Взаимодействие природы и общества включает в себя воздействие природы на общество и общества на природу. Природа выступает источником средств жизни. Она поставляет человеку пищу, обеспечивает его водой, снабжает материалами для строительства жилищ, обеспечивает соответствующий тепловой режим и т. д. Природа выступает и как источник средств труда. Она снабжает человека металлом, углем, электроэнергией и т. п. Роль природы как источника средств существования и как источника средств труда наполняется конкретным содержанием в каждую историческую эпоху применительно к каждой социальной общности.
Природа влияет на развитие общества и как его среда обитания. Климатические условия человеческой жизни, растительный и животный мир, географический ландшафт, температурный режим и его циклы — все это существенно влияет на жизнь общества. Достаточно сравнить развитие народов севера и юга. Географическая среда оказывает влияние на хозяйственную специализацию стран и районов. Так, если в условиях тундры население занимается оленеводством, а в субтропиках - разведением цитрусовых. Как многопланово воздействие природы на общество, так многогранно и воздействие общества на внешнюю природу. Прежде всего, общество в определенной мере разрушает сложившиеся естественно-природные комплексы, взаимосвязи в природе. Из земных недр извлекаются природные ресурсы, вырубаются леса, перегораживаются плотинами реки, так или иначе сокращается, уничтожается определенная часть животного и растительного мира и т. д. Все эти вторжения человеческого общества в природу, продиктованные интересами его жизнедеятельности, необходимостью удовлетворения потребностей людей, в определенной мере деформируют природный мир, весьма существенно меняют естественное течение присущих ему процессов.
Общество в ходе своей деятельности не просто изменяет природно-естественные связи и комплексы. Деформируя, разрушая, оно вместе с тем и созидает. Вместо выкорчевывания лесов создаются пашни и пастбища, засеянные культурными растениями, при для выращивания домашних животных, вместо неупорядоченного движения рек создаются новые контуры рек, перегороженные плотинами, на твердь земную наносятся “социальные морщины” ирригационных систем, транспортных коммуникаций, на месте природных территорий создаются города, деревни, поселки и т. д. Все эти изменения вписываются в ранее существовавшие природные комплексы и взаимосвязи, становясь их составной частью. Общество воздействует на природу и отходами своей производственной и иной деятельности. Например, процессу извлечения каменного угля человечество обязано не только животворной энергией, но и терриконами отработанной породы. Гербициды и другие химические средства воздействия в сельскохозяйственном производстве не только облегчают труд, повышают урожайность сельскохозяйственных структур, но и отравляют природную сферу. При этом, с ростом масштабов производственной деятельности человека, по мере роста самого человечества разрушительное воздействие на природу этих отходов человеческой цивилизации резко возрастает.
Як відзначалося, підземні води широко використовуються в народному господарстві нашої країни для водопостачання міст і сіл, промислових підприємств, залізничних станцій, радгоспів і колгоспів, для зрошення радгоспних та колгоспних полів. Надалі значення їх збільшуватиметься у зв'язку із зростаючими потребами населення і промисловості у воді.
Так, Київ щоденно витрачає понад 1 млн. м куб питної і технічної води. Причому значну частину цих витрат становлять підземні води. Вони добуваються з водозаборів, розташованих в долинах Дніпра і Либеді. Понад 1 000 000 м куб підземних вод щодоби споживає столиця нашої Батьківщини — Москва.
Водопостачання ряду великих промислових і культурних центрів України забезпечуватиметься завдяки використанню підземних вод. Так, у 1965 році витрати підземних вод на Україні для водопостачання населення, промисловості і сільського господарства досягли приблизно 2,8 млрд. м куб (90 м куб/сек). Ця вода забиралася за до тис. артезіанських свердловий і 90 тис. шахтних колодязів.
Більша питома вага підземних вод у господарсько-питному водопостачанні. Наприклад, із загальної кількості вод (1890 млн. м куб/год), що витрачаються на комунально-побутові потреби, на підземні води припадає 1300 млн. м куб/год, тобто 70%. З 25 великих обласних центрів республіки в 12 містах (Ворошиловграді, Полтаві, Сумах, Чернігові, Черкасах, Кіровограді, Ровно, Тернополі, Львові, Хмельницькому, Івано-Франківську, Чернівцях) для задоволення комунально-побутових потреб населення в основному використовуються підземні води. У Києві, Донецьку, Харкові, Херсоні, Сімферополі, Ужгороді, Миколаєві, Дніпропетровську, Луцьку діє комплексна система використання підземних і поверхневих вод.
Підземні води широко використовуються і в сільському господарстві для водопостачання населення, тваринницьких ферм і для зрошування земель.
