Черная металлургия имеет следующие особенности сырьевой базы:Ø Сырье характеризуется относительно большим содержанием полезного компонента - от 17% в сидеритовых рудах до 53-55% в магнетитовых железняках. На долю богатых руд приходится почти пятая часть промышленных запасов, которые используются, как правило, без обогащения. Примерно 2/3 руд требуют обогащения простым и 18% - сложным методом обогащения.Ø Разнообразие сырья в видовом отношении (магнетитовое, сульфидное, окисленное и др.), что дает возможность использовать разнообразную технологию и получать металл с самыми различными свойствами.Ø Различные условия добычи (как шахтная, так и открытая, на долю которой приходится до 80% всего добываемого в черной металлургии сырья).Ø Использование руд, сложных по своему составу (фосфористые, ванадиевые, титаномагнетитовые, хромистые и т.п.). При этом более 2/3 составляют магнетитовые, что облегчает возможности обогащения.Важнейшей проблемой сырьевой базы черной металлургии является се удаленность от потребителя. Так, в восточных районах России сосредоточена большая часть топливно-энергетических ресурсов и сырья для металлургического комплекса, а основное потребление их осуществляется в европейской части России, что создает проблемы, связанные с большими транспортными затратами на перевозку топлива и сырья.
Сахару обмежують із заходу Атлантичний океан, з півночі Атлаські гори та Середземне море, зі сходу Червоне та з півдня Сахель (смуга напіваридних саван). Площа — понад 7 млн км², протяжність з заходу на схід у 5 700 км, ширина до 2 000 км. На території Сахари повністю або частково розміщені такі країни як Марокко, Туніс, Алжир, Лівія, Єгипет, Мавританія, Малі, Нігер, Чад, Судан. Близько 80 % пустелі — рівнини висотою 200—500 м. На сході і півночі — безстічні западини: Файюм, Каттара (глибина до 133 м) та ін. У Центральній Сахарі є вулканічні масиви Ахаггар (гора Тахат, 3003 м), Тібесті (г. Емі-Кусі, 3415 м — найбільша висота в Сахари). Крім того, в межах пустелі розрізняють Західну Сахару, гори Аїр, Тенере, Великий Східний Ерг, Великий Західний Ерг, Танезруфт, Гамада-ель-Хамра, Ерг-Ігіді, Ерг-Шеш, Аравійську, Лівійську, Нубійську пустелі. У ландшафті Сахари переважають кам'янисті та щебенисті (хамади), галечникові (регі), глинисті (серіри), піщані (в тому числі ергі та ін.) гірські пустелі.
Сахару обмежують із заходу Атлантичний океан, з півночі Атлаські гори та Середземне море, зі сходу Червоне та з півдня Сахель (смуга напіваридних саван). Площа — понад 7 млн км², протяжність з заходу на схід у 5 700 км, ширина до 2 000 км. На території Сахари повністю або частково розміщені такі країни як Марокко, Туніс, Алжир, Лівія, Єгипет, Мавританія, Малі, Нігер, Чад, Судан. Близько 80 % пустелі — рівнини висотою 200—500 м. На сході і півночі — безстічні западини: Файюм, Каттара (глибина до 133 м) та ін. У Центральній Сахарі є вулканічні масиви Ахаггар (гора Тахат, 3003 м), Тібесті (г. Емі-Кусі, 3415 м — найбільша висота в Сахари). Крім того, в межах пустелі розрізняють Західну Сахару, гори Аїр, Тенере, Великий Східний Ерг, Великий Західний Ерг, Танезруфт, Гамада-ель-Хамра, Ерг-Ігіді, Ерг-Шеш, Аравійську, Лівійську, Нубійську пустелі. У ландшафті Сахари переважають кам'янисті та щебенисті (хамади), галечникові (регі), глинисті (серіри), піщані (в тому числі ергі та ін.) гірські пустелі.