В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
natashafed2
natashafed2
07.05.2021 09:34 •  География

Задание 1. Контрольные вопросы: 1. Первая строка, описанная первым казахстанским ученым Ш. Валихановым: А) Сайкан в) Эби в) Арыстанды - Карабас 2. Средняя скорость сильнейших ветров: А) 2-6 м / с Б) 4- 5 M / C c) 6-8 м / с 3. Ветер, дующий через Семиреченские ворота: A) Линия Сайкан c) Линия ветра (бриз) c) Линия Ковша 4. Тёплый и сухой ветер в горах: A) Линия Мугалжар c) Сушильная линия c) Линия Корда 5. Сколько метров в секунду дует ураганный ветер в страну? A) 10-15 м / с B) 40-45 M / C в) 50-60 M / C​

Показать ответ
Ответ:
Ольга198414
Ольга198414
06.10.2020 05:58

1. Географи́ческая оболо́чка — комплексная внешняя оболочка Земли, одно из глобальных и системных понятий в географии. Ге­не­ти­че­ски и функ­цио­наль­но це­ло­ст­ная обо­лоч­ка Зем­ли, ох­ва­ты­ваю­щая ниж­ние слои ат­мо­сфе­ры, верх­ние тол­щи зем­ной ко­ры, гид­ро­сфе­ру и био­сфе­ру.

2. Основными свойствами географической оболочки являются: ритмичность природных явлений, круговорот веществ и энергии, целостность и единство, саморегулирование. Ритмичность – это повторяемость природных явлений во времени; но не буквальное их повторение, т. к. каждое последующее явление отличается от предыдущего.

3. Земной шар подразделяется на следующие географические пояса:арктический,

субарктический,

северный умеренный,

северный субтропический,

северный тропический,

северный субэкваториальный,

экваториальный,

южный субэкваториальный,

южный тропический,

южный субтропический,

южный умеренный,

субантарктический,

антарктический

4. 1. В основных поясах ВМ (воздушные массы) не изменяются в течение года и остаются постоянными. А в переходных поясах ВМ меняют свое местонахождение 2 раза в год: зимой, с того пояса, который сверху, летом - с того пояса, который снизу.

2. в названии переходных поясов есть приставка "суб", что означает "переход"

5. Высотная поясность, или высотная зональность, — закономерная смена природных условий, природных зон и ландшафтов в горах по мере возрастания абсолютной высоты (высоты над уровнем моря). ... «Высотный пояс», «высотная ландшафтная зона» — единица высотно-зонального расчленения ландшафтов в горах.

0,0(0 оценок)
Ответ:
Nosochekxnncnnc
Nosochekxnncnnc
15.04.2023 16:47

ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ АЛЬП. Альпи розташовані в межах помірного поясу. На їх південних схилах випадає багато опадів – до 3 000 мм за рік. Нижній пояс до висоти 1 000 м утворюють широколисті ліси з дуба, каштана, граба, ясена, бука. Вище ростуть мішані ліси з бука і ялиці, які з висотою змінюються на хвойні ліси, де крім ялиці ростуть ялина, модрина, сосна.

Вище росту дерев у горах заважають сильні вітри, різкі коливання температури повітря та короткий теплий сезон. Тому на висотах понад 2 000 м розташовані субальпійські луки. В їх рослинному покриві переважають високі багаторічні трави. Серед них трапляються зарості ялівцю та рододендрона, який має великі яскраві квіти червоного, лілового, жовтого чи білого кольорів. Поширені криволісся з гірської сосни, гілки якої притиснуті вітрами до землі. Над субальпійськими розташовуються альпійські луки – пояс низькорослих трав, що мають яскраві квіти. Ще вище в холодному кліматі можуть вижити тільки  мохи і лишайники на скелястих виступах. На межі зі сніговою лінією росте едельвейс – трав’яниста рослина, яка має красиві сніжно-білі квіти у вигляді багатопроменевої зірки. За здатність витримувати високогірний холод і люті вітри ця рослина вважається символом мужності і стійкості. На висоті 3 000 м за сніговою лінією лежить пояс снігів і льодовиків.

