Температура воздуха равна +5 °С, содержание водяного пара в нем 6,1 г/м3. Какова относительная влажность данного воздуха, если максимально возможное содержание водяного пара при такой температуре составляет 6,8 г/м3? Полученный результат округлите до целого числа.
Составляем пропорцию
6,8 г/м³ -100%
6,1 г/м³-Х
Х=6,1х100:6,8
Х=89,7 или 90%
ответ:относительная влажность данного воздуха 90%.
Задача 2
Атмосферное давление на вершине горы в точке, обозначенной на рисунке буквой А, составляет 690 мм рт.ст. Определите относительную высоту точки А (в метрах), если известно, что атмосферное давление в точке Б у подножия горы составляет 750 мм, а также, что атмосферное давление понижается на 10 мм на каждые 100 м подъема. ответ запишите в виде числа.
Сначала находим разницу в давлении у подножия и на вершине горы
750-690=60 мм.рт.ст.
Зная, что атмосферное давление понижается на 10 мм на каждые 100 м подъема, находим высоту горы
60х10=600 м
ответ:относительная высота точки А равна 600 м.
Задача 3
При подъёме в тропосфере температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м. Определите, какая температура будет на вершине горы А с абсолютной высотой 4000 м, если у её подножия температура составляет 10 ºС. ответ запишите в виде числа.
Известно, что температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м или на 6 ºС на 1 км.
а у нас дано 4000 м или 4 км,
значит температура понизится на
4х6=24ºС
У подножия горы температура составляет 10 ºС, значит разница в температуре будет
10-24=-14ºС
ответ:на вершине горы А температура равна -14ºС.
Задача 4
При подъёме в тропосфере температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м. Определите, какова будет абсолютная высота вершины, если у её подножия температура составляет 30 ºС,а на вершине -18°С. ответ запишите в метрах.
Известно, что температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м или на 6 ºС на 1 км.
Находим разницу температур у подножия и на вершине горы
30+18=48ºС
Теперь находим абсолютную высоту горы
48:6=8 км.
ответ:абсолютная высота горы равна 8 км.
Задача 5
Определите, какое атмосферное давление будет на вершине горы, обозначенной на рисунке буквой А, если у подножия горы его значение составляет 750 мм рт.ст., и известно, что атмосферное давление понижается на 10 мм на каждые 100 м. ответ запишите в виде числа.
Рисунок к этой задаче дан ниже в приложении.
У нас известно, что атмосферное давление понижается на 10 мм.рт.ст. на каждые 100 м
А у нас высота горы 400 м.
Значит 400х10:100=40 мм.рт.ст.
У подножия горы давление 750 мм.рт.ст.,значит на вершине оно будет
750-40=710 мм.рт.ст.
ответ:на вершине горы атмосферное давление будет 710 мм.рт.ст.
Вплив господарської діяльності людини на природні умови і природні ресурси Під впливом господарської діяльності людини відбуваються зміни природних компонентів ландшафтів. Під час будівництва міст, доріг, гребель на річках, видобування корисних копалин порушується рельєф. Неправильний обробіток ґрунтів призводить до їх водної і вітрової ерозії, площинного змиву. Розорювання степів, луків, зведення лісів, осушення боліт позначаються на видовому складі рослинності, а отже, і тваринного світу: природні угруповання рослин витісняються культурними (поля, сади, виноградники), збіднюється видовий склад тварин. Зміни цих компонентів ландшафтів впливають на клімат і води. Вплив господарського освоєння території України на її природні умови і ресурси був неоднаковим у часі і в різних природних зонах. Уже люди первісного суспільства, які займалися полюванням і збиранням дикорослих плодів і ягід, впливали на природні ландшафти. Пізніше, в неоліті (VIII— IV тисячоліття до н. е.), кількість населення зросла, воно вже не могло задовольнитися полюванням на диких тварин І збиранням рослин. Почали розвиватися землеробство і тваринництво. За трипільської культури (IV—II тисячоліття до н. е.) землеробський вплив поширюється у лісостеповій зоні, де розвивалось орне землеробство, а також в зоні мішаних лісів, де переважало підсічне землеробство. Підсічне землеробство зберігалося тут да кінця XIX ст. Воно призвело до зведення лісів на великій частині території Українського Полісся. На зменшення лісистості на Поліссі і в Лісостепу мав вплив також розвиток промислів в XVII—XIX ст. (виплавляння металу з болотяних руд, виробництво скла, поташу). До кінця XVIII ст. були в основному розорані лучні степи лісостепової зони і почалося землеробське освоєння степових ландшафтів України. Воно супроводжувалось зведенням природної степової рослинності, що призвело до зменшення зволоженості ґрунтів та висихання степів, і тому з другої половини XIX ст. в степовій зоні України гаються посухи, пилові бурі, вітрова ерозія та ін. Освоєння земель з крутими схилами, неправильна оранка сприяли утворенню ярів, висиханню малих річок, замуленню озер, зниженню рівня ґрунтових вод.
