Зразок таблиці до практичної роботи Країни

Індія 

Японія

Китай

Особливості

1)Тривалість життя.

2)Частка працересурсного населення (від 15до 60 років)

3)Співвідношення чоловіків та жінок.

4) Відсоток дітей до 15 років.

5)Кількість новонароджених хлопчиків та дівчаток.

6)Тип відтворення

Практична робота №4.
Тема: Аналіз статево-вікових пірамід Японії, Китаю та Індії з метою оцінювання працересурсного потенціалу країн.

Теоретичні відомості
Що показують різні елементи статево-вікової піраміди:
1. Висота піраміди характеризує тривалість життя населення.
2. Ширина основи показує кількість новонароджених хлопчиків (ліворуч) та дівчаток (праворуч).
3. Стовпчики гістограми показують кількість чоловічого та жіночого населення у певному віковому інтервалі (через 1, 4 або 5 років). За ними можна визначити співвідношення чоловічого та жіночого населення різних вікових груп: 0-15 років, 15-60 років; 60 і більше років.
4. Кути нахилу граней до основи характеризують темпи або швидкість зміни чисельності поколінь. Чим менші за абсолютною величиною кути нахилу, тим ближче контур піраміди до прямокутного і, відповідно, менше перевищення числа новонароджених над числом дорослих.
5. Загальний силует піраміди:
а) при зростаючому типі піраміди (прогресивна вікова структура населення, молоде населення) піраміда має широку основу і гострі кути нахилу бічних сторін. Це свідчить про те, що кожне наступне покоління новонароджених є численнішим за попереднє і, внаслідок високого рівня смертності в дитячі та молоді роки, досить швидко йде з життя.
б) при омолождувальному типі піраміди (населення, що постарішало) кути нахилу при основі наближаються до прямих, що свідчить про усталену щорічну кількість новонароджених (ширина основи рік від року майже не змінюється) і про те, що майже всі, хто народився, мають шанс вижити, переходячи з віку в вік внаслідок низьких рівнів смертності.
в) скорочувальний тип (регресивна вікова структура населення, молоде населення) піраміди має кути нахилу бічних сторін більшими за прямі; тоді при вузькій основі з кожним роком кількість новонароджених стає все меншою, основа ще більше звужується. Зазначене є характерним для дуже старого населення, або населення, що зменшується
6. Обрис бічної сторони. Якщо населення розвивається в нормальних умовах, тобто режим відтворення населення (рівні народжуваності та смертності) не зазнає якихось суттєвих зовнішніх впливів, то вікова піраміда має відносно рівні грані без виступів і западин. Наявність западин і виступів в окремих вікових групах свідчить про порушення плавності зміни поколінь в зв'язку з екстремальними подіями, що призвели до підвищеної смертності, міграції, зниження народжуваності, шлюбності тощо і викривили графік.
Хід роботи
Проаналізуйте статево-вікові пірамади Японії, Китаю та Індії
2. Порівняйте їх у вигляді таблиці за такими показниками:
1)Тривалість життя.
2)Частка працересурсного населення (від 15до 60 років)
3) Співвідношення чоловіків та жінок.
4) Відсоток дітей до 15 років.
5) Кількість новонароджених хлопчиків та дівчаток.
6) Тип відтворення (знайдіть в інших джерелах)
3. Дайте відповідь (письмово) Які спільні та відмінні риси в демографічній ситуації країн, що порівнюються?
4. Напишіть висновок. Назвіть головні особливості працересурсного потенціалу Японії, Індії та Китаю.

​

1. Монархиями являются:Испания и Бельгия.

2. Столицами мусульманских стран являются:Нуакшот, Амман, Каир.

3. Процесс полного сведения лесов наиболее характерен для:Европы.

4. Жидкие отходы производства загрязняют в первую очередь: гидросферу.

5. Наиболее богаты минеральными ресурсами: Россия, США, Австралия, Китай.