Гірські хребти Альп стали прихистком для багатьох тварин, витіснених людиною з рівнин і низькогірних районів. Багато з них узимку мешкають у лісову поясі, а влітку піднімаються вище на високогірні луки. Скелясті схили легко долають серна та гірський козел. До гірських умов пристосувався бабак. Багато птахів – ворона, галка, ластівка, синиця, дятел. У гірських струмках багато риби, серед якої найбільше цінується форель.

Нижній пояс Альп найбільш населений, тому його природна рослинність значною мірою змінена. Його навіть називають культурним поясом. Високогірні луки використовуються як пасовища для худоби. Альпи –найбільш відвідувані численними туристами, мисливцями, спортсменами гори Землі. Тому господарство багатьох альпійських країн базується на туризмі і спорті. Це завдає певної шкоди гірській природі. Для її збереження відновлюють ліси, тваринний світ, створюють заповідники. Одним з найбільших є Гран-Парадізо в Італії.

 

ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ ГІМАЛАЇВ. У Гімалаях – найвищих горах світу – через їх географічне розташування в субекваторіальному й тропічному поясах та грандіозну висоту ігається планетарний максимум висотної поясності. Це означає, що піднімаючись південними схилами від підніжжя до вершин, можна побувати в усіх природних зонах світу: від вологих субекваторіальних лісів до високогірної тундри.

Так, біля підніжжя, там де рівнина переходить у передгір’я, тягнеться пояс субекваторіальних вічнозелених болотистих джунглів – тераїв. У цьому поясі ростуть пальми, мімоза, банан, перевиті ліанами. Трави сягають заввишки 5 м. У густих заростях водяться такі великі тварини, як слони, носороги, буйволи. У лісі багато мавп. Із хижаків водяться тигр і леопард. Колись у тераях були поширені озера і болота, що кишіли малярійними комарами. Нині вони здебільшого осушені.

Вище джунглів до висоти 1 200 м розташовується пояс вічнозелених тропічних лісів, де ростуть салове дерево, деревовидні папороті, бамбук і численні ліани. Його змінює пояс субтропічних лісів з вічнозелених (сосна, дуб) і листопадних (магнолія, клен, каштан) дерев. На висотах вище 2 000 м панують широколисті ліси помірного поясу з дуба, клена, каштана, які переходять у хвойні  ліси із сріблястої ялиці, гімалайської ялини, модрини. Підлісок утворюють густі зарості рододендронів. Верхня межа лісу проходить на висоті 3 500 м.

Вище ліси розріджуються і змінюються субальпійським поясом з високотравними луками і чагарниками з ялівцю та рододендрона. Над ними розташовуються альпійські луки, де примули, анемони, маки утворюють барвисті трав’яні килими. На відмітках  5 500 – 6 000 м проходить снігова лінія, за якою – пояс вічних снігів і льодовиків.. Отже, жодні гори світу не мають таких колосальних контрастів ландшафтів, як Гімалаї.

У Гімалаях у верхніх поясах зустрічається чорний гімалайський ведмідь, який на відміну від бурого ведмедя має на грудях на чорному хутрі білу пляму у вигляді літери V. До висоти 5 000 м піднімається сніжний барс, який має дуже гарне пухнасте хутро. У високогір’ях водиться як, густа і довга вовна якого дозволяє витримувати сильний холод. Мускусні олені (кабарги), дикі гірські барани й кози здатні долати скелясті стрімкі уступи. Повсюдно поширені гризуни, особливо підкоришники. Багато птахів, серед яких фазан данфе, дикий індик улар.

Найбільш освоєними людиною є передгір’я і середня смуга південних схилів Гімалаїв, які найсприятливіші для життя. Там розташовані поселення, прокладені дороги. В долинах вирощують рис, а на схилах цитрусові і чайний кущ. У високогір’ях розводять овець і яків (мал.). Вище за 4 500 м постійного населення вже немає.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: География
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота