понад  двісті мільйонів  років  повільно  рухались  поверхнею астеносфери, поки не закрили його на сході,  і від старенького палеобасейну Тетісу  залишився Середземномор  ський басейн.Середземне море розчленоване великими півостровами  і островами на моря: Ліґурійське, Тірренське, адріатичне,  іонічне, егейське, Кіпрське, Мармурове.Усім відомі описи біблійних потопів, єгипетської кривавої темені, що начебто були наслані як Божа кара. Грецькі вчені вважали, що, можливо, в цих місцях потонула могутня держава атлантів — атлантида. Легенду про  зникнення  у морському  виру атлантиди  багато  вчених пов’язують із діяльністю вулкана Санторін, що  знаходиться на невеликому острові в егейському морі. Сьогодні на місці колишнього острова  залишилися підковоподібний  у плані острів Тіра  та невеликі острівці Тірасія, Нел-Каймені  та ще кілька, які разом утворюють Санторінський  архіпелаг.Над  морем  панує  середземноморський  клімат  з  короткою  теплою, але дощовою й вітряною  зимою,  з  тривалим, дуже  теплим або жарким, сухим літом. Середня температура повітря в лютому біля берегів африки становить +14  °С й +10  °С  в адріатичному морі. У  серпні  температура підвищується до +28  °С  і +24  °С відповідно.Річна сума опадів у південній частині моря 100–300 мм, у північній 300–500  мм.  Найбільше  їх  випадає  на  північ  від  Балеарських  островів — 500–1000 мм.У  морі  протягом  року  домінують  західні  й  північно-західні  вітри, а  в  окремих  районах  виникають  місцеві  вітри.  Сироко  —  південний, жаркий вітер  з  африканських пустель. Містраль —  сильний, поривчастий, холодний і сухий вітер у Ліонській затоці. Бора — обвал холодного й  сухого  повітря  з  невисокого  гірського  хребта  на  сході  адріатичного моря.  Взимку  вітри  здіймають  хвилі  заввишки  до  8  м  і  перемішують воду до  глибини 50–75 м.Солоність води в Середземному морі  змінюється від 36 ‰  (в адріатичному морі) на  заході до 39,5 ‰ на сході  (біля острова Кіпр).Припливи  в  морі  незначні.  Висота  їх  не  перевищує  0,8  м  і  тільки в протоках Габес  і Сідра досягає 1,5 м.Прозорість води дуже велика — до 60 м.У Середземному морі розвинене рибальство (сардини, тунець, скумбрія, анчоус, ставрида, кефаль). Риби представлені 550 видами, причому близько 70  з них  ендеміки.Червоне  мореЧервоне  море —  міжматерикове  море  Індійського  океану,  розташоване між Африкою  і Аравійським півостровом. Червоне море  сполучається  на  півдні  Баб-ель-Мандебською  протокою  з аденською  затокою і аравійським морем, на півночі — Суецьким каналом  із Середземним морем. Площа моря 450 км², глибина до 3039 м. Це одне з найтепліших (до +32  °С)  і  найсолоніших  (38–42 ‰) морів. Береги моря  переважно рівні, піщані, місцями  скелясті,  з  бідною  рослинністю. У прибережній зоні  Червоного  моря  багато  невеликих  островів  і  коралових  рифів.За  рифами  глибина  моря  різко  збільшується,  колір  води  із  смарагдового  стає  темно-синім.  Дно  моря  утворене  чистим  кораловим  піском.Розташування Червоного моря в зоні континентального тропічного клімату визначає вельми високу температуру повітря та її велику сезонну мінливість. атмосферних опадів випадає надто мало.У  водах Червоного моря  водиться понад  400  видів  риб,  однак промислове  значення  мають  тільки  10–15  видів,  а  саме:  анчоус,  сардина, ставрида,  індійська скумбрія, кам’яний окунь.Свою назву Червоне море  одержало  від  значної  кількості  червоних водоростей, що ростуть у прибережній смузі.