6. Главный регион орошаемого земледелия:Азия.

7. Больше всего «горячих точек» вы найдете на карте:Азии.

8. Важную роль в урегулировании международных конфликтов играет: ООН.

9. Высокий уровень экономического и социального развития страны характеризуется в первую очередь: ВВП на душу населения.

10. Государства, обладающие богатыми лесными ресурсами: Канада.

11. Процесс деградации почв особенно интенсивно протекает в странах:Европы.

12. В каких регионах Земли географический рисунок хозяйства

определяется географией природных ресурсов:в Азии, Африке, Латинской Америке.

13.Наибольшими запасами приливной энергии обладает океан: Атлантический.

14. Самое большое по территории государство Земли: Россия.

15. Самая крупная в мире зона концентрация сельского населения:

Индо-Гангская низменность.

16. Механическое движение населения – это его:миграции.

17. Наибольший перевес численности мужского населения над женским имеет место в: Китай и Индия.

18. Образование многонациональных государств объясняется в первую очередь:историей заселения и освоения территории.

19. На политической карте цветом показаны:разные страны.

20. Крупнейший город государства: научный и культурный центр.

21.Страны-экспортеры бытовой техники:Япония, США, Китай, Республика Корея.

22. Ведущее место в мировой торговле занимают: страны Западной Европы.

23. Образование мирового рынка - результат: Первой мировой войны.

24. Урбанизация – это:процесс роста городов.

25. Основные страны – экспортеры нефти расположены: на Ближнем и Среднем Востоке.

26. Основной сбор пшеницы приходится на:США, Канаду, Австралию, Россию, Казахстан, Украину.

27. Главные центры международного туризма находится в: Европе.

28.Рис производится главным образом в государствах:Азии.

29.Австралия занимает 1-е место в мире по производству: шерсти.

30. Больше всего электроэнергии потребляет житель:США.

Огромный аграрный потенциал России на протяжении многих лет реализовывался во всех отраслях сельского хозяйства. И немаловажная роль в этом процессе принадлежала сельскохозяйственному машиностроению как ключевому фактору развития народного хозяйства и экономики страны в целом.

Территориально отечественное сельхозмашиностроение отличается многообразием предприятий, расположенных в различных экономических районах страны. Размещение их оправдано рациональными причинами — близостью к источникам сырья и материалов, специализацией и кооперированием с другими смежными отраслями хозяйства, потребительским спросом и особенностями продукции.

Поскольку сельхозмашиностроение специализируется на производстве малотранспортабельной (громоздкой и габаритной) техники, то в целях сокращения и облегчения транспортировки комбайнов, тракторов и другой спецтехники предприятия расположены непосредственно в районах соответствующей сельхозспециализации.

Так, производство зерноуборочных комбайнов сосредоточено в главных зерновых центрах — Северном Кавказе (Ростове-на-Дону, Таганроге), Сибири (Новосибирске, Красноярске). Заводу «Ростсельмаш», ростовскому и красноярскому заводам и в настоящее время удается удерживать лидирующие позиции на рынке отечественной сельхозтехники и быть основным поставщиком качественного технического оснащения в сборе и переработке зерновых культур.

Потребительским фактором размещения отличается и производство сельхозмашин различного назначения в Центральном районе, Уральском, Волго-Вятском,Центрально-Черноземном, Поволжском районах. В частности, выпуск льноуборочных (Бежецк), картофелеуборочных (Рязань), силосоуборочных (Люберцы) машин, комплектующих и деталей в Омске, Сызрани, Новосибирске.

Производство тракторов происходит на заводах Владимира, Санкт-Петербурга, Волгограда, Липецка, Петрозаводска, Барнаула и Чебоксар. Такое расположение вызвано развитой транспортной сетью данных районов, близостью к основным металлургическим источникам, научным центрам, водным и энергетическим ресурсам, промышленным площадкам для масштабного строительства.