Наука та освіта є важливою складовою розвитку будь-якої держави. Вони є невід’ємною частиною діяльності людини, допомагають їй розвиватися і знаходити нові шляхи у вирішенні багатьох питань і розв’язанні проблем. Будь-яке відкриття прямо чи опосередковано формується через науку й освіту. У сучасному суспільстві дуже важлива роль науки. Наука — особлива сфера людської діяльності, основне завдання якої — отримання й систематизація різноманітних знань. Головна роль у науці належить науковим кадрам — ученим, творча праця яких дозволяє здобути нові знання.
2. Поясніть, яка роль патентів у формуванні єдиного світового науково-технічного Отримані в прикладних дослідженнях і проектно-конструкторських розробках нові знання, винаходи та вперше освоєні високотехнологічні процеси також стають товаром. Вони фіксуються патентами, що засвідчують авторство та виключне право на них. Їхнє використання здійснюється шляхом продажу ліцензій, покупка яких може обійтися дешевше від виконання відповідних наукових розробок власними силами.
3. Назвіть країни із значним потенціалом розвитку науково-освітньої сфери. Покажіть їх на карті.
Найрозвиненіші в науково-освітньому відношенні країни світу — США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Британія. На них припадає більш як 80% патентів у найсучасніших напрямах досліджень. Безперечним лідером є США. Тому в США науковий персонал за чисельністю перевищує кількість зайнятих у виробництві автомобілів. До цієї групи належать також Австралія, Австрія, Бельгія, Данія, Ізраїль, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Норвегія, Нідерланди, Респуліка Південна Корея, Сингапур, Фінляндія, Швейцарія, Швеція.
4. Що таке технополіси? Яка їхня основна функція? Назвіть найбільші технополіси світу.
Є три типи науково-виробничих центрів: технопарки, міста науки й технополіси. Для технопарків характерна дослідно-виробнича спрямованість, тобто їхня особливість — експериментальне, дрібносерійне виробництво.
5. Поясніть відмінність між технополісами й технопарками. Яка мета створення технопарків в Україні?
Для технопарків характерна дослідно-виробнича спрямованість, тобто їхня особливість — експериментальне, дрібносерійне виробництво.
Технопарки набули значного розвитку в ЄС, де вони відіграють важливу роль у модернізації промисловості.
6. Нині часто можна почути, що наука має самоокупатися, держава не повинна вкладати в неї кошти, особливо в кризових умовах, коли потрібно розв’язувати чимало соціальних і політичних проблем. Як вважаєте ви?
Ні, оскільки науку необхідно розвивати, без фінансування вони не буде розвиватися.
Атмосферные осадки на земной поверхности распределяются очень неравномерно. Одни территории страдают от избытка влаги, другие — от ее недостатка. Наибольшее количество атмосферных осадков зарегистрировано в Черрапунджи (Индия) — 12 тыс. мм в год, наименьшее — в Аравийских пустынях, около 25 мм в год. Количество осадков измеряется толщиной слоя в мм, который образовался бы при отсутствии стока, просачивания или испарения воды. Распределение осадков на Земле зависит от целого ряда причин:
а) от размещения поясов высокого и низкого давления. На экваторе и в умеренных широтах, где формируются области низкого давления, осадков выпадает много. В этих областях нагретый от Земли воздух становится легким и поднимается вверх, где он встречается с более холодными слоями атмосферы, охлаждается, и водяной пар превращается в капельки воды и выпадает на Землю в виде осадков. В тропиках (30-е широты) и полярных широтах, где образуются области высокого давления, преобладают нисходящие воздушные токи. Холодный воздух, опускающийся из верхних слоев тропосферы, содержит мало влаги. При опускании он сжимается, нагревается и становится еще суше. Поэтому в областях повышенного давления над тропиками и у полюсов осадков выпадает мало;
б) распределение осадков зависит также и от географической широты. На экваторе и в умеренных широтах выпадает много осадков. Однако земная поверхность на экваторе прогревается больше, чем в умеренных широтах, поэтому восходящие потоки на экваторе значительно мощнее, чем в умеренных широтах, а следовательно, сильнее и обильнее осадки; в) распределение осадков зависит от положения местности относительно Мирового океана, так как именно оттуда приходит основная доля водяных паров. Например, в Восточной Сибири осадков выпадает меньше, чем на Восточно-Европейской равнине, так как Восточная Сибирь удалена от океанов;
г) распределение осадков зависит от близости местности к океаническим течениям: теплые течения выпадению осадков на побережьях, а холодные препятствуют. Вдоль западных берегов Южной Америки, Африки и Австралии проходят холодные течения, что привело к формированию пустынь на побережьях; д) распределение осадков зависит также от рельефа. На склонах горных цепей, обращенных к влажным ветрам с океана, влаги выпадает заметно больше, чем на противоположных, — это ясно прослеживается в Кордильерах Америки, на восточных склонах гор Дальнего Востока, на южных отрогах Гималаев. Горы препятствуют движению влажных воздушных масс, а равнина этому.
1. Яка роль освіти й науки в економіці країни?