Водные ресурсы — это пригодные для использования в народ­ном хозяйстве воды рек, озер, каналов,  водохранилищ, морей и океанов,  подземные воды,  почвенная  влага,  ледники, водяные пары  атмосферы. общие запасы водных ресурсов составляют 1454,3 млн км3, из них менее 2% относится к пресным , а доступны для использования 0,3%. важнейшая составная часть водных ресурсов россии — реки. крупные водохранилища изменяют природные условия: регу­лируют  сток рек, влияют на  климат, условия нереста рыб и т. д. российские озера, которых более 2 млн, содержат свыше поло­вины всей пресной воды страны. при этом в  байкале  около 95%  озерной  воды россии. крупных озер в стране сравнительно мало, только 9 из них (без учета  каспийского) имеют площадь более 1 тыс. км2 — байкал,  ладожское,  онежское,таймыр, ханка, чудско-псковское, чаны, ильмень,  белое. на крупных озерах налаже­но судоходство, их вода используется для водоснабжения и оро­шения. часть озер богата рыбой, имеет запасы солей, целебных грязей, используется для отдыха. болота  распространены  на равнинах  в зонах избыточного ув­лажнения и  многолетней мерзлоты. в зоне  тундры, например, за­ территории достигает 50%. сильная ­ность характерна для  тайги. болота  лесной  зоны богаты торфом. лучший по качеству торф — малозольный и калорийный верховые болота, расположенные на водоразделах. болота — ис­точник питания многих рек и озер. самый район мира —  западная сибирь. здесь болота занимают почти 3 млн км2, в них более 1/4 мировых запасов торфа.большое хозяйственное значение имеют подземные воды. это важный источник питания рек, озер и болот. подземные воды первого от поверхности водоносного горизонта называют грунто­выми. от глубины залегания, обилия и качества грунтовых вод за­висят процессы почвообразования и связанное с этим развитие растительного покрова. при движении с севера на юг глубина за­легания грунтовых вод увеличивается, повышается их температу­ра, возрастает минерализация. подземные воды — источник чистой воды. они значительно лучше поверхностных вод защищены от загрязнения. повышение содержания ряда элементов и соединений в подзем­ных водах приводит к образованию минеральных вод. в россии известно около 300 источников, 3/4 которых находится в европей­ской части страны (минеральные  воды, сочи, северная осетия, псковская область, удмуртия и т. почти 1/4 запасов пресной воды россии находится в ледни­ках, занимающих около 60 тыс. км2. в основном это покровные ледники  арктических  островов (55,5 тыс. км2, запасы воды 16,3 тыс. км3). большие площади в нашей стране занимает многолетняя мерз­лота — толщи  пород, содержащие лед, не оттаивающий в течение длительного времени, — около 11 млн км2. это территории вос­точнее енисея, север  восточно-европейской равнины  и западно-сибирской низменности. максимальная мощность многолетних мерзлых пород на севере средней сибири и в низменностях бас­сейнов рек яны, индигирки и колымы. мерзлота оказывает су­щественное влияние на хозяйственную жизнь. неглубокое залега­ние мерзлого слоя ухудшает формирование корневой системы ра­стений, снижает продуктивность  лугов  и лесов. прокладка дорог, сооружение зданий изменяют термический режим мерзлоты и мо­гут к просадкам, оплыванию, вспучиванию грунтов, пе­рекосам зданий и т. д. территория россии омывается 12 морей: 3 моря бассей­на  атлантического океана, 6 морейсеверного ледовитого океана, 3 моря  тихого океана. атлантический океан  подходит к территории россии своими внутренними морями -  , черным  и азовским. они сильно опреснены и довольно теплые. это важные транспортные пути от россии к западной  европе  и другим частям света. наи­большее промысловое значение имеет баренцево море. моря тихого океана  — наиболее большие и глубокие из омыва­ющих  россию. самое южное из них —  японское  — наиболее богато  биологическими ресурсами, широко используется для   судоходства.