Задача 1
Температура воздуха равна +5 °С, содержание водяного пара в нем 6,1 г/м3. Какова относительная влажность данного воздуха, если максимально возможное содержание водяного пара при такой температуре составляет 6,8 г/м3? Полученный результат округлите до целого числа.
Составляем пропорцию
6,8 г/м³ -100%
6,1 г/м³-Х
Х=6,1х100:6,8
Х=89,7 или 90%
ответ:относительная влажность данного воздуха 90%.
Задача 2
Атмосферное давление на вершине горы в точке, обозначенной на рисунке буквой А, составляет 690 мм рт.ст. Определите относительную высоту точки А (в метрах), если известно, что атмосферное давление в точке Б у подножия горы составляет 750 мм, а также, что атмосферное давление понижается на 10 мм на каждые 100 м подъема. ответ запишите в виде числа.
Сначала находим разницу в давлении у подножия и на вершине горы
750-690=60 мм.рт.ст.
Зная, что атмосферное давление понижается на 10 мм на каждые 100 м подъема, находим высоту горы
60х10=600 м
ответ:относительная высота точки А равна 600 м.
Задача 3
При подъёме в тропосфере температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м. Определите, какая температура будет на вершине горы А с абсолютной высотой 4000 м, если у её подножия температура составляет 10 ºС. ответ запишите в виде числа.
Известно, что температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м или на 6 ºС на 1 км.
а у нас дано 4000 м или 4 км,
значит температура понизится на
4х6=24ºС
У подножия горы температура составляет 10 ºС, значит разница в температуре будет
10-24=-14ºС
ответ:на вершине горы А температура равна -14ºС.
Задача 4
При подъёме в тропосфере температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м. Определите, какова будет абсолютная высота вершины, если у её подножия температура составляет 30 ºС,а на вершине -18°С. ответ запишите в метрах.
Известно, что температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м или на 6 ºС на 1 км.
Находим разницу температур у подножия и на вершине горы
30+18=48ºС
Теперь находим абсолютную высоту горы
48:6=8 км.
ответ:абсолютная высота горы равна 8 км.
Задача 5
Определите, какое атмосферное давление будет на вершине горы, обозначенной на рисунке буквой А, если у подножия горы его значение составляет 750 мм рт.ст., и известно, что атмосферное давление понижается на 10 мм на каждые 100 м. ответ запишите в виде числа.
Рисунок к этой задаче дан ниже в приложении.
У нас известно, что атмосферное давление понижается на 10 мм.рт.ст. на каждые 100 м
А у нас высота горы 400 м.
Значит 400х10:100=40 мм.рт.ст.
У подножия горы давление 750 мм.рт.ст.,значит на вершине оно будет
750-40=710 мм.рт.ст.
ответ:на вершине горы атмосферное давление будет 710 мм.рт.ст.
Під впливом господарської діяльності людини відбуваються зміни природних компонентів ландшафтів. Під час будівництва міст, доріг, гребель на річках, видобування корисних копалин порушується рельєф. Неправильний обробіток ґрунтів призводить до їх водної і вітрової ерозії, площинного змиву. Розорювання степів, луків, зведення лісів, осушення боліт позначаються на видовому складі рослинності, а отже, і тваринного світу: природні угруповання рослин витісняються культурними (поля, сади, виноградники), збіднюється видовий склад тварин. Зміни цих компонентів ландшафтів впливають на клімат і води.
Вплив господарського освоєння території України на її природні умови і ресурси був неоднаковим у часі і в різних природних зонах. Уже люди первісного суспільства, які займалися полюванням і збиранням дикорослих плодів і ягід, впливали на природні ландшафти. Пізніше, в неоліті (VIII— IV тисячоліття до н. е.), кількість населення зросла, воно вже не могло задовольнитися полюванням на диких тварин І збиранням рослин. Почали розвиватися землеробство і тваринництво. За трипільської культури (IV—II тисячоліття до
н. е.) землеробський вплив поширюється у лісостеповій зоні, де розвивалось орне землеробство, а також в зоні мішаних лісів, де переважало підсічне землеробство. Підсічне землеробство зберігалося тут да кінця XIX ст. Воно призвело до зведення лісів на великій частині території Українського Полісся. На зменшення лісистості на Поліссі і в Лісостепу мав вплив також розвиток промислів в XVII—XIX ст. (виплавляння металу з болотяних руд, виробництво скла, поташу).
До кінця XVIII ст. були в основному розорані лучні степи лісостепової зони і почалося землеробське освоєння степових ландшафтів України. Воно супроводжувалось зведенням природної степової рослинності, що призвело до зменшення зволоженості ґрунтів та висихання степів, і тому з другої половини XIX ст. в степовій зоні України гаються посухи, пилові бурі, вітрова ерозія та ін. Освоєння земель з крутими схилами, неправильна оранка сприяли утворенню ярів, висиханню малих річок, замуленню озер, зниженню рівня ґрунтових вод.