Наука та освіта є важливою складовою розвитку будь-якої держави. Вони є невід’ємною частиною діяльності людини, допомагають їй розвиватися і знаходити нові шляхи у вирішенні багатьох питань і розв’язанні проблем. Будь-яке відкриття прямо чи опосередковано формується через науку й освіту. У сучасному суспільстві дуже важлива роль науки. Наука — особлива сфера людської діяльності, основне завдання якої — отримання й систематизація різноманітних знань. Головна роль у науці належить науковим кадрам — ученим, творча праця яких дозволяє здобути нові знання.
2. Поясніть, яка роль патентів у формуванні єдиного світового науково-технічного Отримані в прикладних дослідженнях і проектно-конструкторських розробках нові знання, винаходи та вперше освоєні високотехнологічні процеси також стають товаром. Вони фіксуються патентами, що засвідчують авторство та виключне право на них. Їхнє використання здійснюється шляхом продажу ліцензій, покупка яких може обійтися дешевше від виконання відповідних наукових розробок власними силами.
3. Назвіть країни із значним потенціалом розвитку науково-освітньої сфери. Покажіть їх на карті.
Найрозвиненіші в науково-освітньому відношенні країни світу — США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Британія. На них припадає більш як 80% патентів у найсучасніших напрямах досліджень. Безперечним лідером є США. Тому в США науковий персонал за чисельністю перевищує кількість зайнятих у виробництві автомобілів. До цієї групи належать також Австралія, Австрія, Бельгія, Данія, Ізраїль, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Норвегія, Нідерланди, Респуліка Південна Корея, Сингапур, Фінляндія, Швейцарія, Швеція.
4. Що таке технополіси? Яка їхня основна функція? Назвіть найбільші технополіси світу.
Є три типи науково-виробничих центрів: технопарки, міста науки й технополіси. Для технопарків характерна дослідно-виробнича спрямованість, тобто їхня особливість — експериментальне, дрібносерійне виробництво.
5. Поясніть відмінність між технополісами й технопарками. Яка мета створення технопарків в Україні?
Для технопарків характерна дослідно-виробнича спрямованість, тобто їхня особливість — експериментальне, дрібносерійне виробництво.
Технопарки набули значного розвитку в ЄС, де вони відіграють важливу роль у модернізації промисловості.
6. Нині часто можна почути, що наука має самоокупатися, держава не повинна вкладати в неї кошти, особливо в кризових умовах, коли потрібно розв’язувати чимало соціальних і політичних проблем. Як вважаєте ви?
Ні, оскільки науку необхідно розвивати, без фінансування вони не буде розвиватися.
Объяснение:
Как то такАтмосферные осадки на земной поверхности распределяются очень неравномерно. Одни территории страдают от избытка влаги, другие — от ее недостатка. Наибольшее количество атмосферных осадков зарегистрировано в Черрапунджи (Индия) — 12 тыс. мм в год, наименьшее — в Аравийских пустынях, около 25 мм в год. Количество осадков измеряется толщиной слоя в мм, который образовался бы при отсутствии стока, просачивания или испарения воды. Распределение осадков на Земле зависит от целого ряда причин:
а) от размещения поясов высокого и низкого давления. На экваторе и в умеренных широтах, где формируются области низкого давления, осадков выпадает много. В этих областях нагретый от Земли воздух становится легким и поднимается вверх, где он встречается с более холодными слоями атмосферы, охлаждается, и водяной пар превращается в капельки воды и выпадает на Землю в виде осадков. В тропиках (30-е широты) и полярных широтах, где образуются области высокого давления, преобладают нисходящие воздушные токи. Холодный воздух, опускающийся из верхних слоев тропосферы, содержит мало влаги. При опускании он сжимается, нагревается и становится еще суше. Поэтому в областях повышенного давления над тропиками и у полюсов осадков выпадает мало;
б) распределение осадков зависит также и от географической широты. На экваторе и в умеренных широтах выпадает много осадков. Однако земная поверхность на экваторе прогревается больше, чем в умеренных широтах, поэтому восходящие потоки на экваторе значительно мощнее, чем в умеренных широтах, а следовательно, сильнее и обильнее осадки; в) распределение осадков зависит от положения местности относительно Мирового океана, так как именно оттуда приходит основная доля водяных паров. Например, в Восточной Сибири осадков выпадает меньше, чем на Восточно-Европейской равнине, так как Восточная Сибирь удалена от океанов;
г) распределение осадков зависит от близости местности к океаническим течениям: теплые течения выпадению осадков на побережьях, а холодные препятствуют. Вдоль западных берегов Южной Америки, Африки и Австралии проходят холодные течения, что привело к формированию пустынь на побережьях; д) распределение осадков зависит также от рельефа. На склонах горных цепей, обращенных к влажным ветрам с океана, влаги выпадает заметно больше, чем на противоположных, — это ясно прослеживается в Кордильерах Америки, на восточных склонах гор Дальнего Востока, на южных отрогах Гималаев. Горы препятствуют движению влажных воздушных масс, а равнина этому.