1. Дані дві прямі a i b, що перетинаються. Через точку А, яка лежить на прямій a, проведено прямі с паралельно прямій b. Скільки різних площин можна провести через ці прямі?
а) одну
б) дві
в) жодної
2. Скільки різних площин можна повести через одну пряму?
а) одну
б) дві
в) безліч
3. Дано площину a і точку М поза нею. Скільки існує різних прямих, які проходять через точку М і паралельні площині а.
а) одна
б) жодної
в) безліч
4. Точка М не лежить в площині чотирикутника ABCD. Прямі MD i BC:
а) паралельні
б) мимобіжні
в) перетинаються
5. Через три точки проведено дві різні площини, то ці точки
а) лежать на одній прямій
б) не лежать на одній прямій
в) дві з них лежать на одній прямій
6. Дві вершини і точка перетину діагоналей паралелограма лежать в площині а. Яке взаємне розміщення двох інших вершин паралелограма відносно площини а?
а) обидві не лежать на площині а
б) обидві лежать на площині а
в) одна з них лежить на площині а
7. Через точку О, розміщену між паралельними площинами проведено дві прямі, які перетинають першу площину в точках А1, В1, а другу - А2, В2. Прямі АВ і А1В1:
а) перетинаються
б) паралельні
в) мимобижні
8. Дано дві мимобіжні прямі a i b. Точки А і В лежать на прямій a, точки C i D - на прямій b. Прямі AC i BD:
а) паралельні
б) мимобижні
в) перетинаються
9. Площина a паралельна прямій b, а пряма b паралельна площині g, відмінної від a. Площини a i g:
а) перетинаються
б) паралельні
в) паралельні або перетинаються
10. Трикутники ABC i ABD лежать в різних площинах. Точки M i N -середини сторін AC i BC трикутника ABC. Пряма MN і площина трикутника ABD:
а) паралельні
б) перетинаються
в) MN лежить в площині трикутника
11. Дано площину g і пряму a, яка їй не належить. Скільки всього існує різних площин, які проходять через пряму a і паралельні площині g
а) безліч
б) дві
в) одна або жодної
12. Дано дві площини a i g, які не перетинаються. Точка М не належить жодній з них. Скільки існує прямих, які проходять через точку М і паралельні площинам a i g?
а) жодної
б) одна
в) безліч
Дано:
ABCD — прямоугольник,
AC ∩ BD=O,
∠AOD=φ.
Найти: ∠ACD.
Решение:
1) ∠DOC=180º-∠AOD=180º-φ (как смежные).
ugol mezhdu diagonalyami pryamougolnika raven
2) Треугольник COD — равнобедренный с основанием CD
(OC=OD по свойству диагоналей прямоугольника).
Тогда
\[\angle OCD = \frac180}^o} - \angle AOD}}{2} = \frac180}^o} - ({{180}^o} - \varphi )}}{2} = \]
\[ = \frac180}^o} - {{180}^o} + \varphi }}{2} = \frac{\varphi }{2}.\]
(как угол при основании равнобедренного треугольника).
\[\angle ACD = \angle OCD = \frac{\varphi }{2}.\]
ответ: φ/2.
ugol mezhdu diagonalyu i storonoy pryamougolnika
Около любого прямоугольника можно описать окружность. Центр описанной около прямоугольника окружности — точка пересечения его диагоналей.
∠ACD — вписанный угол, ∠AOD — соответствующий ему центральный угол. Следовательно,
∠ACD=½ ∠AOD=φ/2.
Задача 2. (обратная к задаче 1)
Угол между диагональю прямоугольника и его большей стороной равен α. Найти меньший угол между диагоналями прямоугольника.
ugol mezhdu diagonalyu i storonoy pryamougolnika
1) Треугольник COD — равнобедренный с основанием CD
(так как OC=OD по свойству диагоналей прямоугольника).
Угол при вершине равнобедренного треугольника
∠COD=180º-2∠OCD=180º-2α.
2) ∠AOD=180º-∠COD (как смежные),
∠AOD=180º-(180º-2α)=180º-180º+2α=2α.
ответ: 2α.
Вывод: острый угол между диагоналями прямоугольника в два раза больше угла между диагональю прямоугольника и его большей стороной.
Высота пирамиды - это высота равнобедренного
прямоугольного треугольника, она равна половине его гипотенузы и равна H = а√2/2 = а/√2.
Так как гипотенуза основания пирамиды - диагональ квадрата, то сторона его равна а√2/√2 = а.
Это означает, что все рёбра пирамиды равны а, боковые грани - равносторонние треугольники.
Отсюда площадь основания So = a², периметр основания
Р = 4а.
Находим апофему боковой грани: А = а*cos30 = a√3/2.
Площадь боковой поверхности пирамиды:
Sбок = (1/2)А*Р = (1/2)*(а√3/2)*4а = а²√3.
Объём пирамиды V=(1/3)So*H = (1/3)*a²*( а/√2) =
= a³/3√2.