ЗАДАНИЕ К ТЕМЕ: «БИОСФЕРА-СФЕРА ЖИЗНИ».

«На юго-западе Москвы есть длинный красивый Он назван в честь великого русского биохимика и философа, создавшего в первой половине ХХ века целостное учение о самой молодой оболочке Земли. В этом учении впервые живым организмам отведена роль главнейшей преобразующей силы планеты Земля, учитывая их деятельность не только в настоящее время, но и в Термин «биосфера» впервые появился в 1875 году благодаря Эдуарду Зюссу – учёному, работавшему сразу в двух отраслях науки. Первая занимается изучением состава, строения, истории развития земной коры и размещения в ней полезных ископаемых. А вторая изучает организмы, существовавшие в геологические периоды и сохранившиеся в виде ископаемых останков следов жизнедеятельности. Именно Зюсс задолго до теории дрейфа материков выдвинул гипотезу о существовании древнего южного суперконтинента и древнего океана, название которого происходит от имени греческой богини моря Тефиды.
Эдуард Зюсс жил в городе – сегодняшней столицы федеративного государства, 70% территории которого занимают горы. Тогда это государство входило в состав крупной империи, а сегодня имеет республиканскую форму правления. На высшей точке страны, имеющую абсолютную высоту 3797 метров, находится и один из крупнейших ледников этой части света – Пастерце. Несмотря на внутриконтинентальное положение, государство имеем выход к морю через крупную реку. Страна вот уже много лет живет в мире с восемью своими соседями, хотя в ХХ веке одна из этих стран на некоторое время присоединила её к себе»

Выполните задания с использованием приведенного выше текста. Назовите:

1. русского ученого, в честь которого назван в Москве;

2. изученную им оболочку;

3. науки, изучением которых занимался Эдуард Зюсс;

4. древний южный суперконтинент и древний океан;

5. город и страну где жил и работал Э. Зюсс;

6. 8 стран - соседей этой страны;

7. горы и реку на территории этой страны;

8. море, в которое впадает эта река.
ОЧЕНЬ

З незапам'ятного часу походження життя було загадкою для всього людства. Але здатність задати собі питання: "Звідки ми?" – людина отримує порівняно недавно, 7-8 тисяч років тому, на початку нового кам'яного віку (неоліту).

Разом з тим з’являється віра в те, що навколишня природа – тварини і рослини, річки і моря, гори і рівнини – також одушевлені. Ідея самозародження життя з води, мулу чи гниючої матерії також йде від давніх міфів. В різноманітних варіантах ця ідея дожила до початку 20 століття.Більшість сучасних спеціалістів переконані в тому, що виникнення життя в умовах первинної Землі, є природний результат еволюції матерії. Це переконання засновано на доведеній єдності хімічної основи життя, побудованій з декількох простих і самих розповсюджених у Всесвіті атомів.

Ні один серйозний вчений сьогодні не вважає, що життя на Землі - виключно, явище у Всесвіті. Не дивлячись на те, що проведено і проводяться безліч ціленаправлених дослідів, але до сих пір не з’ясовано ніяких фактів, котрі показали б, що істоти принесені на Землю метеоритами або з космічним пилом.

До негативних наслідків короткострокової трудової міграції можна віднести: зменшення споживчого попиту, зменшення податкових надходжень і соціальних внесків, інфляцію заробітних плат, соціальне розшарування суспільства. Натомість серед позитивних – зменшення безробіття та бідності, приплив грошових переказів, більші стимули інвестувати у освіту.

Мігранти привозять чи переказують в Україну зароблені за кордоном кошти, що становлять щороку 7,6-8,4% ВВП. Ця сума перевищує увесь обсяг прямих іноземних інвестицій в нашу країну. Наприклад, у 2015-2017 роках ці кошти до утримати сальдо поточного рахунку платіжного балансу близьким до нуля.

Серед негативних наслідків міграції – дефіцит робочої сили, який стає особливо помітним із виходом економіки зі кризи. Трудові мігранти залишають країну заради вищої зарплати. Щоб конкурувати із іноземними працедавцями розміром зарплатні та при цьому не втрачати конкурентоспроможності, українські підприємства мусять інвестувати в підвищення продуктивності праці.

Українці, які працюють за кордоном, як правило, не сплачують податки зі своїх доходів, але часто отримують субсидії та соціальні виплати від держави. У 2015-2016 рр. трансферти від держави складали 27% від сукупних ресурсів домогосподарств, більше 40% українських родин отримували субсидії. Можна припустити, що частину цих коштів отримали українці, які не могли би претендувати на них, якщо б декларували доходи, отримані за кордоном.