Так, на 1 січня 1965 року на Україні налічувалося 35 388 свердловин і 91 354 шахтних колодязів, за до яких протягом 1964 року було спожито 1100 млн. м куб води, в тому числі для зрошування земель півдня України — 240 млн. м куб.
Природа влияет на развитие общества и как его среда обитания. Климатические условия человеческой жизни, растительный и животный мир, географический ландшафт, температурный режим и его циклы — все это существенно влияет на жизнь общества. Достаточно сравнить развитие народов севера и юга. Географическая среда оказывает влияние на хозяйственную специализацию стран и районов. Так, если в условиях тундры население занимается оленеводством, а в субтропиках - разведением цитрусовых.
Как многопланово воздействие природы на общество, так многогранно и воздействие общества на внешнюю природу. Прежде всего, общество в определенной мере разрушает сложившиеся естественно-природные комплексы, взаимосвязи в природе. Из земных недр извлекаются природные ресурсы, вырубаются леса, перегораживаются плотинами реки, так или иначе сокращается, уничтожается определенная часть животного и растительного мира и т. д. Все эти вторжения человеческого общества в природу, продиктованные интересами его жизнедеятельности, необходимостью удовлетворения потребностей людей, в определенной мере деформируют природный мир, весьма существенно меняют естественное течение присущих ему процессов.
Общество в ходе своей деятельности не просто изменяет природно-естественные связи и комплексы. Деформируя, разрушая, оно вместе с тем и созидает. Вместо выкорчевывания лесов создаются пашни и пастбища, засеянные культурными растениями, при для выращивания домашних животных, вместо неупорядоченного движения рек создаются новые контуры рек, перегороженные плотинами, на твердь земную наносятся “социальные морщины” ирригационных систем, транспортных коммуникаций, на месте природных территорий создаются города, деревни, поселки и т. д. Все эти изменения вписываются в ранее существовавшие природные комплексы и взаимосвязи, становясь их составной частью.
Общество воздействует на природу и отходами своей производственной и иной деятельности. Например, процессу извлечения каменного угля человечество обязано не только животворной энергией, но и терриконами отработанной породы. Гербициды и другие химические средства воздействия в сельскохозяйственном производстве не только облегчают труд, повышают урожайность сельскохозяйственных структур, но и отравляют природную сферу. При этом, с ростом масштабов производственной деятельности человека, по мере роста самого человечества разрушительное воздействие на природу этих отходов человеческой цивилизации резко возрастает.
Як відзначалося, підземні води широко використовуються в народному господарстві нашої країни для водопостачання міст і сіл, промислових підприємств, залізничних станцій, радгоспів і колгоспів, для зрошення радгоспних та колгоспних полів. Надалі значення їх збільшуватиметься у зв'язку із зростаючими потребами населення і промисловості у воді.
Так, Київ щоденно витрачає понад 1 млн. м куб питної і технічної води. Причому значну частину цих витрат становлять підземні води. Вони добуваються з водозаборів, розташованих в долинах Дніпра і Либеді. Понад 1 000 000 м куб підземних вод щодоби споживає столиця нашої Батьківщини — Москва.
Водопостачання ряду великих промислових і культурних центрів України забезпечуватиметься завдяки використанню підземних вод. Так, у 1965 році витрати підземних вод на Україні для водопостачання населення, промисловості і сільського господарства досягли приблизно 2,8 млрд. м куб (90 м куб/сек). Ця вода забиралася за до тис. артезіанських свердловий і 90 тис. шахтних колодязів.
Більша питома вага підземних вод у господарсько-питному водопостачанні. Наприклад, із загальної кількості вод (1890 млн. м куб/год), що витрачаються на комунально-побутові потреби, на підземні води припадає 1300 млн. м куб/год, тобто 70%. З 25 великих обласних центрів республіки в 12 містах (Ворошиловграді, Полтаві, Сумах, Чернігові, Черкасах, Кіровограді, Ровно, Тернополі, Львові, Хмельницькому, Івано-Франківську, Чернівцях) для задоволення комунально-побутових потреб населення в основному використовуються підземні води. У Києві, Донецьку, Харкові, Херсоні, Сімферополі, Ужгороді, Миколаєві, Дніпропетровську, Луцьку діє комплексна система використання підземних і поверхневих вод.
Підземні води широко використовуються і в сільському господарстві для водопостачання населення, тваринницьких ферм і для зрошування земель.
Так, на 1 січня 1965 року на Україні налічувалося 35 388 свердловин і 91 354 шахтних колодязів, за до яких протягом 1964 року було спожито 1100 млн. м куб води, в тому числі для зрошування земель півдня України — 240 млн. м куб.
Объяснение: